Мультиплікативний вплив сукупних витрат на ВВП.

Із попереднього питання ми знаємо, що збільшення інве­стицій зумовлює зростання обсягу виробництва і за­йнятості. У наступному питанні нам треба дослідити, якою мірою зміни в автономних інвестиціях впливають на обсяг національного виробництва. На перший погляд може скластися враження, що, приміром, зростання об­сягу автономних інвестицій на 1 млн грн зумовить приріст ВНП у такому самому обсязі. Насправді спра­ва є дещо складнішою. Кейнсіанська модель мульти­плікатора показує, що зазначений вище приріст авто­номних інвестицій (АI^а) забезпечить приріст виробни­цтва (АВНП) в обсязі більшому, ніж 1 млн грн в п разів. Це явище в економічній теорії отримало назву мультиплікативного ефекту.

Мультиплікатор у перекладі з англійської мови означає "множник". Стосовно інвестицій мультипліка­тор математично можна виразити так:

де m — мультиплікатор інвестицій,

AY — приріст доходу, зумовлений приростом авто­номних інвестицій на величину АІ^а.

Для розуміння механізму мультиплікації наведемо умовний приклад. Нехай у хімічну промисловість, що виробляє засоби захисту рослин, додатково здійснюють­ся інвестиції в обсязі 1 млн грн на виплату заробітної плати працівникам, тобто на стимулювання автоном­ного попиту. Припустимо, що гранична схильність до споживання становить 0,7 тобто с'= 0,7. Це означає, що 70 % від 1 млн грн працівники хімічної галузі витратять на придбання предметів споживання, а 30 % заощадять. Купуючи, приміром, харчі та одяг, праців­ники цієї галузі простимулюють зростання доходів працівників харчової, легкої промисловості та сільсько­го господарства, котрі теж використають на споживання тільки 70 % доходу, а решту — заощадять і т. д. Наве­дений приклад свідчить про те, що первинні автономні інвестиції породжують вторинні, третинні, тобто похідні споживчі витрати. Здається, цей процес нескінченний, але він має тенденцію до затухання.

Подамо модель мультиплікації автономних інве­стицій у формалізованому вигляді (табл. 6.1).

Якщо послідовно математично зобразити всі наступні сходинки процесу мультиплікації витрат від зростан­ня автономного споживчого попиту, то матимемо:

За умови, що с'< 1, кожний наступний член менший за попередній, тобто перед нами сума спадної геоме­тричної прогресії. У формалізованому вигляді її мож­на подати так:

Формула мультиплікатора виражена через граничну схильність до споживання і виводиться із рівняння (11):

Приріст доходу (AY) також розпадається на приріст споживання (АС) та приріст інвестицій (AI). Тобто

Звідси

Підставимо це значення Д/ у формулу (11). Отримаємо:

Розділимо чисельник і знаменник дробу на AY.

Оскільки 1 - с' = s', то мультиплікатор можна ви­разити й іншою формулою:

Із формули (14) випливає, що мультиплікатор інве­стицій перебуває у прямій залежності від граничної схильності до споживання (с') та у зворотній залеж­ності від граничної схильності до заощаджень (s').

У нашому прикладі мультиплікатор інвестицій до­рівнює:

Це означає, що первинний приріст автономних інве­стицій на 1 млн грн забезпечить 3 333 333 грн приро­сту доходу. Як ми бачили із таблиці, приріст доходу має тенденцію до затухання. Припинення процесу мультиплікації відбувається за умови, що AS = AY. Тоді s'= 1 і т = 1.

Отже, гранична схильність до заощаджень (s') — чинник, який кладе кінець процесу розгортання муль­типлікатора

Мультиплікатор, зображений як AY/AI, або як 1/1-с', або 1/ s', називають простим мультиплікатором. Пояснюється така назва тим, що він ґрунтується на вкрай спрощеній моделі, згідно з якою із потоків "доходи-витрати" вилучаються тільки заощадження. Насправді затухання може бути спричиненим і вилученнями у вигляді податків (Т) та імпорту (Z). Це означає, що в кожному циклі вилучається частка доходу на заоща­дження, частка — на додаткові податки і частка — на закупівлю додаткових товарів за кордоном. Тоді муль­типлікатор можна зобразити так:

m(Y'/I^a )=1/Частка змін в доході, що не витрачається на виробництво товарів і послуг всередині країни.

або m= 1/ Частка змін в доході, котра вилучається із потоку "доходи-витрати".

Такий мультиплікатор називають складним.

К.Р. Макконнелл та С.Л. Брю в підручнику "Економікс" виділяють супермультиплікатор (т. 1, с. 230).

У цьому випадку величина мультиплікатора буде більшою, ніж у простому мультиплікаторі; оскільки з кожним наступним циклом зміни доходу виникає не тільки додаткове споживання (як це спостерігається у простому мультиплікаторі), а й додаткове інвестуван­ня. Процес мультиплікації за цих умов визначається не тільки граничною схильністю до споживання, а й граничною схильністю до інвестування (МРІ).