Синтетичні неорелігії.

Спираються на поєд­нання елементів різних традиційних релігій, створюю­чи власні вчення, системи обрядових дійств, церковні організації, претендуючи на статус надрелігій. У них роз­винуті культ лідера, авторитет власних віросповідних джерел, яскраво виражена ідея богообраності їх послі­довників. До синтетичних релігій належать Біле братс­тво, Церква єднання (Церква уніфікації), Всесвітня віра Бахаї.

Біле братство.Заснував його у Києві в 1990 р. фахі­вець у галузі кібернетики Юрій Кривоногов. Має ще одну назву — «ЮСМАЛОС», яке розшифровується: ЮС — Юоан Свамі (сам Ю. Кривоногов), ма — Марія Деві (його дружина Марія Цвігун), лос — Логос (Ісус Христос). Під аналогічною назвою в 1993 р. Біле братство друкувало газету. Воно проголосило себе надрелігією («епохальною релігією прийдешнього»). Основні ідеї Біле братство за­позичило з різних віровчень, еклектично поєднавши їх су­часною науковою термінологією. Суспільство характери­зувало як сатанинське (позначене «числом звіра» 666), якому загрожував кінець (віщувалось на листопад 1993 р.)

Марію Цвігун було проголошено «Богом Живим Марією Деві Христос», тобто Христом у другому своєму пришесті в тілі матері, Ю. Кривоногова – Юоаном Свамі, втілен­ням Іоанна Богослова. Інші проповідники отримали імена біблійних пророків та новозавітних апостолів.

Завдяки активній місіонерській діяльності рух швид­ко зростав, рекрутуючи у свої ряди переважно молодь. Громади Білого братства виникли в різних регіонах Укра­їни і поза її межами. Коли діяльність Білого братства ста­ла набирати відверто антисуспільного спрямування, його було заборонено. У 1994–1996 рр. відбувся суд над його організаторами.

Церква єднання (Церква уніфікації).Одна з найпоширеніших новітніх релігійних течій, у якій поєд­нані риси східних релігій і християнства, різних філо­софських і соціальних вчень. Засновником і керівником церкви є кореєць Сан Мьон Мун. У 1954 р. він заснував «Асоціацію Святого Духа для уніфікації світового хрис­тиянства». У 1960 р. переїхав до США, де розгорнув активну релігійну діяльність. Головні положення викладе­но в творах Муна, які заперечують засади традиційного християнства, пропонують своє прочитання Біблії. Мун проголосив себе та свою дружину Хак Джа Мун «Істин­ними Батьками», третіми Адамом і Євою, які за доручен­ням Бога створили «досконалу сім'ю» – джерело спа­сіння всіх сімей. Члени церкви, які бажають одружити­ся, мають пройти через відповідний шлюбний обряд. Шлюбні пари підбираються тільки з благословення са­мого Муна.

У церкві Єднання існує сувора регламентація стосун­ків, чітка ієрархія. Під її егідою діють міжнародні органі­зації: Федерація жінок за мир в усьому світі, Академія професорів «За мир в усьому світі», Міжнародний релігій­ний фонд тощо. Церква підтримує понад 200 різних нау­кових, соціальних, навчальних, гуманітарних та інших про­ектів, її прибічники є у 160 країнах світу, в тому числі в Україні, Росії, Балтії.

Всесвітня віра Бахаї (бахаїзм).Виникла в Ірані в середині XIX ст. як різновид одного з модернізованих ісламських напрямів – бабізму. Її засновник – Мірза Хусейн Алі Нурі (1817–1892), відомий під ім'ям Баха-Улла («Блиск Аллаха»). У 1863 р. оголосив про свою Божественну місію – об'єднати людство на основі єди­ної релігії. Головною в бахаїзмі є ідея єдності Бога, релігій, людства. Визнає принцип рівних прав, мож­ливостей і привілеїв чоловіків та жінок, необхідності обо­в'язкової освіти, ліквідацію крайнощів (бідності й багатст­ва), припис одношлюбності й подружньої вірності, невтручання в політику, повагу до уряду, законів держави, виступає проти рабства, аскетизму, чернецтва, вживання алкоголю, наркотиків.

Визнає усі релігії та їх засновників – «вчителів людства». Баха-Уллу вважають одним з останніх явле­них вчителів. Общини бахаї виникли в США (1896), Кана­ді (1887), Англії та Франції (1898), Німеччині (1906), на­прикінці XIX ст. – в Ашхабаді. Нині бахаїзм сповідує приблизно 4,5 млн. осіб, які проживають у понад 100 кра­їнах світу. Храми богослужіння бахаїстів є круглими спорудами з дев'ятьма входами, відкритими для всіх людей світу. У них немає ритуалів, не проголошують проповідей.