Професійні якості педагога
Вчитель завжди виступає в трьох іпостасях - як предметник, вихователь і як людина. Всі ці аспекти взаємопов'язані між собою і становлять одну неподільну цілісність. Вони ж визначають його професійно-педагогічну спрямованість.
Педагог, без сумніву, повинен мати глибокі знання з того предмету, який він викладає в школі. Звісно, вчитель не може знати всього, цикл наук практично неосяжний, але бажано, щоб він постійно займався самоосвітою. Коли ж учитель після вузу не поповнюватиме своїх знань, він неминуче втратить фахову майстерність і авторитет в очах своїх учнів. Давно минули ті часи, коли вчитель був для учня чи не єдиним джерелом інформації, незаперечним авторитетом. Сьогодні арсенал джерел інформації значно збільшився. Вчителю необхідно не тільки глибоко володіти знаннями, але й уміти їх передати своїм учням. Іншою важливою професійною якістю особистості вчителя є його методична вправність, під якою треба розуміти постійний творчий пошук, безперервне удосконалення своїх знань і майстерності. Діяльність учителя відбувається в умовах, які постійно змінюються, тому йому постійно доводиться шукати нові, більш ефективні форми й методи навчання та виховання, систематично працювати над удосконаленням педагогічної майстерності. Вдумливий, творчо працюючий вчитель повинен здійснювати самоаналіз своїх уроків і позакласних заходів за навчальний рік, що дає змогу виявити як недоліки своєї роботи, так і внутрішні резерви.
Значна частина педагогів дивиться на організацію навчально-виховного процесу як на керівництво діяльністю учнів, що ґрунтується на певних методичних і педагогічних постулатах. Сьогодення вимагає від учителя подивитися на себе, на свою методику і на учнів не зверху, зі своєї точки зору, а з учнівської парти, очима своїх вихованців.
Якщо вчитель і не є класним керівником, він не залишається осторонь виховної діяльності, бо на уроці та перерві, на екскурсії та під час відвідування учнів удома — скрізь і завжди своєю поведінкою він виховуватиме. Якщо навчальний процес — рівняння з одним невідомим, то виховання — це завжди рівняння з багатьма невідомими. Особливо складно здійснювати виховний процес у даний час, коли змінилися погляди на цілі та парадигму виховання, коли воно зорієнтоване на успадкування молодим поколінням набутків українського народу, формування національної самосвідомості, духовності, моральної, художньо-естетичної, інформаційної, правової, трудової, екологічної культури.
На жаль, виховна робота в школі й понині являє собою набір стандартних заходів з морально-естетичної освіти, набір так званих громадських доручень, заохочень і покарань. Виховання здійснюється як моносуб’єктний процес, в ході якого вихованець стає лише об'єктом дисциплінарних впливів. Результати виховання оцінюються в цілому, без урахування індивідуальних особливостей учнів.
У сучасній оновлюваній національній школі педагог має забезпечити таке виховання учнів, в умовах якого здійснюється соціалізація, максимальне розкриття особистості як індивідуальності: з її певними здібностями, нахилами, інтелектом, емоційно-вольовою сферою.
Важливою вимогою до вчителя є наявність інтересу до педагогічної діяльності та любові до дітей.
Вимоги, які ставляться до особи вчителя, включають складний комплекс природних і набутих рис та якостей. До природних якостей відносяться голосові дані, міміка, зовнішня привабливість, деякі особливості нервової системи — врівноваженість, лагідність. Але незважаючи на велике значення природних даних, визначальну роль відіграють набуті, сформовані якості. Сюди можна віднести, як підкреслював А. С. Макаренко, організацію характеру педагога, виховання його поведінки, а потім і організацію його спеціальних знань і навичок, без яких не можна бути хорошим вихователем
Важливою рисою вчителя є педагогічний такт, основою якого є загальна вихованість учителя. Педагогічний такт — це своєрідна реалізація педагогічної етики у ставленні до учнів, така моральна поведінка вчителя, яка включає в себе високу гуманність, чуйність до людини, витримку, вміння встановлювати доброзичливі стосунки у будь-яких ситуаціях. Учитель, який володіє педагогічним тактом, вміло регулює свої відносини з учнями, батьками, колегами по роботі. В педагогічному такті проявляється, перш за все, глибока повага до людини. Учитель має справу з особистістю школяра, що формується, і тому всі його відносини з дітьми повинні будуватися на принципі: як можна більше вимогливості до людини і як можна більше поваги до неї.