Порядок складання карти умов праці окремих робочих місць.

Згідно зі ст. 7 Закону «Про охорону праці» право на пільги і компенсації, а саме: пенсію за віком на пільгових умовах, щорічну додаткову відпустку, скорочену тривалість робочого тижня, доплати, безоплатне отримання молока або рівноцінних харчових продуктів, мають працівники, зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці.

На підприємстві, в організації робота з проведення атестації має здійснюватись таким чином.

Роботодавець наказом по підприємству, організації визначає основу і завдання атестації; затверджує склад атестаційної комісії (голову, секретаря, членів комісії) і визначає її повноваження; за необхідності визначає склад атестаційних комісій структурних підрозділів; установлює терміни проведення атестації, а також графіки проведення підготовчих робіт у структурних підрозділах підприємства; визначає взаємодію з зацікавленими державними органами і громадськими організаціями (експертизою умов праці, санітарно-епідеміологічною службою); визначає проектні, науково-дослідні установи для науково-технічної оцінки умов праці і участі в розробленні заходів з усунення шкідливих виробничих факторів.

До складу атестаційної комісії включаються головні спеціалісти, працівники відділу кадрів, праці і заробітної плати, охорони праці, медичні працівники підприємства, організації, представники профспілкового комітету, іншого представницького органу трудового колективу.

Атестаційна комісія:

- здійснює організаційне, методичне керівництво і контроль за проведенням виконавцями відповідної роботи на всіх етапах;

- формує необхідну правову і нормативно-довідкову базу та організовує її вивчення;

- визначає і залучає в установленому порядку необхідні організації до виконання спеціальних робіт;

- організує складання планів розташування обладнання по кожному підрозділу, визначає межу робочих місць (робочих зон) та надає їм відповідний номер;

- складає перелік робочих місць, що підлягають атестації;

- встановлює на підставі Єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника (ЄТКД) чи Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (ДКХПП) відповідність найменування професій і посад працівників, зайнятих на цих робочих місцях, характеру фактично виконуваних робіт. У разі відхилень назва професії (посади) приводиться у відповідність з ЄТКД і ДКХПП і до трудової книжки вносяться зміни згідно з Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін'юсту і Мінсоцзахисту від 29.07.93 р.;

- порівнює застосовуваний технологічний процес, обладнання, використовувані сировину і матеріали з передбаченими в проектах;

- визначає обсяг необхідних досліджень шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища та організовує ці дослідження. Санітарно-гігієнічні дослідження факторів виробничого середовища мають бути проведені санітарними лабораторіями підприємств і організацій, атестованими органами Держспоживстандарту і МОЗ, за списками, що узгоджуються з органами Державної експертизи умов праці, а також на договірній основі лабораторіями територіальних санітарно-епідеміологічних станцій;

- прогнозує та виявляє утворення шкідливих і небезпечних факторів на робочих місцях;

- організує проведення фотографій робочого дня;

- складає Карту умов праці на кожне враховане робоче місце або групу аналогічних робочих місць. Інструкція із заповнення Карти умов праці при проведенні атестації робочих місць затверджена Міністерством праці 30.11.92 р. за № 06-41-48 та Міністерством охорони здоров'я 27.11.92 р.;

- складає за результатами атестації перелік:

- робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільги і компенсації, передбачені законодавством;

- робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких пропонується встановити пільги і компенсації за рахунок коштів підприємства згідно зі ст. 26 Закону «Про підприємства» і п. 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;

- робочих місць з несприятливими умовами праці, на яких необхідно здійснити першочергові заходи щодо їх поліпшення.

Перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільги і компенсації, зокрема на пільгове пенсійне забезпечення, передбачене законодавством, підписує голова комісії за погодженням з профспілковим комітетом. Він затверджуються наказом по підприємству, організації та зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії і посади яких внесено до переліку.

Атестаційна комісія виконує свої функції до призначення нового складу комісії при наступній атестації.

Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 01.08.92 р. № 442, атестації підлягають усі робочі місця, на яких технологічний процес, використовувані обладнання, сировина і матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Перелік робочих місць, що підлягають атестації, визначає атестаційна комісія підприємства.

Практика деяких підприємств показує, що найбільш ефективним є залучення для проведення атестації організацій (територіальних санітарно-епідеміологічних станцій, науково-дослідних установ, експертно-технічних центрів тощо), які спеціалізуються на комплексному виконанні зазначених вище робіт, включаючи виконання санітарно-гігієнічних досліджень та оформлення результатів.

Такі організації (а саме їх лабораторії) мають бути атестовані Міністерством охорони здоров'я України та атестовані органами Держстандарту України.

Лабораторно-інструментальні дослідження фізичних, хімічних, біологічних, визначення психофізіологічних факторів проводяться в процесі роботи працівників у характерних (типових) виробничих умовах, при справних і ефективно діючих засобах колективного і індивідуального захисту. При цьому визначаються:

  • рівні запиленості та загазованості шкідливими хімічними речовинами;
  • рівні вібрації;
  • рівні звукового тиску (шуму, ультразвуку, інфразвуку);
  • рівні неіонізуючого випромінювання;
  • параметри мікроклімату у приміщенні та ззовні приміщення;
  • біологічні фактори;
  • важкість і напруженість праці, робоча поза;
  • рівні освітлення;
  • змінність роботи тощо.

Результати досліджень оформляються протоколами (форма яких затверджена наказом №91 Міністерства охорони здоров'я України від 21.04.1999 р.) і завіряються відповідними підписами і печаткою.

. У протоколах визначається гігієнічна оцінка умов праці шляхом співставлення фактично встановлених показників із нормативними, а також визначається рівень шкідливості та небезпечності кожного фактора виробничого середовища і процесу за критеріями, що визначені Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, затвердженою МОЗ України від 27.12.2001 р. №528.

За оцінку умов праці керівників та спеціалістів береться оцінка умов праці керованих ними працівників, якщо вони зайняті виконанням робіт в умовах, передбачених у Списках №1 і №2 для їхніх підлеглих протягом повного робочого дня.

За результатами атестації (на підставі протоколів замірів і фотографії робочого дня) складається Карта умов праці, форма якої наведена у додатку 2 до Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених Міністерством праці України (постанова від 01.09.92 р. № 41) і Міністерством охорони здоров’я України.

Карта умов праці оформляється на кожне визначене робоче місце або групу аналогічних місць відповідно до вимог Інструкції по заповненню Карти умов праці при проведенні атестації робочих місць (затверджена за №06-4148 від 20.11.1992 р. Головним державним експертом України з умов праці і заступником Головного державного санітарного лікаря України від 27.11.1992 р.).

На групу аналогічних робочих місць допускається складання однієї Карти, якщо умови і характер праці на робочих місцях, на яких уже проведено атестацію, схожі за всіма показниками умов праці (на основі комплексної оцінки робочих місць: протоколів замірів, фотографії робочого дня тощо).

Отже, тільки шляхом проведення атестації робочих місць за умовами праці на кожному робочому місці можна визначити, які саме робочі місця є аналогічними.

У разі коли на одному й тому ж робочому місці або в одній і тій самій робочій зоні виконуються роботи працівниками різних професій, то на кожну з них заповнюється окрема Карта.

Не заповнюються Карти умов праці на робочі місця, пов'язані з виконанням робіт з радіоактивними речовинами, джерелами іонізуючого випромінювання, берилієм та рідкоземельними елементами, в атомній енергетиці і промисловості, в гірничорятувальних частинах (станціях), робітників, зайнятих верхолазними роботами (верхолазними роботами вважаються всі роботи, коли основним засобом запобігання робітника від падіння з висоти у всіх моментах роботи і пересування є запобіжний пояс), на робочі місця, пов'язані з добуванням та обробкою риби, агрохімічним обслуговуванням сільського господарства, збиранням, переробкою та утилізацією трупів тварин в установах спеціального призначення, на вибуховиків в усіх галузях господарства, а включаються до Переліку робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівники яких мають право на пільгове пенсійне забезпечення за Списками № 1 і № 2.

При заповненні загальних відомостей у Карті має бути вказано:

· повна назва підприємства, організації, установи;

· виробництво (відповідно до чинного класифікатора);

· номер і найменування цеху (дільниці, відділу) — за діючою структурою;

· номер робочого місця (робочої зони) — залежно від плану їх розміщення;

· професія (посада), код (відповідно до характеру виконуваних робіт та Єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника робіт і професій робітників (ЄТКД);

· номери аналогічних робочих місць.

Карта умов праці складається з таких розділів:

І. Оцінка факторів виробничого середовища та трудового процесу.

ІІ. Оцінка технічного та організаційного рівня.

ІІІ. Атестація робочого місця.

ІV. Рекомендації щодо поліпшення умов праці, їх економічне обґрунтування.

V. Пільги і компенсації.

Карта умов праці є узагальнюючим документом результатів атестації, в якій зазначається сумарна кількість шкідливих або небезпечних факторів з кожного рівня відхилення від нормативу; надається гігієнічна оцінка умов праці, що визначає, до якого класу і якого рівня відносяться умови та характер праці на даному робочому місці; оцінюються технічний та організаційний рівні робочого місця; фіксується висновок комісії про віднесення робочого місця до конкретного виду умов праці: з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці; з шкідливими та важкими умовами праці; з шкідливими умовами праці тощо. Карта умов праці підписується всіма членами атестаційної комісії, і з її змістом ознайомлюють працівників, зайнятих на відповідному робочому місці.

На підставі комплексної оцінки умов праці в Карті умов праці зазначаються рекомендації щодо поліпшення умов праці, їх економічне обґрунтування, а також пропозиції щодо встановлення пільг і компенсацій за роботу в шкідливих і небезпечних умовах.

2. Контроль за складанням Карти умов праці

Складання Карти умов праці, підсумовуючого документа з визначення умов праці на робочому місці, дозволяє:

- визначити кількісні параметри визначених на робочому місці шкідливих факторів виробництва, а та­кож ступінь і тривалість їх дії протягом робочої зміни;

- дати гігієнічну оцінку умовам праці на підставі комплексної оцінки впливу на працівника всіх шкідли­вих факторів виробничого середовища і трудового процесу на робочому місці, та віднести робоче місце до одною з видів умов праці;

- оцінити стан технічного та організаційного рівня робочого місця на підставі сукупних факторів аналізу технологічного процесу;

- розробити на підставі атестації рекомендації щодо поліпшення умов праці та визначити їх еко­номічне обґрунтування;

- визначити і, у разі необхідності, скоригувати за матеріалами Атестації пільги і компенсації за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці на отримання яких має право працівник;

- визначиш витрати підприємства на повне надання працівнику або працівникам пільг і компенсацій, визначених комісією.

Заповнення Карти умов праці організується відповідальним членом комісії підприємства з проведення атестації, керуючись методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, а також Інструкцією по заповненню Карти умов праці при проведенні атестації робочих місць, за­твердженою наказом Міністерства праці України та МОЗ 27.11.1992 № 06-41-48.

При здійсненні громадського контролю профспілок перевіряється правильність заповнення відповідних граф у розділах Карти умов праці щодо:

- загальних даних про підприємство та працівника, атестоване робоче місце, професію (посаду праців­ника відповідно до Національного Класифікатора професій 003:2005);

- об'єктивних даних про вид та рівні шкідливих факторів виробництва, та ступеню їх шкідливості, які ґрунтуються на результатах проведених санітарно-гігієнічних досліджень;

- гігієнічної оцінки умов праці;

- оцінки стану технічного та організаційного рівня робочого місця;

- узагальненої оцінки атестації робочого місця {групи аналогічних робочих місць);

- повноти розроблення рекомендацій щодо покрашення умов праці, їх економічне обґрунтування;

- встановлення у відповідності до нормативних актів виду та розміру пільг і компенсацій за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці;

наявності підписів працівника (працівників), які ознайомлені з проведеною на його (їх) робочому місці (робочих місцях) атестацією;

- наявність підписів голови та членів атестаційної комісії підприємства, які зазначені у наказі підпри­ємства з проведення атестації робочих місць за умовами праці.