Метод визначення рівня небезпеки суб’єктів погроз виникнення НС

 

Метод визначення рівня небезпеки суб’єктів погроз виникнення НС на території об’єкту будуємо із використанням продукційної моделі представлення знань, що являє собою сукупність лінгвістичних висловів типу ЯКЩО <входи>, ТО <виходи>. Враховуємо, що ваги всіх експертних правил «ЯКЩО – ТО» дорівнюють одиниці.

Оскільки формалізовані знання експертів у початкових умовах можуть бути недостатніми, то передбачено, що матриця знань може піддаватися донавчанню у міру появи нових знань про загрози НСД, експериментальних даних, шляхом уведення нових правил, які наблизять метод визначення рівня небезпеки суб’єктів погроз до реальних залежностей. Таким чином, передбачається адаптування або настроювання матриці знань.

Таким чином результат визначення рівня небезпеки суб’єктів погроз виникнення НС на території об’єкту можна представити у вигляді:

 

, , (9.1)

 

де – набір характеристик суб’єктів погроз, - логічні висловлювання, що визначають категорію суб’єктів погроз виникнення НС за принципом небезпечності ,.

Області зміни характеристик суб’єктів погроз , і вихідного значення результату класифікації (ідентифікації) ситуації , відомі. Тут відповідно нижнє та верхнє значення характеристики суб’єктів погроз, що набувають значення 0 та 1, так як , .

Виділяємо наступні характеристики суб’єктів погроз, які складають множину вхідних змінних , : показник девіантної поведінки (W1); наявність інформації про зброю (W2) та її уточнення: зброя масового ураження (W3); вибухівка або легкозаймисті речовини (W4); вогнепальна зброя 1 (W5); вогнепальна зброя 2 (W6); холодна зброя (W7); ранжування кількості осіб у яких виявлено девіантну поведінку: більше 6 осіб (W8); 4-6 осіб (W9); 1-3 особи (W10).

Вогнепальна зброя 1 має більший вражаючий вплив у порівнянні з вогнепальною зброєю 2. Детальна класифікація вогнепальної зброї та її належність до вказаних категорій відбувається із залученням експертів та з урахуванням побажань авіакомпанії. Тому спочатку використовуємо грубе налаштування належності вогнепальної зброї до певного класифікаційного угрупування.

Лінгвістичні оцінки змінних W1÷Wn, що входять в логічні вислови про рішення щодо категорії надзвичайної ситуації , будемо розглядати як нечітку множину, що визначена на універсальних множинах , де .

Тоді, для фіксованого стану визначеного фіксованим вектором вхідних параметрів , у відповідність ставиться рішення .

Враховуючи вищезазначені чинники, отримуємо класифікацію суб’єктів погроз виникнення НС за рівнем небезпеки у вигляді матриці знань, яка в спрощеному вигляді представлена в табл. 9.1:

 


Таблиця 9.1

МАТРИЦЯ ЗНАНЬ

№ вхідної комбінації значень Вхідні змінні Вихідна змінна
показник девіантної поведінки (W1) наявність інформації про зброю (W2) зброя масового ураження (W3) вибухівка або легкозайм. реч. (W4) вогне-пальна зброя 1(W5) вогне-пальна зброя 2(W6) холодна зброя (W7) більше 5 осіб (W8) 2-5 осіб (W9) 1 особа (W10)
1.
2.
3.
4.
5.
6.  
7.
8.
9.
10.
11.
12.


1. Розмірність цієї рівна (λ+1)×N, де (λ+1) – число стовпців, яке дорівнює кількості класифікаційних груп показників суб’єктів погроз, N – кількість рядків.

2. Перші λ стовпців матриці відповідають вхідним змінним Wλi, , а (λ+1)-ий стовпець відповідає значенням вихідної змінної , .

3. Кожний рядок матриці являє собою деяку комбінацію значень вхідної змінної, що відноситься до одного з можливих значень вихідної змінної . При чому перші рядків відповідають значенню вихідної змінної 1, другі 2 ..., останні рядки – значенню m.

4. Wλ є бінарними. Елемент матриці αλφ, що стоїть на перетині рядка зі стовпцем, відповідає лінгвістичній оцінці параметру Wλ та бере участь у визначенні можливого значення вихідної змінної , яка ранжує суб’єктів погроз за принципом небезпечності.

Категоризація суб’єктів погроз за принципом небезпечності , містить наступні класифікаційні одиниці: – потребують перевірки; – особливо небезпечні; – дуже небезпечні; – небезпечні; – не становлять загрози.

Уведена матриця знань визначає систему логічних висловів типу «ЯКЩО – ТО, ІНАКШЕ», що зв’язують значення вхідних змінних W1÷Wl з одним із можливих рішень, у даному випадку, визначає категорію суб’єктів погроз за принципом небезпечності , .

Таким чином отримуємо систему логічних висловів (9.2).

Отже, вираз (2.10), що встановлює зв’язок між вхідними змінними (характеристиками суб’єктів погроз) і вихідною оцінкою , формалізовано в систему логічних висловів (9.2), основану на базі матриці знань (див. табл.9.1).

 

ЯКЩО (W1=1) ТА (W2=0), ТО =, ІНАКШЕ, ЯКЩО (W1=1) ТА (W2=1) ТА [(W3=1) АБО (W4=1) АБО ((W5=1) ТА ((W8=1) АБО (W9=1)))], ТО =, ІНАКШЕ, ЯКЩО (W1=1) ТА (W2=1) ТА [((W5=1)ТА (W10=1)) АБО (W6=1) АБО ((W7=1) ТА (W8=1))], ТО =, ІНАКШЕ, ЯКЩО (W1=1) ТА (W2=1) ТА [(W7=1) ТА ((W9=1) АБО (W10=1))], ТО =, ІНАКШЕ, ЯКЩО W1=0 ТО = (9.2)

 

Використовуючи заміну операції ТА(І) та АБО на операції та відповідно, отримуємо систему логічних висловів (9.2) у наступному вигляді:

1 = ; (9.3)

; (9.4)

; (9.5)

; (9.6)

5 = . (9.7)

Таким чином, запропоновано метод визначення рівня небезпеки суб’єктів погроз виникнення НС на території об’єкту шляхом проектування та налаштування бази знань, що становить собою сукупність лінгвістичних висловів типу ЯКЩО <входи>, ТО <виходи>.

Функція прийняття рішення блоку вироблення управлінського рішення у загальному матиме вигляд:

, (9.8)

=– втрати за умови залучення даних ресурсів, – ваговий коефіцієнт важливості втрат, .

При виявленні суб’єктів погроз категорії 1 система приймає рішення про спостереження за суб’єктом погроз (V3), проводить інформування підрозділів внутрішніх справ (), служби авіаційної безпеки (R3) про необхідність здійснення перевірки даного суб’єкту погроз.

При відсутності вказаних факторів суб’єктів погроз 5, система приймає рішення V1 про відміну НС та переходить у звичний режим роботи (рис. 9.2).

При виявленні суб’єктів погроз 2, 3, 4 система приймає рішення V2 про необхідність проведення запобіжних заходів щодо ліквідації проявів НС. Так, при виявленні суб’єктів погроз 2 система сповіщає підрозділи органів внутрішніх справ (), Міністерства оборони України (), Центрального органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи , Центрального органу виконавчої влади з питань митної служби (), Служби безпеки України (), Міжвідомчої комісії з питань урегулювання кризових ситуацій (), медико-біологічні ресурси (R2), які діють відповідно до планів ліквідації НС на території об’єкту в установленому порядку відповідно до чинного законодавства.

При виявленні суб’єктів погроз 3 система проводить інформування підрозділів внутрішніх справ () та Служб безпеки України (), які вживають дій щодо нейтралізації таких суб’єктів відповідно до чинного законодавства та в установленому порядку.

При виявленні суб’єктів погроз 4 система здійснює інформування підрозділів внутрішніх справ (), які проводять нейтралізацію дій даних суб’єктів погроз в установленому порядку відповідно до чинного законодавства.

Після сповіщення необхідних ресурсів при захисті система переходить у режим спостереження за НС, тобто приймає рішення V3 . При цьому система починає працювати в двох режимах: спостереження в звичайному режимі та спостереження безпосередньо за суб’єктами погроз виникнення НС (2) та виробленням управлінських рішень щодо ліквідації дій цього суб’єкту. Дані оновлюються та надходять у блок аналізу вхідної інформації. Таким чином, система працює в цьому режимі поки суб’єкт або його дії не будуть припинені, а потім система проводить відміну роботи системи в НС (V1) та переходить у звичний режим роботи (1) (рис. 2.6).

Інформування підрозділів здійснюється в автоматичному режимі та супроводжується електронним повідомленням, яке має вигляд: W*={Wi}.

Головною метою функціонування системи є підвищення якості та точності прийняття управлінських рішень оператора служби безпеки щодо виявлення НС, визначення рівня небезпеки суб’єкту погроз, зменшення часу на прийняття управлінського рішення, сповіщення відповідних структур, реакції на протиправні дії суб’єктом погроз.