Функції підприємництва та основні якості підприємства.
Суть, мета та основні форми підприємництва. Принципи та функції підприємницької діяльності. Інтереси підприємців і суспільства.
ПЛАН
1. Суть, мета та основні форми підприємництва. Принципи та функції підприємницької діяльності. Інтереси підприємців і суспільства.
2. Види підприємницької діяльності: виробнича, посередницька, комерційна.
3. Малі підприємства: суть, система організації та принципи діяльності.
4. Домашнє господарство в ринкових умовах. Акціонерні товариства.
5. Капітал підприємства та його кругооборот.
ЛІТЕРАТУРА:
- Гальчинський А. С., Єщенко П. С., Палкін Ю. І. Основи економічних знань. – К.: «Вища школа».- 1999. – С.
- Мочерний С. В. Економічна теорія.- К.: «Академія».- 1999. – С.
- Ніколенко Ю. В. Політекономія. – К.: «ЦУЛ». – 2003. – С.
- Панчишин С. Економіка. – К.: «Либідь». – 2004. – С.
| Підприємництво – самостійне організаційно-господарське та управлінське новаторство на основі використання різних можливостей для випуску нових або старих товарів новими методами, відкриття нових джерел фінансування, сировини, ринків збуту тощо з метою отримання прибутків та реалізації власної мети. Підприємництво – це самостійна ініціативна систематична й ризикована діяльність щодо виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг з метою отримання прибутку. |
Повніше сутність підприємництва розкривається в його функціях.
Новаторська функція полягає у сприянні процесу продукування нових ідей (технічних, організаторських, управлінських та ін.), здійсненні дослідно-конструкторських розробок, створенні нових товарів і наданні нових послуг тощо.
Організаційна функція зводиться до впровадження нових форм і методів організації виробництва, нових форм заробітної плати та їх оптимального співвідношення з традиційними, до раціонального поєднання форм одиночного поділу праці, основних елементів системи продуктивних сил і контролю за їх використанням.
Господарська функція – це найефективніше використання трудових, матеріальних, фінансових, інтелектуальних та інформаційних ресурсів.
Соціальна функція полягає у виготовленні тих товарів і послуг, які необхідні суспільству відповідно до основної мети і вимог дії основного економічного закону.
Особиста функція передбачає реалізацію власної мети підприємця, отримання ним задоволення від своєї роботи.
У Законі України «Про підприємництво» головними принципами, на основі яких здійснюється підприємництво, названі такі:
- вільний вибір діяльності на добровільних засадах;
- залучення до підприємницької діяльності майна коштів юридичних осіб і громадян;
- самостійне формування програми діяльності, вибір постачальників і споживачів вироблюваної продукції;
- встановлення цін відповідно до законодавства;
- вільне наймання працівників;
- залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, природних та інших ресурсів, використання яких не заборонено або не обмежено законодавством;
- вільне розпоряджання прибутком, що залишається після внесення платежів, установлених законодавством;
- самостійне здійснення підприємцем-юридичною особою зовнішньоекономічної діяльності, використання будь-яким підприємцем належної йому частки виручки на свій розсуд.
Сьогодні підприємець є центральною постаттю в бізнесі. Професія підприємця вимагає особливих якостей від людини, а саме:
- почуття ризику;
- лідерства і вміння об’єднати людей для досягнення мети;
- наполегливості та гнучкості;
- здатності до точного розрахунку;
- міцного здоров’я.
Підприємницький хист – це здебільшого талант, помножений на наполегливу працю і достатні знання. Соціологічні дослідження показують, що схильними до підприємництва є всього 5 – 7 % економічно активного населення.
Наявність підприємництва надає суспільству такі вигоди:
- підприємець особисто зацікавлений в успіхові своєї справи, тому він якнайповніше використовує всі свої сили і знання;
- підприємець може найповніше задовольняти потреби суспільства, бо він прагне передбачити нові потреби споживачів;
- підприємець своєю діяльністю забезпечує ефективніше використання виробничих ресурсів.
Організаційною одиницею бізнесу є фірма. Це – найзагальніша назва будь-якої ланки підприємництва, незалежно від її розмірів і характеру власності. Термін «фірма» вживають з метою виділення суб’єкта прав власності щодо певного підприємства. Правова форма фірми – це її правовий статус, за допомогою якого регулюють правові відносини всередині самої форми і поза нею.
У світовій практиці розрізняють три основні форми фірми:
1. одноосібне володіння (власна справа);
2. партнерство;
3. корпорація.