РОЗДАВАННЯ ЗЕМЕЛЬ В УКРАЇНІ МАГНАТАМ І ШЛЯХТІ

З ПОСТАНОВИ ПОЛЬСЬКОГО СЕЙМУ 1590 р. ПРО

З ЛИТОВСЬКОГО СТАТУТУ 1588 р. ПРО ФЕОДАЛЬНЕ ЗЕМЛЕВОЛОДІННЯ

Торгові мита

Монета

Сейми

Обрання короля

Насамперед: ...король польський, який згідно з давнім звичаєм і привілеєм, спільними голосами поляків і литви буде обиратися в Польщі, а не в іншому місті... Обраний таким чином на польське королівство буде миропомазаний і коронований у Кракові. Що ж до обрання, введення його на стіл Великого князівства Литовського, то воно повинно припинитися, так щоб уже віднині не було ніякого сліду його і подоби.

Головний сейм завжди повинен бути один, а не окремі; крім того, повинен бути один ніколи не роздільний сенат для всіх справ і потреб тих народів і ніколи вже не повинен бути іншим, тобто не повинен складатися

лише з сенаторів того або того народу. Сенат повинен бути при нас, крім того часу, коли буде сейм в Литві і в Польщі; він завжди повинен бути запрошуваний до всіх справ, про все знати і радити, згідно з своїм обов'язком.

Монета повинна бути одноманітна і однакова по вазі і пробі поділу і напису...

Як у Польщі, так і в Литві повинні бути знищені всі торгові мита і побори на землі і на воді. Віднині і на вічні часи не слід брати ніяких мит з духовних і світських людей шляхетського звання і з їх підданих з будь-яких речей їх власної роботи і кормління, але з тим, про те, щоб вони цим шляхом не сприяли униканню від купецьких мит, що повело б до зменшення і затаювання давніх наших мит і мит інших чинів у Польщі і в Литві.

Хрестоматія з історії Української

РСР. – Т. І. – С. 116-118.

Хочемо і постановляємо, щоб усі піддані наші, як духовні, так і світські, князі і бояри і вся шляхта, які маєтки свої батьківські, куплені і яким-небудь звичаєм нажиті за прародителів наших славної пам'яті їх милостей королів і великих князів литовських, а також і за нашого щасливого (володіння) держали і володіли, щоб їм такі маєтки вічно від нинішнього часу і в прийдешні часи держати і володіти, і їм самим, і потомкам, тобто їх родові, хоч би і листів, тобто грамот і кріпосних документів ніяких не було...

Хрестоматія з історії Української

РСР. – Т. І. – С. 125-126.

Вказали нам коронні чини, що від значних у наших державах просторів пустих земель, розташованих на кордоні за Білою Церквою, ніякої користі нема ні громадської, ні приватної. Отже, як ці землі можна було б перетворити в корисні, аби не лежали пусті. Тому, внаслідок даного нам від усіх чинів дозволу, встановлюємо, що будемо вважати себе вільними в роздачі в цьому розумінні тих пустирів на вічність особам шляхетського стану, вислуженим перед нами і Річчю Посполитою, на розсуд і волю нашу, а саме: Церехчемеровський (Трахтемирівський) монастир над Дніпром, Боришпільський з селищем Іванківським, городище Владерецьке (Володарське) і до нього селище Зволожжя, зване Велика Слобода, над рікою Россю, Рокитне над тою ж рікою і з Рокитнею – трьом особам, як їх привілеї свідчать. Також Гороша і Сліпорід над рікою Нущею званою, при кордоні московському.

Історія України в документах і матеріалах. –

Т. 3. К., 1941. – С. S.