ОЦІНКА ХАРАКТЕРИСТИК ЕКОЛОГІЧНОСТІ

Спеціальні функції системи корпоративного екологічного управління

До спеціальних функцій (механізмів) системи корпоративного еколо-гічного управління належать оцінка характеристик екологічності, оцінка характеристик життєвого циклу продукції, екологічне маркування і сер-тифікація, екологічний аудит.

Будь-якій корпорації вигідно докладати все більших зусиль для досяг-нення й демонстрації нормативних характеристик навколишнього середови-ща як свідчення сприятливого впливу її діяльності на довкілля.

Оцінка характеристик екологічності — це внутрішня корпоративна про-цедура, що може забезпечувати різні рівні управління надійною, об'єктив-ною й перевіреною інформацією, допомагає керівникові зосередити увагу на тенденціях зміни характеристик екологічності та причинах таких змін.

Оцінка характеристик екологічності базується на безперервному зби-ранні, обробці та аналізі даних і враховує як оцінку поточного стану, так і оцінку тенденцій змін цього стану в часі. Така оцінка передбачає облік усієї діяльності корпорації від використання ресурсів, реалізації технологічних процесів, виробленої продукції, наявності відходів, а також облік діяльності наданих послуг.

Процес оцінки характеристик екологічності складається з етапів плануван-ня, здійснення, використання та аналізу стану й вдосконалення методології.

Планування процесу оцінки характеристик екологічності охоплює:

· визначення екологічних аспектів діяльності корпорації, її продукції, послуг;

· вибір характеристик екологічності;

· збирання необхідної інформації;

· аналіз поглядів зацікавлених сторін;

· уточнення цілей і завдань;

· визначення складу інформації для управління;

· визначення елементів оцінки характеристик екологічності;

· вибір процедур оцінки характеристик екологічності.

Здійснення процесу оцінки характеристик екологічності включає:

· збирання даних;

· аналіз даних;

· обробку та узагальнення інформації;

· оцінку інформації.

Характеристики екологічності використовуються для:

· цілей внутрішнього управління;

· зовнішніх комунікацій.

Оцінка характеристик екологічності застосовується в трьох основних галузях.

1.Безпосередньо характеристики стану навколишнього середовища (інформація про характеристики підприємства може бути роз'яснена та вико-ристана для оцінки характеристик компонентів довкілля в місцевому, регіональному чи глобальному масштабі).

2.Загальна система управління корпорацією.

3.Функціональна або виробнича система, яка має справу з потоками матеріалів, енергії, інформації в корпорації.

Наведемо типові характеристики екологічності та галузі їх викори-стання.

· Стан навколишнього середовища

Оцінки стану довкілля переважно здійснюються національними й між-народними організаціями. На корпоративному рівні може застосовуватись система характеристик стану навколишнього середовища, наведених у табл. 1.

Таблиця 1. Оцінка характеристик екологічності навколишнього середовища

Це орієнтовний склад характеристик. Зазначимо, що кожна кор-порація формує свою ідентифіковану систему характеристик.

· Загальна система управління

Загальна система управління містить характеристики персоналу, що перебуває на всіх рівнях управління підприємством, процедури управління використанням усіх видів ресурсів, управління виробничими процесами, реалізацію зворотних зв’язків і перевірку точності інформації про характе-ристики процесів й отримані результати.

Основними вихідними даними для цієї системи є інформація про еко-логічні вимоги, встановлені нормативно-правовими актами, рекомендації зацікавлених сторін, стан навколишнього середовища тощо.

· Виробнича система

Виробнича система містить характеристики об'єкта виробництва, устат-кування, потоки речовини та енергії, що необхідні для виробництва про-дукції чи надання послуг. Оцінка характеристик екологічності виробничої враховувати взаємодію між характером діяльності підприємства і місцем його розташування.

Приклади можливих показників екологічності для виробничої системи наведено в табл. 2.

Таблиця 2. Оцінка характеристик екологічності для виробничих систем

Процес оцінки характеристик екологічності повинен бути спроектова-ний і впроваджений із дотриманням таких вимог:

· відповідати цілям управління й сприяти досягненню цілей і завдань корпоративної екологічної політики, виконанню ініціатив за умови
обов’язкового дотримання вимог нормативно-правових актів;

· зосередити увагу на показниках стану середовища, які належать до найважливіших екологічних аспектів, на використанні критеріїв управління;

· забезпечити генерацію зрозумілої, достовірної, об’єктивної інформації, яка піддається перевірці;

· покладати в основу відомі, об’єктивні й раціональні дані, отримані в результаті використання системного підходу та обліку соціально-економічних чинників;

· бути сумісним з існуючими інформаційними системами й системами управління;

· враховувати чинники, що визначаються керівником, прогнози та рекомендації зацікавлених сторін;

· ґрунтуватися на розгляді відповідних місцевих, регіональних та глобальних проблем охорони довкілля;

· передбачати передавання відповідної якісної та кількісної екологічної інформації;

· відображувати підхід з оцінкою впливу стадій життєвого циклу продукції, послуг.

Визначення номенклатури характеристик екологічності. Ключовою вимогою до ефективної оцінки характеристик екологічності є комплексність номенклатури показників, які мають бути оцінені за критеріями їхньої при-датності та цінності для оцінки збалансованості розвитку.

Наукова обґрунтованість процесу оцінки характеристик повинна бути технічно виправдана, відповідати науковому розумінню описуваної системи.

Екологічні характеристики стану виробничої системи повинні опису-вати систему в цілому, бути практично й технічно спроможними до реалі-зації та відповідати таким вимогам:

Сприйнятність до змін. Характеристика має відображувати зміни стану екологічності підприємства в межах досить коротких відрізків часу.

Передбачуваність. Характеристика має бути здатною передбачувати май-бутні тенденції, що пов’язані з впливом на здоров’я людини, стан довкілля та економічні показники збалансованого розвитку підприємства.

Цільова спрямованість. Характеристика стану має бути цілеспрямо-ваною, щоб засвідчувати важливість пов’язаних із ним значень.

Порівняльність. Характеристика екологічності має бути придатною для здійснення порівняння з характеристиками, визначеними на основі попе-редньої інформації або даних стосовно іншого устаткування.

Ефективність. Характеристика екологічності має бути функціонально узгодженою з величиною витрат на одержання використовуваних даних.

Адекватність даних. Дані мають бути якомога точнішими, високоякісні-шими і реєструватися так, щоб залишалась можливість порівнювати їх у часі.

Доступність даних. Дані, необхідні для визначення характеристик еко-логічності, мають бути доступними постійно або в певні моменти часу. Характеристики повинні відбивати тенденції змін у часі.

Релевантність. Характеристика екологічності повинна давати таку ін-формацію, яку можна використовувати, тобто вона має бути релевантною до потреб особи, що приймає рішення. Характеристика має відповідати цілям, завданням і потребам зацікавлених сторін, визначеним пріоритетам. Вона також має бути придатною для оцінки реального й очікуваного ризику та відповідних наслідків для довкілля від діяльності підприємства, корпорації.

3розумілість. Характеристика екологічності повинна бути простою та зрозумілою, значущість характеристики має бути очевидною й цілком сприйнятливою для розуміння.

Аналітична презентабельність. Дані, що отримуються від систем вимірювань, мають бути надійними і точними. Системи моніторингу та управління якістю повинні гарантувати надання необхідних даних.

Вибір характеристик екологічності. Корпорація має вибрати такі ха-рактеристики екологічності, які були б простими, зрозумілими і одержували 6 інформаційну підтримку з боку користувачів. Вибір надто великої кількості характеристик може ускладнити реалізацію зв’язків, і навпаки -надто мала кількість характеристик може дати недостатній обсяг інформації ця ситуацій, що вимагають ефективного управління. Отже:

•характеристики мають забезпечувати збалансований функціональний підхід до оцінки стану навколишнього середовища так, щоб прогрес досягнення цілей його охорони в одній галузі не поєднувався з погіршенням в іншій галузі;

•під час оцінки характеристик виробничих процесів та операцій (у тому числі їх прямий і непрямий вплив на навколишнє середовище), таких як витрати енергії та матеріалів, слід використовувати їх кіль-кісні значення;

•залежно від намірів щодо використання даних, кількісні значення ха-рактеристик можуть бути абсолютними, наприклад обсяг викиду дво-окису сірки, або питомими, наприклад витрати енергії на одиницю продукції (діяльність всього підприємства або окремі процеси також мають бути схарактеризовані за допомогою абсолютних і відносних величин);

•фінансові оцінки мають бути використані для оцінки економії витрат від екологічних ініціатив, а також для оцінки впливу таких ініціатив на фінансове становище як кожного окремого підприємства, так і всієї корпорації;

•використання якісних характеристик має здійснюватися в разі неможливості застосування кількісних.

Характеристики екологічності можуть бути подані різними способами:

· абсолютними значеннями, даними звітів за обмеженого використання в подальшому аналізі, наприклад повний обсяг викиду двоокису сірки;

· питомими значеннями, що виражають відношення абсолютних значень до таких параметрів, як обсяг виробництва, наприклад обсяг викидів двоокису сірки на тонну продукції;

· відносними значеннями;

· агрегованими значеннями. Агрегування даних для певної кількості відповідних чинників може проводитися в корпорації як вертикаль-но, так і горизонтально. Агрегування може відбуватися шляхом узагальнення даних від різних джерел і подаватися на вищий органі-заційний рівень. Також воно може здійснюватися залежно від виду впливу дії на довкілля, наприклад безпечні та небезпечні відходи.

Вибір характеристик екологічності повинен відповідати корпоративним цілям. Забезпечення необхідною інформацією — ключовий етап у процесі оцінки характеристик екологічності. Корпорація може розробити характе-ристики для однієї чи кількох наведених вище галузей застосування.

3дійснения оцінки характеристик екологічності.Методологія здій-снення оцінки характеристик екологічності визначається корпоративним регламентом і передбачає збирання даних, аналіз даних, агрегування інфор-мації та оцінку інформації.

Збирання даних

Дані слід збирати систематично з гарантією якості та цінності. Інфор-мація, необхідна для оцінки характеристик екологічності, наприклад дані регулярної звітності, дані щодо інтенсивності викидів і скидів, а також інформація стосовно управління ризиком, фінансові й статистичні дані можуть збиратися в межах звичайної діяльності організації.

Екологічні програми підприємств, корпорації, які розробляються як частина системи корпоративного екологічного управління, також можуть бути джерелом інформації, необхідної для оцінки характеристик еко-логічності.

Корпорація повинна визначити частоту збирання даних і забезпечити оцінку всіх елементів даних, що необхідні для вибраних характеристик еко-логічності. Бажано, щоб частота збирання даних була мінімальною.

Процес оцінки характеристик екологічності повинен містити процеду-ри перевірки точності одержуваної інформації, передбачати ідентифікацію, збирання, зберігання та розміщення інформації з прив'язкою в часі таким чином, щоб забезпечити зв’язок результатів і висновків.

Персонал, який виконує роботи, пов’язані зі спеціальними вимірюваннями, дослідженнями, аналізом та оцінкою, повинен мати відповідну кваліфікацію.

Методи контролю якості, що використовуються в процесі оцінки харак-теристик екологічності, слід застосовувати до протоколів досліджень, зразків, методології збирання даних, а також методів моделювання.

Аналіз даних

Аналіз являє собою процеси перетворення даних на значення характе-ристик екологічності. Він проводиться для з’ясування відповідності значень загальних характеристик корпорації цілям, завданням та іншим вимогам щодо корпоративної екологічної політики. Отримана інформація подається в якісному або кількісному вигляді.

Аналіз може також включати зіставлення даних вимірювань, викорис-тання процедур ранжування та отримання зважених оцінок інформації.

Аналіз інформації та даних для оцінки характеристик екологічності має бути неупередженим. Він повинен охоплювати всі надійні джерела інфор-мації, що стосуються справи, незалежно від того, наскільки ця інформація відповідає або суперечить екологічній політиці корпорації щодо таких
характеристик.

Під час аналізу даних слід враховувати такі чинники, як обсяг виробництва і його зміни в часі, щоб забезпечити подальше зіставлення даних.

Агрегування інформації

Корпоративні регламенти можугь передбачати об’єднання інформації за характеристиками екологічності. При цьому слід уникати поєднань неод-норідних елементів.

Під час агрегування інформації слід враховувати наукову обґрунтованість даних та правила, що застосовуються в процесі формування документації.

Оцінка характеристик екологічності

Спеціалісти системи КЕУ повинні оцінити значення показників еко-логічності, які є наслідком діяльності корпорації, і порівняти їх із норма-тивними значеннями. Вони також мають провести оцінку екологічних цілей і завдань, надати керівництву необхідну інформацію, склад якої був визна-чений під час планування оцінки характеристик екологічності.

У процесі аналізу отриманих відхилень характеристик від нормативних значень корпорації головна увага має приділятися виявленню причин таких відхилень. Оцінки відхилень повинні супроводжуватись розробкою відпо-відних заходів щодо їх коригування та усунення, щоб забезпечити досягнен-ня поставлених цілей і завдань (управління за відхиленнями).

Використання характеристик екологічності. Передбачається надання корисної інформації для корпоративної системи управління для:

•демонстрації екологічних намірів керівництва корпорації щодо охорони навколишнього середовища;

•зменшення невизначеності стосовно екологічних аспектів діяльності корпорації, її продукції та послуг;

•підвищення поінформованості щодо корпоративної екологічної політики, цілей, завдань та програм підприємств;

•поглиблення обізнаності про функції системи екологічного управління.

Інформація, отримана в результаті оцінки характеристик екологічності, може бути призначена як для внутрішнього, так і для зовнішнього викори-стання.

Передавання інформації зовнішнім зацікавленим сторонам повинно ґрунтуватися на обліку й оцінці потреб у цьому керівництва корпорації.