Відповідність та звітування

Відкритість та сприйнятливість

Внесоку спільний результат

Передавання технологій

Сприяти поширенню екологічно безпечних технологій та методів уп-равління в промисловому, аграрному й громадському секторах.

Брати участь у розвитку державної політики, а також у підприємниць-ких, урядових і неурядових програмах, у виявленні ініціатив у сфері освіти, сприяючи таким чином підвищенню екологічної свідомості та охороні навколишнього середовища.

Створювати сприятливі умови для проведення відкритого діалогу з працівниками і громадськістю, попереджуючи та реагуючи на їхню занепо-коєність щодо потенційної небезпеки та впливів робіт, продукції, послуг чи відходів, у тому числі тих, що мають міжтериторіальний або глобальний характер.

Надавати інформацію про екологічні показники; проводити регулярні екологічні аудити й оцінювання відповідності правовим і внутрішньо-кор-поративним вимогам та принципам; періодично надавати відповідну інфор-мацію раді директорів, акціонерам, працівникам, органам влади й громад-ськості.

3адекларовані 16 принципів становлять концептуальні засади здійснен-ня корпоративного екологічного управління та його функціональні основи.

3 загального погляду функції корпоративного екологічного управління спрямовані на раціональне природокористування й забезпечення екологіч-ної безпеки, тоді як система державного екологічного управління пов’язана більшою мірою з охороною навколишнього природного середовища.

2. Сутність і особливості корпоративного управління

Під корпорацією зазвичай розуміють об’єднання підприємств і власників для ведення підприємницької діяльності, метою якої є отримання прибутку; або об’єднання, що надає послуги населенню (забезпечення газом, водою, електроенергією тощо).

Зазначимо, що є корпорації, які не мають за мету отримання прибутку. До них належать релігійні, освітянські, медичні та інші некомерційні організації. Також є корпорації державної і муніципальної структур.

Як видно, є різні форми об’єднання в корпорації, однак усім корпора-ціям притаманні такі ознаки:

· корпорація — це складний майновий комплекс;

· власність корпорації визначається частками у власному її капіталі;

· акціонери здійснюють контроль корпорації, власниками якої вони є і у формування статутного капіталу якої вони вклали власні кошти;

· керівники і директори корпорації мають юридичне право приймати рішення;

· вищий законодавчий орган корпорації — загальні збори акціонерів,

· вищий виконавчий орган стратегічного управління — рада директорів
(корпоративний «кабінет міністрів»),

Корпоративне управління має особливості, які випливають із принци-пу партнерства, — це потрійна взаємодія корпорацій, уряду і суспільства.

Для здійснення вказаного підходу кожна корпорація повинна мати свою корпоративну екологічну політику і реалізовувати її в контексті глобальної, європейської та національної екологічної політики і міжнародних еко-логічних зобов’язань держави. Це потребує створення й забезпечення ефек-тивного функціонування системи корпоративного екологічного управління як складової загальної системи корпоративного управління, яка має керува-тися державними й міжнародними регламентами і стандартами, що стосу-ються систем екологічного управління за принципами:

· відповідальності — пошук та ідентифікація джерел екологічної шкоди, відповідальність за порушення екологічних регламентів і норм;

· раціональності — досягнення господарських цілей за мінімальних впливів на навколишнє середовище;

· превентивності — постійний моніторинг, проведення попереджувальних заходів щодо впливів;

· мотивації адміністративної та економічної) — ефективне природокористування;

· компенсації — відшкодування витрат, пов’язаних із завданою шкодою як у природній, так і в соціальній сферах.