Питання

Питання

Питання 2

Капітальні вкладення – це кошти, які використовуються на придбання і будівництво нових, а також реконструкцію діючих основних фондів. Капітальні вкладення поділяються на виробничі та невиробничі.

Виробничі – витрати на придбання с/г техніки, устаткування, інвентаря, будівництво приміщень, формування основного стада, закладення багаторічних насаджень.

Невиробничі – будівля об’єктів житлово-комунального господарства, освіти, культури, охорони здоров’я.

Виробничі становлять 80%, невиробничі – 20%.

Капітальні вкладення за економічною суттю – це майбутні основні фонди.

Кількісну і якісну характеристики капітальних вкладень відображає їх структура.

Розрізняють галузеву, відтворювальну та технологічну структуру.

Галузева структура – капітальні вкладення в різні галузі.

Відтворювальна структура – характеризує питому вагу капітальних вкладень по різним напрямкам їх використання.

Технологічна структура – частка капітальних вкладень, що використовується на обладнання.

Основними джерелами коштів на капіталовкладення є: власні, залучені, бюджетні.

В ринкових умовах і самофінансування капітальні вкладення здійснюються в основному за рахунок власних коштів підприємств. До них відносяться:

1) прибуток від основної виробничої діяльності.

2) амортизаційні відрахування;

3) виручка від реалізації основних фондів та продажу худоби основного стада;

4) частка фонду соціального розвитку та інші власні кошти підприємства.

До джерел капіталовкладень, що формуються за рахунок залучених коштів належить банківський кредит, вклади учасників акціонерних товариств, надходження від продажу акцій.

В 1996-1999 рр. обсяги інвестицій в основний капітал с.-г. підприємств забезпечували лише 32% простого відтворення основних засобів.

Економічну ефективність капітальних вкладень визначають на основі типової методики порівняння економічного ефекту від їхнього використання з величиною вкладень.

Загальна економічна ефективність – це відношення приросту валової продукції до суми капітальних вкладень, яка зумовила цей проріст.

Її показники порівнюють з нормативними. Капітальні вкладення є ефективними тоді, коли одержані показники не нижчі за нормативні.

Загальна ефективність капітальних вкладень визначається по народному господарству в цілому та його окремих галузях, як відношення приросту національного доходу, або чистої продукції до обсягу інвестицій, що зумовили цей приріст.

При визначеності загальної ефективності капітальних вкладень використовуються показники:

1. В цілому по сільському господарству ; - відношення валового доходу (ВД) до обсягу інвестицій (К), що зумовили цей приріст.

2. в госпрозрахункових підприємствах, що використовують власні кошти і кредити банків.

- як відношення приросту прибутку до обсягів інвестицій, які зумовили цей прибуток.

3. в галузях і на підприємствах, де застосовується показник зниження собівартості продукції

- як відношення економії від зниження собівартості продукції до капітальних вкладень, що спричинили цю економію.

Важливим показником загальної економічної ефективності є строк окупності капітальних вкладень (час повернення капітальних вкладень).

;

де к – капітальні вкладення;

ΔП – приріст прибутку.

Порівняльна економічна ефективність капітальних вкладень використовується при співставленні різних варіантів:

1) господарських або технічних рішень;

2) розміщення підприємств і комплексів;

3) впровадження нових видів техніки;

4) будівництва нових або реконструкції діючих підприємств.

Показником найкращого варіанту є мінімум приведених витрат.

Сі – поточні витрати (собівартість) – по кожному варіанту;

Ен – нормативний коефіцієнт порівняльної ефективності капітальних вкладень (0,12);

Кі – капітальні вкладення по кожному варіанту.

На основі приведених витрат розраховують річний економічний ефект.

Qп – обсяг виробленої продукції після здійснення капіталовкладень.

Шляхи підвищення економічної ефективності капіталовкладень:

1) скорочення вартості будівництва виробничих об’єктів; реконструкція будівель і споруд; впровадження комплексної механізації виробничих процесів;

2) покрашення проектування об’єктів;

3) зниження кошторисної вартості проектно-конструкторських робіт;

4) збільшення інвестицій на реконструкцію діючих основних засобів (витрати на реконструкцію окупляться в 2-2,5 рази швидше в порівнянні з вкладеннями на нове будівництво).

Розвиток інвестицій:

I. етап – етап світової торгівлі (XV-XVIстоліття).

II. етап – етап іноземних інвестицій (XIXстоліття).

III. етап – економічної інтеграції (середина XX століття).

Зарубіжні інвестиції – розміщення інвестицій в інших державах з метою отримання прибутку більшого чім у своїй країні.

В Україні структурні реформи по галузям економіки в т. числі в АПК проходять складно, одні структури тільки формуються, інші реформовані за останні роки, треті зберегли свої попередні форми.

Фактори, від яких залежить надходження прями іноземних інвестицій в Україну: географічне розташування і природні умови України сприятливі для інвесторів. Велика чисельність населення, високий рівень освіти. Частина населення не має постійної роботи і стабільного доходу.

Недоліки (для інвесторів): нестабільність і невизначеність в законодавстві, особливо податковому законодавстві.

Першочергові міроприємства, які необхідно виконати, для залучення іноземних інвесторів:

1) створити стабільну політичну обстановку в державі і довіру до керівників;

2) надійність інформаційного забезпечення;

3) створити простір дії для приватного підприємця;

4) адекватне і прогнозуєме податкове законодавство;

5) правові гарантії і гарантії виконання договорів;

6) скорочення ролі бюрократичного апарата управління, спрощення процедури вдачі дозволів;

7) можливості використовувати недорого послуги інфраструктури (вода, електроенергія, транспортні дороги та інше);

8) відсутність контакту з кримінальними структурами.

Для забезпечення інвестиціями необхідно, щоб державна політика була направлена на залучення іноземного капіталу.

Іноземні інвестори розглядають процес інвестицій з 2-х позицій:

Наприклад: в США приоритетним є:

- телекомунікації;

- агропромисловий комплекс;

- машинобудування;

- оздоровлення.

Великобританія:

- машинобудування;

- металургія;

- харчова промисловість;

- торгівля.

Німеччина:

- машинобудування;

- металургія;

- харчова промисловість;

- торгівля.

Закордонні інвестори це крупні компанії, які проводять свої комплексні дослідження економічного розвитку держави і визначають пріоритетні галузі.

Сільське господарство України для інвесторів пріоритетне

1) Україна має ресурси для виробництва с/г продукції;

2) Розташована біля міжнародних ринків;

3) Земля –якість, розміри.

Капітальні вкладення – головна частина інвестицій. Інвестування – перехід капіталу (грошей) в форму, яка приносить доход, тобто є продуктивною.

Інвестування відбувається за рахунок бюджетних асигнувань та засобів фонду підприємства.

Рівень інвестування і стан інвестиційної політики є важливим фактором економічного стану держави. Інвестиції повинні бути прибутковими.