Фізичне виховання на Січі

Характерні реакції катіонів VI групи.

Особливістю катіонів VI групи є утворення багаточисельних забарвлених сполук. Це дає можливість використовувати відповідні «кольорові реакції» для ідентифікації названих катіонів.

Так, мідь, нікель і кобальт утворюють при взаємодії з аміаком амінокомплекси відповідно інтенсивно синього, блакитного і брудно-жовтого кольорів. Хоча Co²⁺ визначають зазвичай за допомогою реакції «синього кільця»

Co²⁺ + 4SCN^- → [Co(SCN)₄]^2-

Шар ізоамілового спирту, який додається для підвищення чутливості реакції, екстрагує цей комплекс з водного розчину, забарвлюючись у синій колір.

Іони, Hg²⁺ реагуючи з йодидами, утворюють яскраво-червоний осад, який згодом можна розчинити у надлишку осаджувача:

Hg²⁺ + 2I^- → HgI₂↓

HgI₂↓ + 2I^- → [HgI₄]^2-

Диметилгліоксим з катіонами Ni²⁺ за певних умов утворює погано-розчину сполуку, забарвлену у коралово-червоний колір (відома реакція Чугаєва).

Нарешті, катіонам Cd²⁺ властиво осаджуватись у кислому середовищі під дією сірководню, утворюючи яскраво-жовтий сульфід:

Cd²⁺ + H₂S → CdS↓ + 2H⁺

8. Хід аналізу суміші катіонів VI групи.

Характерні реакції на Cu²⁺, Co²⁺, Ni²⁺ i Hg²⁺ достатньо специфічні для того, щоб визначити їх дробним способом. Однак перед цим треба у сильно-кислому середовищі осадити CdS і виділити його. Сульфіди інших катіонів за цих умов не утворюються. Катіони Cu²⁺, Co²⁺, Ni²⁺ i Hg²⁺ визначають в окремих пробах розчину за допомогою специфічних реакцій, описаних у розділі 6.

Формування дієвої національної системи фізичного виховання вимагає вивчення і творчого осмислення багатої спадщини народної педагогіки та праць видатних українських педагогів і організаторів тіловиховання в минулому. Велике значення належного фізичного розвитку дітей зумовлювалось цілком реальними життєвими потребами. Сила і витривалість, стійкість і спритність у народі високо цінують. Тому ці риси батьки прагнули виховати у дітей. Народ давно збагнув, що фізичне виховання нерозривно пов'язане з іншими сторонами формування особистості.

Емпіричним шляхом народна педагогіка дійшла висновку, що вдале просування фізичного розвитку дитини сприяє виробленню таких важливих рис, як наполегливість, відвага, рішучість, чесність, дисциплінованість, потяг до праці, впевненість у своїх можливостях, оптимізм, колективізм, здатність до переборення труднощів. Фізично загартована людина рідко хворіє, може стійко переносити холод і спеку, погодні й життєві негоди, витримувати тривале фізичне навантаження.

Фізичне загартування молоді займало особливе місце у Запорізькій Січі.

Козаки прагнули розвивати в собі богатирську силу і дух, у чому досягли вражаючих успіхів.

В умовах незгасаючих воєн, боротьба за збереження власного етносу, виживання в надзвичайно складних життєвих обставинах, у змаганнях із стихійними силами природи гартувалися дух і тіло козаків. Суворий час вимагав і суворої, залізної дисципліни у процесі бойової підготовки молоді, формування в неї готовності захищати рідну землю. Складалася спеціальна система фізичного і психічного загартування підлітків і юнаків.

Ще в епоху Київської Русі дітей з семи років навчали стріляти з лука, володіти списом і арканом, їздити верхи, а з дванадцяти років — мистецтву ведення бою.

У січових козацьких школах перехід зодного класу в інший супроводжувався народними дитячими забавами, іграми, іншими різноманітними фізичними вправами. Важливе місце відводилося також навчанню учнів плавати, веслувати, керувати човном, переховуватись від ворога під водою тощо.

Молодь на свята народного календаря, у процесі народних ігор змагалася у силі, спритності і прудкості, винахідливості, точності попадання в ціль тощо. Традиційними були різноманітні змагання на конях.

Козацька молодь систематично розвивала свої природні задатки, вдосконалювала тіло і душу.

У народі з покоління в покоління передаються казки, легенди, думи, оповідання про людей, наділених незвичайною фізичною силою, — богатирів Іллю Муромця, Кирила Кожум'яку, Добриню Никитича, Микулу Селяновича, Івася Коновченка (Удовиченка), Федька Ґанджу Андибера, Котигорошка. Велич богатирів у тому, що їхня надзвичайна фізична сила поєднується з моральною довершеністю. Цікаво, що в українському народному епосі богатирями пули не тільки чоловіки, а й жінки, народною уявою. Наприклад, створено такі прекрасні образи жінок-богатирок, як Настасія Микулична — дружина богатиря Добрині, Настасія-королівна — дружина богатиря Дуная, Маруся - козацька дочка.