Характеристика методів реалізації інформаційних технологій

Типове та спеціалізоване ПЗ пропонує користувачу до використання дані методи у більшій або меншій мірі (окремо або одночасно). Застосування перелічених вище методів (М,, М2, ... Мп) обумовлює перш за все використання різних інформаційних технологій (ІТ₁, ІТ₂, ... ІТ_n) для реалізації задач будь-якої сфери діяльності підприємства в залежності від програмних засобів. У свою чергу, інформаційні технології визначають предметну тех­нологію (ПТ₁, ПТ₂, ПТ₃,ПТ_п), схема формування котрої представлена на рис. 1.4.

З представленої схеми видно, що предметна технологія це сукупність різних інформаційних технологій, які оби­раються користувачем програмного засобу для автомати­зації визначеної управлінської функції діяльності підприє­мства готельного та туристичного бізнесу. Такими функція­ми можуть бути аналіз господарської діяльності, бухгалтерський облік, маркетинг ринку послуг та ціноутворення та ін.

Використання різних предметних технологій (відповід­ного комплексу інформаційних технологій) дає можливість користувачу творчо підійти до автоматизації на практиці нових ділянок обробки економічної інформації з викорис­танням визначеного засобу програмування, враховуючи особливості підприємства, яке надає послуги розміщення, харчування, розваг тощо. Безумовно, вибір засобу програ­мування залежить від професійних можливостей користу­вача, тобто від його навичок володіння методами реалізації інформаційних технологій.

Використання інтерфейсних методів спрямоване на об­робку економічної інформації за допомогою стандартного комплексу команд, які надаються користувачу в меню та на панелях інструментів визначеного програмного засобу.

Застосування економіко-математичних методів обумов­лює використання формалізованого опису та розрахунку по­казників економічної природи. На­приклад, для вико­нання розрахунків в середовищі Word та Excel загальної рентабельності (Rs) по всім турис­тичним послугам за наведеною ниж­че формулою зручно подати вхідну інформацію у вигляді реляційної таблиці (рис.5).

В середовищі Access формули розрахунків економічних показників вводяться:

- для виконання обчислень по кожному запису у окремі поля на бланку запиту, який формується, через побудувач виразів. Наприклад, формула розрахунку прибутку від реа­лізації послуги буде мати вигляд:

Прибуток: [Вартість] - [Собівартість];

- для виконання обчислень по стовпчиках у встановле­них полях на бланку форми або на бланку звіту, які конст­руюються. Наприклад, формули розрахунку загального при­бутку, загальної собівартості та рентабельності при реалі­зації всіх послуг будуть мати наступний вигляд:

Загальний прибуток =Sum([Прибуток]);

Загальна собівартість = Sum([Собівартість]).

Тут слід зазначити, що при створенні на бланку форми поля "Загальний прибуток" його первісна назва буде авто­матично визначена в лівій частині поля (наприклад, "Поле8"), а поля "Загальна собівартість" - "Поле 10". Тоді поле "Рентабельність" буде формуватися таким чином:

Рентабельність = [Поле8] / [Поле 10] * 100.

Крім того, економіко-математичні методи обумовлюють використання стандартних функцій, закладок, блоків, зовнішніх інформаційних та формульних зв'язків та ін., що буде розглянуто далі.

Об'єктно-орієнтоване програмування бере свій початок в кінці 60-х років. Комп'ютерний центр у Норвегії створив першу об'єктно-орієнтовану мову Simula. На сьогодні існує достатньо багато об'єктно-орієнтованих мов програмуван­ня. До них можна віднести такі мови, наприклад, як: C++, Structured Query Language (SQL), Visual Basic (VB), Visual FoxPro та інші.

При їх використанні програма пишеться по рядках і по об'єктах обробки економічної інформації:

Об'єкт = інструкція обробки + дані.

Запрограмовані об'єкти включають в себе такі елементи програмування як: змінні, оператори, команди, функції тощо. Змінні призначені для тимчасового зберігання даних. Оператори виконують дії: арифметичні, логічні (наприклад, AND, OR), порівняння (=, >,<,<=,>=,<>). Команди вико­нують такі функції, як: операції над файлами, створення повідомлень, меню, кнопок, вікон на моніторі, управління обчислювальним процесом тощо. Функції призначені для обробки стану клавіш, перегляду файлів на моніторі та ін.

Розглянемо використання об'єктно-орієнтованої мови Visual Basic оскільки вона вбудована в пакет програм Microsoft Office. Наприклад, необхідно з реляційної бази даних вибрати оклад працівника за конкретний місяць року. Для цього створюється реляційна таблиця "Зарплата" та форма її перегляду. Далі в режимі конструктора формуєть­ся програмний модуль:

Private Sub Form_Open(Cancel As Integer)

Dim Ввести_Рік As Variant

Dim Ввести_Місяць As Variant

Dim Ввести_ПІБ As Variant

Me.RecordSource = " Select [ПІБ], [Оклад], [Рік], [Місяць] from [Зарплата] where [Рік] = Ввести_Рік And [Місяць] = Ввести_Місяць And [ПІБ| = Ввести ПІБ "

End Sub

В даному випадку перед відкриттям форми на екрані ПК буде з'являтися три діалогових вікна (формуються за допо­могою інструкції Dim), куди користувач повинен ввести з клавіатури необхідну інформацію (змінну): рік, місяць, ПІБ працівника підприємства.

Підґрунтям методів візуального програмування є об'єкт­но-орієнтоване програмування. За останні роки був нако­пичений великий досвід створення програм, на базі котро­го виникла ідея систематизації та типізації об'єктів оброб­ки економічної інформації, тобто формування базових класів і автоматизованого їх програмування/ Сучасний типовий пакет програм Microsoft Office (на­приклад, Excel, СУБД Access) має такі засоби автоматизо­ваного візуального програмування, як використання базо­вих класів та Visual Basic for Application (VBA).

Перший вид візуального програмування (використання базових класів) надає користувачеві прототипи об'єктів, на основі яких користувач створює свої екземпляри. Наприк­лад, замість того щоб написати команди створення кнопки (яка "тоне" та "спливає" при натисканні), візуальне про­грамування надає прототип кнопки. У прототип кнопки вбу­дована стандартна реакція кнопки (натискання та "спли­вання"), що звільнює користувача від копіткого програму­вання.

Отже перший вид візуального програмування пропонує користувачу набір стандартних прототипів об'єктів, тобто базових класів, які визначають властивості (вид і розміри) та дії (інструкцію поведінки) екземпляру об'єкта, який ство­рює користувач. Створений екземпляр об'єкта успадковує властивості та дії відповідного базового класу. До базових класів можна віднести такі прототипи об'єктів, як: кнопка, поле зі списком, список, надпис, поле, перемикач, прапо­рець, лічильник, лінія, рамка, набір закладок, малюнок та ін.

Клас, котрий може утримувати в середині себе інші об'єк­ти, називається контейнером. До контейнерів можна відне­сти таблиці, форми та звіти.

Список базових класів знаходиться на відповідних панелях інструментів конст­руктора: "Форми" (в Excel), "Панель еле­ментів" (в Access) то­що (рис. 1.6). Екземп­ляри створюються користувачем шляхом натискання відповідної піктограми об'єкта та переносу базового класу у необ­хідне місце на документ або форму, які створюються.

Використовуючи той чи інший базовий клас, можна ство­рити конкретний унікальний об'єкт із своїми властивостями (атрибутами). Наприклад, кнопку, що буде мати такі свої ат­рибути, як: розмір (довжина, ширина), надпис, шрифт тек­сту, реакція кнопки. Окрім властивостей об'єкти описують­ся методами. Методи — це дії (інструкції), які можуть вико­нувати об'єкти. Наприклад, контейнер „Форми" може мати два методи „OPEN" та „CLOSE". Об'єкт „Кнопка" має ме­тод „CLICK", який виконується при натисканні кнопки миші.

Візуальне програмування має такі основні характерис­тики:

Ø наслідування,

Ø інкапсуляція,

Ø поліморфізм.

Наслідуванняпояснюється тим, що всі об'єкти створю­ються на основі класів і наслідують властивості і методи класів.

Інкапсуляціяпояснюється тим, що створений об'єкт об'єднує у собі методи та властивості, котрі не можуть існу­вати без об'єкта. При вилученні об'єкта також вилучаються його властивості і з ним методи. При копіюванні об'єкт ко­піюється разом з властивостями та методами.

Поліморфізм пояснюється тим, що можливе використання одних і тих же імен методів для виконання зовсім різних об'єктів. Наприклад, метод „OPEN" може викори­стовуватися як для відкриття форми, так і для відкриття таблиці. Це, безумовно, спрощує візуальне програмуван­ня.

Другий вид візуального програмування (використання мови засобів програмування для автоматизації побудови макросів управління обробкою даних) тісно зв'язаний з пер­шим видом. Наприклад, при побудові кнопки в автомати­зованому режимі призначається макрос її використання (відкриття визначеної форми, перегляду звіту тощо).

Розглянемо приклад автоматизованого створення мак­росу попереднього перегляду таблиці "Розрахунковий лис­ток" перед друкуванням в середовищі Excel. Для цього не­обхідно почати запис макросу командами „Сервіс/Макрос/ Почати запис", активізувати закладку "Розрахунковий ли­сток", виділити курсором миші таблицю, натиснути на кнопку "Попередній перегляд" панелі інструментів, закри­ти перегляд, зупинити макрос. У підсумку буде отримано автоматизований запис такого макросу:

Sub РозрахунковийЛисток()

Sheets( " Розрахуй кови й листок" ). Select

Range("Al:I14").Select

Active Window.SelectedSheets.PrintPreview

End Sub

Таким чином в середовищі Word, Excel можна автома­тизовано побудувати будь-який макрос на мові VBA з вико­ристанням клавіатури, курсора миші та команд головного меню. В середовищі Access також можна автоматизовано створити макрос (наприклад, при побудові кнопки) за до­помогою майстра.

Класифікація та практичне використання інформацій­них технологій, які побудовані на викладених вище мето­дах, будуть розглянуті на практичних заняттях.