Пенсії за віком. Основні умови пенсійного забезпечення за віком
Пенсія за віком - пенсія, яка встановлюється з досягненням певного віку та за наявності необхідного стажу роботи. Пенсійний вік -вік, який дає право на пенсію за віком. Він, як і тривалість стажу, встановлюється законом.
Право на пенсію за віком нерозривно пов'язане з трудовою діяльністю людини у суспільному виробництві. Досягнення пенсійного віку слугує підставою для припинення трудових відносин працівників із роботодавцями на виробництві, через що у держави виникає необхідність забезпечення громадян.
Пенсія за віком відрізняється від інших видів пенсійного страхування, приміром, від пенсії з інвалідності та за вислугу років, її призначення не залежить від фактичного стану працездатності людини. Пенсію за віком не важко відрізнити і від пенсії за вислугу років, хоч обидві ці пенсії встановлюються незалежно від фактичного стану працездатності. Різниця полягає в тому, що для отримання пенсії за віком є необхідним певний вік, а право на пенсію за вислугу років не передбачає досягнення будь-якого віку.
Пенсії за віком — головний вид матеріального забезпечення непрацездатних громадян, що стосуються життєво важливих інтересів мільйонів вітчизняних пенсіонерів.
Пенсії за віком диференціюються за окремими видами (підвидами) залежно від умов праці, тривалості трудового стажу, спеціальних (додаткових) юридичних підстав і розміру цих пенсій. Всі ці обставини залежать від того, про забезпечення яких категорій громадян йшлося. З огляду на це законодавець поділяє призначення пенсій за віком на три види: на загальних підставах, пільгових і спеціальних юридичних підставах (умовах).
Загальними правовими підставами (умовами) пенсійного страхування за віком є пенсійний вік і трудовий стаж установленої тривалості. Саме цими двома умовами (віком і стажем) передбачено право на забезпечення пенсією за віком.
Під пільговим пенсіонуванням слід розуміти можливість вийти на пенсію за віком або в молодшому віці за загальної незмінної тривалості трудового стажу, або за одночасним зниженням вимог до віку і тривалості трудового стажу' .
Що ж до спеціальних юридичних підстав, то вони мають значення для окремих категорій громадян: потерпілих від Чорнобильської катастрофи; інвалідів, учасників війни і сімей загиблих воїнів; багатодітних матерів і матерів інвалідів з дитинства; жінок, які працювали в текстильному виробництві, механізаторами, а також на деяких видах робіт у сільському господарстві; сліпих і хворих гіпо-фізарним нанізмом (ліліпутів); за неповного стажу роботи.
Право на пенсію за віком мають:
чоловіки — після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років;
жінки — після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Такі вікові межі встановлено для отримання пенсій тим, хто мав звичайні умови праці.
На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
1) Працівники, зайняті на роботах з особливо шкідливими й тяжкими умовами праці — за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом
Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки — після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки — після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 1 5 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Особам, які мають не менше половини визначеного стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються: зі зменшенням віку, передбаченого ст. 1 2 Закону «Про пенсійне забезпечення» — на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам та 1 рік і 4 місяці — жінкам.
Наприклад:
• за призначенням пенсії за Списком № 1 звернувся гр-н Н., який має 4 роки 11 місяців стажу роботи. Право на пенсію за Списком № 1 заявник не має, оскільки його стаж роботи менший за половину визначеного ста
жу (5 років);
• за призначенням пенсії за Списком № 1 по досягненні 53-річного віку звернувся гр-н С., якиймає 7 років стажу роботи. Пенсія на пільгових умовах і в пільгових розмірах йому буде призначена, оскільки за 7 років пільго
вої роботи пенсійний вік знижується на 7 років.
2) Працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, — за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
• чоловіки — після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки — після досягнення 50 років і при стажі роботи не мен ше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах..
Особам, які мають не менше половини визначеного стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються зі зменшенням віку, передбаченого ст.12 Закону «Про пенсійне забезпечення» — на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам та за кожні 2 роки такої роботи жінкам.
Наприклад:
• чоловік., який має 8 років 7 місяців стажу роботи за Списком №2, набуде право на пенсію по досягненні 57років (2,6 + 2,6 + 2,6 – на З роки);
• жінка, яка має 5 років 10 місяців стажу за Списком № 2, набуде право на пенсію по досягненні 53років.
Проведення атестації робочих місць передбачає, зокрема, санітарно-гігієнічні дослідження виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу, за якими підтверджується право працівника на пільги та компенсації, пов'язані із зайнятістю в несприятливих умовах.
На пільгових умовах мають право на пенсію за віком також трактористи — машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції; жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну; робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах; жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, — незалежно від віку і трудового стажу; водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) за умови наявності відповідного трудового стажу та досягнення віку, передбаченого чинним законодавством.
Пенсії за віком призначали в розмірі 55% заробітку (ст. 64 Закону України «Про пенсійне забезпечення»), але не нижче мінімального розміру пенсії. За кожний повний рік роботи понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія збільшувалася на 1% заробітку, але не менш як на 1% мінімального розміру пенсії.
Для окремих пільгових категорій пенсіонерів згідно з чинним законодавством цей стаж може бути меншим.
Ще одним обмеженням встановлено, що пенсія за віком, визначена на загальних підставах, не може перевищувати 75% від заробітку з деякими винятками.
Працівникам, які мають право на пенсію на пільгових умовах у зв'язку з зайнятістю на підземних роботах, а також на підземних і відкритих гірничих роботах і в металургії, пенсія призначається у вищому розмірі, тобто 85% заробітку (залежно від тривалості стажу).
Однак встановлений у законі механізм нарахування пенсії за віком у певних відсотках до заробітку не завжди діє в повному обсязі. Розміри пенсій періодично корегуються окремими поста-новами Кабінету Міністрів України. Ними неодноразово змінювався мінімальний рівень пенсій, який уже впродовж останніх років є базовим для визначення максимуму пенсії.
Мінімальна пенсія за віком повинна встановлюватися згідно з величиною мінімального споживчого бюджету, який визначено у встановленому законодавством порядку. Однак держава не дотримується положень Закону «Про пенсійне забезпечення» та Конституції України і встановлює мінімальний розмір пенсії в кілька разів нижчий, ніж мінімальний споживчий бюджет.
15 квітня 2003 р. Кабінет Міністрів України прийняв Постанову «Про підвищення розмірів трудових пенсій» №544, відповідно до якої з 1 липня 2003 р. мінімальний розмір пенсії, передбачений для обчислення трудових пенсій, збільшився в 1,05708 раза і становить 50 грн. (47,30 х 1,05708). Уразі, якщо місячний розмір пенсії непрацездатних громадян (з урахуванням надбавок, підвищень та додаткової пенсії) не досягає 91 грн. 80 коп., таким громадянам установлюється цільова грошова допомога на прожиття в розмірі до 41 грн. 80 коп. на кожного одержувача пенсії, а для одержувачів соціальних пенсій за віком — 16,70 грн. Для військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей, які одержують пенсію згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» від 9 квітня 2002р. № 2262-ХІІ така допомога досягає 64,90 грн.
Максимальний розмір пенсії за віком не може перевищувати трьох (для працівників, зайнятих на підземних роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці — чотирьох) мінімальних пенсій за віком.
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів трудових пенсій» від 15 квітня 2003р. № 544 з 1 липня 2003р. максимальний розмір трудової пенсії за віком дорівнює 150 грн., а для працівників, що зайняті на шкідливих та особливо важких роботах — 200 грн.
Для найманих осіб, які мають стаж підземної роботи, встановлено такі максимальні розміри пенсії:
—чоловікам, що мають стаж підземної роботи від 10 до 15 років, жінкам, що мають стаж підземної роботи від 7,5 до 12,5 років, — 222 грн.80 коп.;
—чоловікам, що мають стаж підземної роботи від 15 до 20 років, жінкам, що мають стаж підземної роботи від 12,5 до 17,5 років, — 242грн.80коп.;
—чоловікам, що мають стаж підземної роботи від 20 років і більше, жінкам, що мають стаж підземної роботи від 17,5 років і більше, — 275 грн.80 коп.
Особам, які не мають достатнього для призначення пенсії стажу роботи, призначаються пенсії за віком при неповному стажі в розмірі, пропорційному наявному стажу, але не менше соціальної пенсії.
При призначенні пенсій при неповному стажі не застосовуються встановлені Законом України «Про пенсійне забезпечення» пільгові умови за віком і стажем для призначення пенсій.
Згідно з Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 22 травня 2003 p. № 854-IV з 1 липня 2003 р. змінено загальний порядок визначення середньомісячного заробітку для обчислення пенсій.
Середньомісячний заробіток для обчислення пенсій береться за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом усієї трудової діяльності незалежно від перерви у роботі та за період роботи, починаючи з 1 липня 2003 р. до моменту звернення за пенсією. Заробіток за період роботи до 1 липня 2003 р. враховується на підставі документів про нараховану заробітну плату (виплату, доход), виданих у встановленому законодавством порядку, а за період роботи, починаючи з 1 липня 2003 р. — за даними персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
У разі відсутності відомостей про заробітну плату (виплати, доход) у системі персоніфікованого обліку, подаються документи про нараховану заробітну плату (виплати, доход), видані в установленому законодавством порядку.
Наприклад, у разі призначення пенсії:
—у січні 2004р. враховували заробіток за будь-які бОмісяцівдо 1 липня 2003р. + 6 місяців, які пройшли з 1 липня 2003р., тобто разом — 5,5 років;
—у січні 2005р. враховуватимуть заробіток, за 60місяців +18місяців (з 1 липня 2003р.), тобто — 7,5років;
—у січні 2010р. —заробіток за 60 місяців + 78 місяців (з 1 липня 2003р.),
У Прикінцевих положеннях зазначеного закону вказано: за бажанням пенсіонерів у 2003 р. пенсії можуть обчислювати виходячи із середньомісячного заробітку за 24 календарні місяці роботи, у 2004 р. — за 36, у 2005 р. — за 48 останніх календарних місяців роботи.
До заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
З 1 липня 2003 р. за кожний повний рік роботи після досягнення пенсійного віку (для жінок — 55 років, для чоловіків — 60) пенсія зростатиме на 10% основного розміру пенсії (але не більше 40% в цілому). Але щоб отримати таку надбавку, слід тимчасово відмовитися від пенсії на час післяпенсійної трудової діяльності.
З 1 січня 2004 р. набуває чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Згідно з цим Законом мінімальну пенсію за віком будуть встановлювати на рівні 20% від середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за попередній рік. Право на мінімальну пенсію з'являтиметься, якщо у громадянина є страховий стаж: у чоловіків — 25 років, а у жінок — 20 років (якщо ж менше — мінімальну пенсію встановлюватимуть у розмірі, пропорційному наявному страховому стажу).
Закон про пенсійне страхування скасовує максимальне обмеження розміру трудових пенсій за віком.
З 1 січня 2004 р. пенсії за віком обчислюють за допомогою формули:
П = Зп х Кс,
де
П — розмір пенсії;
Зп — заробітна плата, з якої обчислюють пенсію;
Кс - коефіцієнт страхового стажу.
Зп = Зс х (Ск: К),
де
Зс — середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії;
Ск — сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (знаходять діленням суми зарплати (доходу) застра хованої особи на середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки України, за місяць, за який обчислюють коефіцієнт);
К — кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти зарплати (доходу).
Кс=(СмхВс):(100%х12),
Де:
См — сума місяців страхового стажу;
Вс — величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі тільки в солідарній системі Вс дорівнюватиме 1 %, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах пенсійного страхування — 0,8%.
Цей коефіцієнт розраховують з округленням до 5 знаків після коми. Кс з урахуванням періодів роботи до 1 січня 2004 р. не може перевищувати 0,75%, а з урахуванням періодів підземної роботи, роботи в особливо шкідливих і особливо важких умовах праці (Список №1) — 0,85 (п.2 ст.25 Закону України «Про пенсійне страхування»). Для особи, яка братиме участь у солідарній і накопичувальній системах, визначатимуть один показник як суму двох коефіцієнтів: за участь тільки в солідарній системі та за період участі в обох системах.
Тобто поки останньої ще немає:
Кс=См :(100%х12)
За цією формулою будуть перераховувати пенсії. Пункт 3 ст. 24 Закону України «Про пенсійне страхування» дозволяє зарахувати до страхового стажу не повністю відпрацьовані місяці як повні. Але тільки за умови «якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування... за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків не менша, ніж мінімальний страховий внесок». Якщо сума сплачених внесків буде меншою, цей місяць зараховуватимуть як повний за умови відповідної доплати. Якщо ж останньої не буде, то до страхового стажу зарахують період пропорційно до сплати внесків. Відбуватиметься це за формулою:
ТП =Св: В,
де:
ТП — тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу;
Св — сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць. Тут будуть брати суму внесків, сплачених підприємством, тобто нарахування;
В — мінімальний страховий внесок за відповідний місяць.
Коефіцієнт заробітку (доходу) особи за кожний місць стажу, який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою:
Кз = Зв : Зс,
де:
Кз — коефіцієнт заробітку (доходу) особи;
Зв — сума заробітку (доходу) особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» враховується для обчислення пенсії, за місяць, для якого визначається коефіцієнт заробітку;
Зс — середня заробітна плата працівників, зайнятих у видах економічної діяльності, за місяць, для якого визначається коефіцієнт заробітку.
Законодавством встановлені надбавки до пенсій за віком:
а) непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім'ї, — на кожного непрацездатного в розмірі соціальної пенсії;
б) одиноким пенсіонерам, які за висновком медичної установи потребують постійного стороннього догляду, — на догляд за ними в розмірі соціальної пенсії.
Названі надбавки можуть нараховуватися до пенсії одночасно. Пенсії за віком призначаються довічно незалежно від стану здоров'я.
Пенсійне забезпечення наукових працівників відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»
Держава встановлює для наукових (науково-педагогічних працівників), які мають необхідний стаж наукової, науково-технічної, науково-педагогічної, науково-організаційної роботи на державних підприємствах, в установах, організаціях пенсії на рівні, який забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.
До стажу наукової роботи зараховується час роботи на посадах наукових (науково-педагогічних) працівників незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання на посадах, які до них прирівнюються, на підприємствах, в установах, організаціях, вищих навчальних закладах та закладах післядипломної освіти III-IV рівнів акредитації, у тому числі з підготовки керівних та управлінських кадрів. До стажу наукової роботи зараховується час навчання в аспірантурі, ад'юнктурі, докторантурі.
Заробітна плата наукових працівників складається з посадових ставок (окладів), премій, доплати за наукові ступені, вчені звання, надбавки за стаж наукової, науково-технічної, науково-організаційної та науково-педагогічної роботи.
Перелік посад наукових (науково-педагогічних) працівників державних підприємств, установ, організацій, перебування на яких дає право на призначення пенсій та виплати грошової допомоги у разі виходу на пенсію затверджується Кабінетом Міністрів України.
При розгляді питання пенсійного забезпечення наукових працівників слід використовувати таку нормативну базу:
• Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність»
від 13 грудня 1991 р. № 1977-ХІІ;
• Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку посад наукових (науково-педагогічних) праців ників державних підприємств, установ, організацій, пере
бування на яких дає право на призначення пенсій та випла ти грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 22 листопада 2001 р. № 1571;
• Постанова Кабінету Міністрів України «Про реалізацію частини другої статті 24 Закону України «Про наукову і нау
ково-технічну діяльність» від 22 листопада 2001 р. № 1570;
• Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних бюджетних установ і організацій, науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств і організацій, відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, на яку мають право зазначені особи» від 13 грудня 2000р. №1826;
Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» від 12 серпня 1993 р. № 637.
Лекція № 6