Вислуга років та її значення.

Поняття трудового стажу, його види і значення.

ПЛАН

Лекція № 4Тема : Трудовий стаж і вислуга років.

1. Поняття трудового стажу, його види і значення.

2. Вислуга років та її значення.

3. Види трудової діяльності, що зараховуються до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію.

4. Пільги по обчисленню стажу роботи і порядок включення в стаж роботи окремих видів робіт.

5. Докази трудового стажу.

Трудовий стаж у найзагальнішій формі визначається як тривалість трудової діяльності працівника. Але це визначення не конкретне. В юридичній літературі трудовий стаж визначається як тривалість оплаченої суспільно корисної діяльності громадянина у громадському виробництві, а також прирівняної до неї діяльності, з яким право пов’язує певні юридичні наслідки.

У пенсійному забезпеченні громадян велике значення має класифікація трудового стажу за окремими видами:

1) загальний трудовий стаж;

2) спеціальний трудовий стаж;

3) неперервний трудовий стаж.

Зараз на всі види трудового стажу застосовуються в пенсійному праві. Втрачає своє попереднє значення неперервний трудовий стаж, але підвищується роль загального (спеціального) стажу роботи, а в майбутньому – страхового стажу.

Загальний трудовий стаж – це загальна сумарна тривалість трудової та іншої суспільно-корисної діяльності, незалежно від перерв.

Спеціальний трудовий стаж – сумарна тривалість трудової чи іншої суспільно корисної діяльності, виокремлене із загального стажу або за її змістом, або за умовами праці, в тому числі кліматичними.

Вислуга років – це особливий вид спеціального стажу окремих категорій працівників, який передбачає пільгове пенсійне забезпечення у зв’язку з утратою професійної працездатності і виходом на пенсію до настання віку, який дає право на пенсію за віком.

Пенсія призначається як компенсація втраченої працездатності за спеціальністю. Цей вид пенсійного забезпечення введено досить давно. Воно належить до періоду появи професійної військової служби і служби державних чиновників, а в нашій країні – до 1925 р.

Вислуга років як норма – пільга, що застосовується до конкретних та обмеженого кола осіб:

1) військовослужбовців, працівників ОВС, митних органів;

2) державних службовців;

3) суддів і прокурорських працівників;

4) окремих категорій спеціалістів народного господарства.

Перелік державних органів, установ, організацій, підприємств і посад, служба чи праця в яких дає право на пенсію за вислугу років, а також її тривалість і правила її нарахування встановлюються законодавством для кожної окремої категорії осіб.

 

3. Види трудової діяльності, що зараховуються до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію.

 

Трудовий стаж має однакове значення для всіх соціальних груп. зараз чинним законодавством скасовано обмеження, коли трудовий стаж членів КСП не лише не прирівнювався до трудового стажу працівника, а й зараховувався до стажу за умови виконання встановленого мінімуму трудової участі у громадському господарстві чи цого невиконання з поважних причин.

Відповідно до ст. 56 ЗУ “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 р. до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності і господарювання, а також на підставі членства й тривалості роботи тривалості перерв. під час нарахування стажу в КСП за період після 1965 р. враховується стаж роботи за фактичною тривалістю, якщо член КСП не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі у громадському господарстві.

Законом встановлено правило про те, що до трудового стажу зараховується будь-яка праця, на якій працівник підлягав державному соц. страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.

Відповідно до ч.3 ст. 56 ЗУ “Про пенсійне забезпечення” зараховується:

а) період одержання допомоги по безробіттю, робота в’язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків;

б) творча діяльність членів творчих спілок, а також інших творчих працівників, які не є членами таких спілок, - за умови сплати страхових внесків до ПФУ. При цьому творча діяльність членів Спілок письменників, художників, композиторів, кінематографістів, театральних діячів України, інших творчих працівників, які не є членами творчих спілок, але об’єднані відповідними професійними комітетами, до введення в дію цього Закону зараховуються в стаж роботи незалежно від сплати страхових внесків. У цих випадках стаж творчої діяльності встановлюється секретаріатами правлінь творчих спілок республіки починаючи з дня опублікування або першого публічного виконання чи публічного показу твору даного автора;

в) військова служба та перебування на партизанських загонах і з’єднаннях, служба в органах держбезпеки та ОВС, незалежно від місця проходження служби;

г) служба у воєнізованій охороні, в органах спец зв’язку і гірничорятувальних частинах, незалежно від відомчої підпорядкованості та наявності спеціального або військового звання;

д) навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі;

е) тимчасова непрацездатність, що почалася у період роботи;

є) час догляду за інвалідом І групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду;

ж) час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж дот досягнення кожною дитиною 3-річного віку;

з) період проживання дружин осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби з чоловіками в місцевостях, де була відсутня можливість їх працевлаштування за спеціальністю, але не більше 10 років;

і) ч.5 ст. 56 – час перебування на інвалідності у зв’язку з нещасним випадком на виробництві чи проф.захворюванням (зараховується до загального стажу, а також в стаж роботи зі шкідливими умовами, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах – ст.ст. 13,14 ЗУ).

 

4. Стаж обчислюється за фактичною тривалістю трудової діяльності, тобто від дня наймання на роботу роботодавцем і до дня звільнення:

дата звільнення 98.10.13

дата прийняття 99.11.20

7 р. 10 місяців 23 дні

а) Іноді трудовий стаж може нараховуватись в пільговому порядку. Таке обчислення загального стажу, необхідного для призначення пенсій, встановлено передусім для військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, утому числі виконанні миротворчих операцій за рішенням ООН. Військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у том числі при виконанні інтернаціонального обов’язку, а також перебування у партизанських загонах і з’єднаннях (ст. 57 ЗУ) зараховується 1 місяць служби за 3 місяці стажу.

б) Громадянам, необгрунтовано притягнутим до кримінальної відповідальності, необгрунтовано репресованими і згодом реабілітованим, час тримання під вартою, час відбування покарання в місцях позбавлення волі та заслання, а також перебування на примусовому лікуванні зараховується до стажу у потрійному розмірі (ст. 58 ЗУ).

в) У Законі спеціально визначено норму (ст. 59) щодо пільгового нарахування стажу за період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. У подвійному розмірі зараховується робота на підприємствах, у тому числі як вільнонайманих у військових частинах, а час перебування у фашистських концтаборах (гетто) і в інших місцях примусового утримання громадян у період війни, в тому числі дітей, силоміць вивезених із тимчасово окупованої території, - у потрійному розмірі. Робота в м. Ленінграді в період його блокади з 08.09.1941 по 27.01.44 р. зараховується до стажу роботи в потрійному розмірі, час проживання в м. Ленінграді в той же період – у подвійному.

г) Пільги мають також медичні працівники лепрозорних і протичумних установ, установ (відділень) по лікуванню осіб. заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, у паталогоанатомічних і реанімаційних відділеннях лікувальних закладів зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Таке правило нарахування поширюється на всіх працівників цих установ незалежно від займаної посади і характеру виконуваної роботи.

д) Працівникам водного транспорту (ст. 60 ЗУ): плавскладові окремих видів суден морського й річкового флоту – капітанам суден та їхнім помічникам, технічному персоналові (машиністам, кочегарам, судовим електрикам, радіооператорам, майстрам із добування та обробки риби). Повний навігаційний період зараховується до стажу як рік роботи.

Робота протягом повного сезону на підприємствах і в організаціях сезонних галузей промисловості, незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств і організацій – за списком, затвердженим КМУ, зараховується до стажу як рік роботи (список сезонних робіт, зайнятість на яких протягом повного сезону зараховується до стажу для призначення пенсій зарік роботи, затверджений Постановою КМУ № 583 від 12.10.92 – ЗП України, 1992, ст. 271).

Повним навігаційним і повним сезонним періодом вважається тривалість навігації чи фактична тривалість певного виду сезонних робіт у даній місцевості. Якщо працівник працював неповну навігацію чи неповний сезон, його робота зараховується до стажу за фактичною тривалістю (ст. 61)

 

СТРАХОВИЙ СТАЖ У СОЛІДАРНІЙ СИСТЕМІ (Розділ II ЗУ «Про загальнообо’язкове державне пенсійне страхування)
Стаття 24. Періоди, з яких складається страховий стаж
1. Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, та період з дня смерті
годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
2. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
3. Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
У разі якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою:
ТП = Св : В, де:
ТП - тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях;
Св - сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць;
В - мінімальний страховий внесок за відповідний місяць.
Періоди роботи після призначення пенсії зараховуються до страхового стажу на загальних підставах.
Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
4. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
При цьому за кожний повний рік стажу роботи, до набрання чинності цим Законом, на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково
зараховується по одному року.
Стаття 25. Коефіцієнт страхового стажу
1. Коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою:
См х Вс
Кс = ------------, де:
100% х 12
Кс - коефіцієнт страхового стажу;
См - сума місяців страхового стажу;
Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах пенсійного страхування - 0,8%.
Для особи, яка брала участь у солідарній і накопичувальній системах, визначається один коефіцієнт страхового стажу як сума коефіцієнта страхового стажу за період участі тільки в солідарній системі та коефіцієнта страхового стажу, визначеного за період участі в солідарній і накопичувальній системах.
2. Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням періодів до набрання чинності цим Законом не може перевищувати 0,75, а з урахуванням страхового стажу, передбаченого абзацом другим частини 4 ст.24 цього Закону,-0,85.

5. Докази трудового стажу.

Як докази трудового стажу, необхідні для призначення пенсії, приймаються різні документи. основним документом, який підтверджує трудову діяльність працівника, є трудова книжка (див. Постанову КМУ “Про трудові книжки працівників” від 27.04.1993 р. № 301 – ЗП України, 1993, № 10, ст. 197; Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затверджена Наказом Мінпраці, Мінюсту та мінсоцзахисту України від 29.06.1993; “Про порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній”, затверджений Постановою КМУ від 12.08.1993 № 637 – ЗП України, 1993, № 12, ст. 273) – ст. 62 ЗУ “Про пенсійне забезпечення”.

Трудові книжки ведуться з 1939 р. на всіх працівників підприємств, установ, організацій, а з 1965 р. – і на членів КСП.

Крім трудової книжки, доказом трудового стажу можуть бути інші документи, видані за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами:

1) Довідки, виписки з наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, архівні довідки, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори й угоди з зазначенням про їх виконання та інші документи.

2) Членські квитки профспілки з позначками про сплату членських внесків (облікова картка).

3) Підприємці – за довідками ПФУ про сплату страхових внесків.

4) Творчі працівники – за довідками ПФУ.

5) Військова служба і служба в органах держбезпеки – військові квитки, довідки військкоматів, військових частин і установ системи Міноборони, Держкомкордону, Головного управління командувача Нац.гвардії, Управління охорони вищих посадових осіб України, органів управління інших військових формувань, що їх створила Верховна Рада України, СБУ; довідки архівних і військово-лікувальних установ.

6) п.є ст. 56 ЗУ – акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду; документи, які засвідчують перебування на інвалідності (для інвалідів І групи і дітей інвалідів) і вік (для престарілих і дітей інвалідів).

7) п.ж. ст. 56 ЗУ – свідоцтво про народження дитини чи виписка з паспорту (свідоцтво про смерть в разі смерті дитини до 3-х р.), довідки управління житловим фондом, сільської Ради.

8) сь. 58 ЗУ – довідки ОВС, довідки про реабілітацію (суду, прокуратури, органів дізнання і слідства).

9) Праця засуджених – п.а. ст. 56 ПФУ про сплату страхових внесків.

10) п.з. ст. 56 – довідки, що видають командири (навчальними) військово-навчальних установ (навчальних) установ , підприємств та організацій у порядку визначеному Мінооброни України.

11) Час проживання на території держав, які знаходились в стані війни з СРСР, перебування в фашистських концтаборах (гетто) в період В.В. війни – довідки органів держбезпеки, які підтверджують, що громадянин в цей період не скоїв злочину проти Батьківщини.

Порядок підтвердження трудового стажу показаннями свідків.

Коли документи, що підтверджують трудовий стаж, не збереглися, періоди роботи можуть визначатися на підставі опитувань свідків. При цьому документи можуть бути відсутніми з двох основних причин:

1) у зв’язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами чи іншими надзвичайними ситуаціями;

2) у зв’язку з ліквідацією підприємств, установ, організацій чи відсутності архівних даних з інших причин.

Трудовий стаж встановлюється на підставі опитувань принаймні двох свідків, як знають заявника через спільну з ним працю на одному підприємстві, установі, організації, в КСП чи в даній системі та які мають документи про свою роботу за час стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

На підставі тверджень одного чи більше свідків, які мають відповідні документи також можуть бути встановлені періоди перебування громадян під час війни у фашистських концтаборах, проживання у блокадному Ленінграді.

Ця процедура проводиться районним (міським) управлінням соц. захисту населення. Твердження заявника, свідків і рішення комісій вносяться у відповідний протокол, який скріплюється печаткою цього управління.

Документи, які підтверджують спеціальний трудовий стаж:

1) для працівників льотного і льотно-випробовувального складу – льотна (парашутна) книжка або дані бухобліку про кількість годин, які відлітано;

2) для диспетчерів – посвідчення диспетчера, довідки з посиланням на накази про призначення на посаду і т.д.;

3) довідки про роботу повний робочий день на шкідливих виробництвах.

Визначення трудового стажу осіб, які працюють по договору найму у громадян.

При відсутності у осіб, які працюють у громадян по договору (охорони, хатні робітниці, водії, секретарі, стенографісти, няні і т.д.) трудових книжок, час їхньої роботи в домашньому господарстві підтверджується довідками профспілкових організацій, за участю яких був укладений цей трудовий договір між наймачем і працівником. При неможливості отримання таких довідок (в тому числі і в випадках, коли такий договір не був зареєстрований в проф.органах), приймаються довідки, видані наймачем, а в випадках його смерті – подружжям або іншим членом сім’ї наймача, які проживали разом з ним в той період (крім тих родичів, які на той час були неповнолітніми) Підпис засвідчується житловими органами або сільською (селищною) Радою народних депутатів. Крім цього ця довідка підтверджується актом обстеження, який складається органами соц.захисту населення.

Вимоги до документів , які підтверджують трудовий стаж. документи підписуються посадовими особами, посвідчуються печаткою. Записи в трудовій книжці провадяться відповідно до Інструкції (див. в лекції).

Якщо прізвище, ім’я, по батькові, вкладені в документи, не співпадають з прізвищем, ім’ям, по батькові, які вказані в паспорті, свідоцтві про народження – факт належності документу даній особі встановлюється в судовому порядку.

В тих випадках, коли в документі вказані тільки роки без точних дат, то датою початку або закінчення роботи вважається 01.07. цього року. Якщо вказані тільки рік і місяць, без точної дати, то датою вважається 15-е число відповідного місяця.

 


Лекція № 5