Перелічимо фактори, які постійно підвищують ризик прояву ЛЧ.

Фактори, що підвищують ризик прояву ЛЧ

1). Функціональні зміни у нервовій системі чи в інших органах, що мають характер хвороби.

Вони можуть не викликати повної непрацездатності, але впливають на поведінку людини, підвищуючи ризик небезпеки (серцеві захворювання, цукровий діабет, періодичні напади слабкості, головний біль, безсоння, пригніченість, депресія, роздратованість тощо).

2). Різноманітні дефекти органів відчуття (наприклад, часткова втрата зору, глухота, дальтонізм).

3). Дефекти нервової системи, які проявляються наприклад у порушенні зв’язку між сенсорними і рухливими центрами нервової системи (людина не здатна швидко і точно реагувати на зовнішній вплив). Або дефекти, що проявляються у порушенні узгодженості, координації рухів (людина незграбна, не може виконувати складних, комбінованих рухів).

4). Слабкість і інертність нервової системи. Слабка нервова система характеризується підвищеним сприйняттям будь-яких подразнень, підвищеною втомлюваністю, зниженням працездатності у напружених ситуаціях, емоційною нестійкістю, схильністю до „стресу кролика” в критичних ситуаціях, до розгубленості і страху. Інертна нервова система характеризується повільним протіканням психічних, розумових процесів, уповільненістю переключення уваги, низькою швидкістю рухів. Через це людина в складних ситуаціях не встигає зорієнтуватися, прийняти рішення і виконати потрібні дії.

5). Згубні звички до алкоголю, наркотиків (негативно впливають на мислення, поведінку та інші сфери життя людини).

Тимчасово (в певні періоди діяльності) можуть підвищувати ризик прояву ЛЧ такі фактори:

1). Незадоволення людини своєю роботою, відсутність інтересу до неї (людина не зацікавлена в результатах своєї діяльності, продуктивності праці, у виконанні правил техніки безпеки, людина не спроможна зосередити свою увагу на точному виконанні дій і операцій, тому зростає ризик помилки, аварії).

2). Відсутність досвіду, недостатня професійна підготовка (збільшується кількість помилок, людина нервується, а це призводить до появи нових помилок).

3). Несприятливий психофізіологічний стан людини (негативні емоції, переживання, несприятливі фізіологічні дні, втомленість).

Емоційні стани проявляються у вигляді позитивних і негативних емоцій, але і ті й інші можуть викликати збудження нервової системи (різкий викид в кров гормонів: адреналіну, норадреналіну), в результаті чого знижується увага, працездатність, надійність у роботі. Відомі випадки, коли льотчики через надмірне збудження від позитивних емоцій і неуважність загинули при виконанні посадки літака.

4). Стан емоційної напруженості.

Стан емоційної напруги викликає тимчасове зниження стійкості психічних процесів і працездатності. Найхарактернішими проявами емоційної напруженості є тимчасове погіршення сприйняття, зменшення обсягу пам’яті, уваги, помилкове, викривлене відтворення у пам’яті, швидке, плутане мовлення, зниження логічності, критичності мислення аж до абсурдності, втрата почуття гумору, погіршення координації, точності, швидкості рухів, заціпеніння. При переборення напруженості перелічені порушення зникають. Здатність до дій без напруження характеризує рівень емоційної стійкості людини.