Поділ цілей навчання на групи в зарубіжній педагогічній науці та практиці - таксономія Блума.

У 50-х роках XX ст. творчий колектив американських педагогів та психологів під керівництвом Б.Блума розробив систему впорядкованих педагогічних цілей, основи якої згодом були висвітлені у спеціальному виданні "Таксономія", яке вийшло з друку в 1956 році.

Термін "таксономія" взятий із біології, у перекладі з грецької мови означає "розміщення за порядком", "закон".

Таксономія Блума передбачає поділ усіх цілей навчання на три групи: 1) когнітивні; 2) цілі формування емоційно-особистісного ставлення до навколишнього світу; 3) цілі психомоторної області.

Когнітивні (пізнавальні), будучи широко представленими в навчальних програмах, підручниках, посібниках, передбачали запам'ятовування і відтворення навчального матеріалу на репродуктивному, реконструктивному та творчому рівнях.

Цілі формування емоційно-особистісного ставлення до навколишнього світу, спрямовуючись на розвиток афективної, емоційно-ціннісної сфери особистості учня, виражалися через його сприймання, нахили, здібності, інтереси, почуття, ставлення, осмислення останнього та його вияв у діяльності.

Цілі психомоторної області були зорієнтовані на розвиток різних видів моторної маніпулятивної діяльності та нервово-м'язової координації (навички письма, мовленнєві навички, фізичні та трудові).

Таке впорядкування цілей було покликане допомогти вчителю: 1) визначити порядок і перспективу опрацювання навчального матеріалу; 2) виявити орієнтири спільної діяльності вчителя та учнів; 3) в умовах вираження цілей через результати навчальної діяльності створити можливість об'єктивної оцінки останніх. Цілі когнітивної групи виражалися через такі елементи засвоєння або, як їх ще називають, елементи таксономії Блума: знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінка.

1. Знання. Цей елемент передбачає запам'ятовування та відтворення навчального матеріалу.

2. Розуміння. Означає здатність установлювати зв'язки нового матеріалу з попередньо вивченим, вираження його в різних знакових формах, інтерпретацію, прогнозування наслідків на основі навчальних даних.

3. Застосування. Уміння використовувати вивчений матеріал у змінених умовах і нових ситуаціях.

4. Аналіз передбачає осмислення не тільки змісту навчального матеріалу, а й його внутрішньої структури.

5. Синтез. Ця категорія означає вміння комбінувати елементи знань таким чином, щоб отримати цілісне системне утворення з новою властивістю. Таке утворення може мати вигляд повідомлення, схеми, моделі, алгоритму.

6. Оцінка. Ця категорія навчальних цілей передбачає: 1) формування вміння оцінювати значення певного матеріалу для визначеної мети; 2) заснування суджень і умовиводів учня на чітко визначених критеріях; 3) оцінку учнем логіки побудови навчального матеріалу у вигляді письмового тексту.

Конкретизація цілей навчального предмета на основі таксономії проводиться в два етапи. Спочатку виділяються цілі навчального курсу, згодом -– цілі конкретної теми.

Хоча представлена система формулювання і впорядкування навчальних цілей дещо заформалізована й ускладнює роботу вчителя, але дозволяє йому мати чітке уявлення про рівень їхнього досягнення.