Активів

Інвентаризація основних засобів. Інвентаризацію основних засо­бів проводять не менше одного разу на рік перед складанням річної звітності, але не раніше 1 жовтня звітного року. Інвентаризація будівель, споруд та інших нерухомих об'єктів основних засобів може проводитись один раз у три роки, а бібліо­течних фондів – один раз у п'ять років.

Інвентаризацію проводить спеціальна комісія, до складу якої входять керівник підприємства або його заступник, головний бухгал­тер, керівники структурних підрозділів, головні спеціалісти галу­зей і служб, представники громадськості. При інвентаризації скла­дають інвентаризаційні описи, в яких основні засоби розподіляють по групах, передбачених типовою класифікацією, по видах, галузях і місцях зберігання (закріплення) або відповідальних особах.

Виявлені в результаті інвентаризації лишки основних засобів оприбутковують по дебету рахунків 10, 11 і кредиту рахунка 74 “Інші доходи”. При цьому встановлюється, коли і за чиїм розпорядженням споруджені (придбані) невраховані об'єкти, виявлені при інвентаризації, з відображенням цих відомостей у протоколі засідання інвентаризацій­ної комісії.

У випадках нестачі або псування основних засобів їх залишкову вартість відносять на витрати від іншої звичайної діяльності підприємства: дебет субрахунка 976 “Списання необоротних активів”, кредит рахунків 10, 11. Одночасно із списанням об'єкта, слід зарахувати його вартість на позабалансовий субрахунок 072 “Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей” рахунка 07 “Списані активи”. При відшкодуванні заподіяного збитку винною особою дебетують субраху­нок 375 “Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків” і кредиту­ють субрахунок 746 “Інші доходи від звичайної діяльності” (на су­му що утримується з винної особи) з одночасним списанням вартості об'єкта з позабалансового субрахунка 072 “Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей”.

Оцінку нестачі основних засобів роблять згідно з Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей. Згідно з названим Порядком розмір збитків визначається за їх балансовою вартістю (з врахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50% від балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, відповідного розміру податку на додану вартість та розміру акцизного збору, за формулою:

де Р_з – розмір збитків;

Б_в – балансова вартість на момент встановлення факту розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей;

А – амортизаційні відрахування;

І_інф. – загальний індекс інфляції;

ПДВ – розмір податку на додану вартість;

А_зб. – акцизний збір.

У процесі виробництва основні засоби зношуються і вартість їх поступово переходить на собівартість продукції, робіт і послуг у розмірі амортизаційних відрахувань.

Організація обліку амортизації і зносу основних засобів передбачає:

визначення нормативної бази;

розробку кваліфікаційних груп амортизації;

вибір носіїв інформації.

Амортизація – це систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Строк корисного використання об’єкта встановлюється підприємством самостійно. Нарахування амортизації при­зупиняється на період реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації об'єкта.

Сума амортизації об'єкта необоротних активів з початку їх корисного використання називається зносом необоротних активів.

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби” передбачені такі методи нарахування амортизації основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів): прямолінійний, зменшення залишкової вартості, прискорене зменшення залишкової вартості, кумулятивний, виробничий.

Підприємство може застосовувати норми і методи нарахування амортизації основних засобів, передбачені податковим законодавством. Так, відповідно до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного періоду у такому розмірі (в розрахунку на календарний квартал): група 1 – 2 відсотки; група 2 – 10 відсотків; група 3 – 6 відсотків; група 4 – 15 відсотків.

Амортизація інших необоротних матеріальних активів нараховується за прямолінійним та виробничим методами. Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів моженараховуватися у першому місяці використання об’єкта в розмірі 50 відсотків його вартості, яка амортизується, та решта 50 відсотків вартості, яка амортизується, у місяці їх вилучення з активів або в першому місяці використання об’єкта 100 відсотків його вартості.

Амортизацію нараховують на всі види основних засобів, крім землі і незавершених капітальних інвестицій. Нарахування амортизації проводиться щомісячно. Місячна сума амортизації визначається діленням річної суми амортизації на 12 або діленням квартальної суми амортизації на 3.

Амортизацію нараховують по введених в дію основних засобах починаючи з місяця, наступного за місяцем вводу, а по вибулих основних засобах нарахування амортизації припиняється з місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта основних засобів, переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію.

Норма та сума амортизації також фіксується в “Інвентарних картках обліку основних засобів” (форма ОЗ-6).

Для обліку зносу (амортизації)основних засобів використову­ють пасивний рахунок 13 “Знос (амортизація) необоротних активів”за відповідними субрахунками (131, 132).

За кредитом рахунка 13 (субрахунки 131, 132) відображають нарахування амортизації та індексації зносу основних засобів, а за дебетом – зменшення суми нарахованого зносу основних засобів.

Первинним обліковим документом по нарахуванню амортизації є розрахунок або відомість нарахування амортизації основних засобів,

Облік амортизації і зносу основних засобів ведуть у Журналі 4 (сільськогосподарські підприємства – у Журналі-ордері № 4Асг.та Відомостях № 4.4 сг., 4.5 сг., 4.6 сг., 4.7 сг.). Суми кредитових оборотів Журналу 4 (Журналу-ордера № 4Асг.)в кінці місяця переносять у Головну книгу.