Плем’я – народність – нація.

Етнос – це стійка сукупність людей, що формується на певній території і зберігає особливості свого побуту, культури, мовні та психологічні особливості.

Поняття етносів та націй.

Предмет і функції етносоціології.

Тема : Етносоціологія

План

1. Предмет і функції етносоціології.

2. Поняття етносів та націй.

3. Етносоціальні процеси та національні відносини.

4. Сучасні етносоціальні процеси в Україні. Захист прав національностей в Україні.

(Самост. вивч.: В.Г.Городяненко, Соціологія. ст. 340-354)

Етносоціологія(етнос – народ, соціологія – вчення про суспільство) - вчення про суспільство та місце в ньому народів. Виникла етносоціологія на межі етнографії і соціології, сформувалась у Німеччині у 20-30-х рр. ХХ ст., у Радянському Союзі в 60-х роках.

Етносоціологія - це спеціальна соціологічна теорія (теорія середнього рівня), яка вивчаєзакономірності формування, розвитку і функціонування етносів як великих соціальних груп;

- це теорія середнього рівня, яка вивчає основні тенденції утворення і розвитку етнічних спільностей та їх взаємовідносини між собою.

Етносоціологія вивчає :

- походження і розвиток етнічних спільностей;

- вплив етнічних спільнот на різноманітні соціальні процеси, їхню роль у суспільному житті;

- динаміку змін у культурі, мові, побуті різних етносів;

- соціальні зв’язки та відносини між етносами.

Функції етносоціології:

- визначення і усвідомлення ролі етнічних спільнот у суспільному житті;

- сприяння розвитку національної свідомості та національної культури;

- сприяння розвитку почуттів патріотизму та національної гідності;

- налагодження механізмів міжетнічних відносин та ін.

Базовою категорією етносоціології є поняття етнос.

Розповсюдженим визначенням етносу є таке:

Етнос – історично стійка сукупність людей, які мають спільні особливості мови,психіки,культури, побуту, спільну територію і усвідомлюють свою відмінність від інших етноутворень, тобто мають етнічну самосвідомість.

Російський вчений Ю.Бромлей дав таке визначення етносу:

Етноси відмінні між собою не стільки біологічно, скільки культурою, мовою, системами ідентичностей і т.д.

Історично етнічні стадії розвивались в такій послідовності:

На момент формування етносу основними факторами впливу є територія і мова, які пізніше стають ознаками етносу.

Етноси бувають:

- природні – утворені в процесі тривалого історичного розвитку (рід, плем’я, народність, нація)

- штучні - сконструйовані колоніальні поселення, висилка за межі держави з якихось політичних причин.

Народність - це мовна, територіальна та культурна сукупність людей, яка склалася історично та передує нації. Народності починають формуватися одночасно з консолідацією союзів племен. Згодом формується територіальна, культурна спільність з відповідною самоназвою, але народності не ототожнюються з державами, що починають формуватися, ні територіально, ні мовно.

Нація– це політично – державно організований народ, який відзначається рівнем національної свідомості;

Нація - це особлива історична сукупність людей, що характеризується спільністю походження, мови, території, економічного становища, психічного стану та культури, що виявляються в єдиній етнічній свідомості та самосвідомості. Важливою ознакою нації є внутрішній державний устрій та чіткі державні кордони, у межах яких завершується їх формування.

Дві концепції походження нації:

а) прімордіалісти (первісні) – вважають що нації існують споконвіку.

б) модерністи вважають що нації почалися формуватися у ХVII ст. після французької буржуазної революції.