Нормативи водоспоживання.

Значення води для людського організму.

 

В сучасному Світі проблема чистоти води стала глобальною, набула міжнародного характеру, оскільки країни відчувають дефіцит чистої прісної води. Вона стала об'єктом як державної, так і міждержавної торгівлі. Виникнення проблеми пов'язано зі зростаючим забрудненням річок, озер і морів промисловими і сільськогосподарськими стоками, які містять різні токсичні для людини й усього живого речовини. За даними експертів ВООЗ, від 75 до 90 % населення країн, що розвиваються, споживають забруднену воду. Це призводить до виникнення багатьох хвороб, росту дитячої смертності. Понад 80 % усіх випадків захворювань у світі пов'язано зі споживанням неякісної питної води. ІЦодня у світі від недостачі питної води гинуть 25 тис. чоловік.

За даними спеціалістів, водний баланс України навіть у маловодні роки складав 50 млрд м3 води. Таким чином, на одного мешканця України припадає 1000 м3 води на рік. Водні ресурси України розподілені нерівномірно. У південних районах (Запоріж­жя, Донецька, Миколаївська, Херсонська області), де проживає значна частина населення України і розташовано багато під­приємств промисловості, які потребують воду, водних ресурсів у 5—10 разів менше, ніж у західних і північних областях.

Як відомо, тіло людини перебуває на 65% з води. Організм навіть в умовах голодування, невгамованої спраги і за відсутності фізичного навантаження втрачає деяку кількість води, яка утворюється в результаті безперервно протікаючих окислювальних процесів.

Порівняно невеликий дефіцит води в організмі призводить до серйозних порушень стану здоров'я. При втраті води до 10% відчувається різкий неспокій, слабість, тремор кінцівок. В експерименті на тваринах показано, що втрата 20—22% води призводить до їхньої загибелі. Все це пояснюється тим, що процеси травлення, синтез речовин в організмі і всі обмінні реакції відбуваються тільки у водному середовищі.

Не дивлячись на виключно велику фізіологічну роль води, витрати її для питних цілей невеликі. В умовах помірного клімату за відсутності фізичного навантаження людина втрачає (а отже, і споживає) 1,5 л води в доби. На рівень споживання води для пиття впливають природні (температура і вологість повітря, інсоляція, вітер) і соціальні (умови праці) чинники. Так, при фізичній роботі середньої важкості в помірному кліматі необхідно 4л, при тій же роботі в жаркому кліматі — 5 л води за добу. У виняткових випадках (при роботі в умовах пустелі або в гарячих цехах) потреба людини у воді може підвищуватися до 11 л в доби.

Проте гігієнічне значення води не вичерпується лише її фізіологічним значенням. Велика кількість її необхідна для санітарних і господарсько-побутових цілей. В широких масштабах вода використовується для проведення оздоровчих і фізкультурних заходів (плавальні басейни), а також гідротерапії. В місті, крім того, багато води міського водопроводу витрачається на миття вулиць і поливання зелених насаджень.

Кількість води, необхідна для одного жителя на добу, залежить від клімату місцевості, культурного рівня населення, ступеню впорядкування міста і житлових умов. Останній фактор є визначальним. На його основі розроблені «Норми водоспоживання». Вони узгоджені з Міністерством охорони здоров’я СРСР і введені в будівельні норми і правила.