Сделай три верные догадки
NN
Если получит нужные вопросы
Эксперт даст все нужные вам ответы,
ЛЕКЦІЯ №3-4
Тема 2: Організація судово-бухгалтерської експертизи
ПЛАН
2.1 Правове регулювання судово-бухгалтерської експертизи
2.2 Суб'єкти судово-бухгалтерської експертизи
2.3 Призначення та планування судово-бухгалтерської експертизи
Самостійне вивчення:
2.4 Призначення та проведення судово-бухгалтерської експертизи за процесуальними ознаками
2.4.1.Призначення та проведення судово-бухгалтерської експертизи на стадії досудового слідства
2.4.2.Проведення судово-бухгалтерської експертизи при розгляді кримінальної справи
2.4.3.Особливості призначення судово-бухгалтерської експертизи у справах про адміністративне правопорушення, господарському та громадському виробництві, а також при проведенні виконавчих дій
Мета: опанувати нормативно правове регулювання щодро організації судово-бухгалтерської ексапертизи
Годин: 4 год.
Джерела літератури: 3, 4, 5, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 19, 24
2.1 Правове регулювання судово-бухгалтерської експертизи
правове регулювання – це владний вплив на суспільні відносини, що здійснюється державою за допомогою системи правових засобів (юридичних норм, правовідносин) з метою їх упорядкування, закріплення, охорони та розвитку відповідно до економічних вимог і суспільних потреб.
Засоби юридичного впливу на суспільні відносини, що закріплені в юридичних нормах, називаються способами правового регулювання. Вони полягають у наданні дозволу, накладанні обов'язку щодо проведення певної діяльності чи в недопущенні певних дій. Розрізняють наступні способи правового регулювання:
•позитивне зобов'язання – зобов'язання осіб до активної поведінки;
•дозвіл – надання особам права на активні дії;
•заборона – зобов'язання осіб утримуватися від здійснення дій певного виду.
Основу правового регулювання становить законодавство – сукупність загальнообов'язкових правових актів, які приймаються органами державної влади у встановленій формі та з дотриманням певних процедур.
Органи державної влади можуть видавати правові акти нормативного та ненормативного характеру.
Ненормативні - не містять загальних правил поведінки та є разовими актами, які регулюють відносини в окремих випадках.(вирок суду, наказ про преміювання працівника, постанова про призначення судово-бухгалтерської експертизи, рішення органу влади про амністію інше).
Нормативно-правові акти - офіційний юридичний документ уповноваженого органу державної влади, в якому закріплено формально визначене, загальнообов'язкове правило поведінки, що контролюється нею з метою виявлення порушень і покарання за їх скоєння.
Сукупність уповноважених певним чином нормативно-правових актів окремо взятої держави становить її систему законодавства.
Структура системи законодавства є двох видів:
•вертикальна (ієрархічна) – нормативно-правові акти розташовані в певному ієрархічному порядку залежно від їх юридичної сили;
•горизонтальна (галузева) - нормативно-правові акти розподіляються за предметом правового регулювання, пов'язаним з конкретними суспільними відносинами (адміністративне, цивільне, цівільно-процесуальне, сімейне, трудове, кримінальне, кримінально-процесуальне законодавство).
Ієрархія нормативних актів надана на рисунку 2
|
|
|
|
1 рівень
2 рівень
3 рівень
4 рівень
Рис.2 Ієрархія нормативних актів в Україні
Експерт-бухгалтер є процесуальною особою, тобто має певний процесуальний статус, який визначає його права та обов'язки. Тому при здійснені діяльності йому необхідно керуватися, насамперед, нормативно-правовими актами, що регулюють порядок проведення експертної діяльності.
Діяльність експерта-бухгалтера регулюється кількома групами нормативних документів.
Основним нормативно-правовим документом, що регламентує експертну діяльність є Закон України “Про судову експертизу” Додаток А, який визначає правові, організаційні та фінансові основи судово-експертної діяльності з метою забезпечення правосуддя України незалежною, кваліфікованою і об'єктивною експертизою.
Характеристика основних положень Закону України “Про судову експертизу”:
v Загальні положення
поняття судової експертизи;
законодавство України про судову експертизу;
принципи судово-експертної діяльності;
гарантії незалежності судового експерта та правильності його висновку;
максимальне збереження об'єктів дослідження;
забезпечення умов праці судового експерта за місцем знаходження об'єктів дослідження;
організація судово-експертної діяльності.
v Повноваження судового експерта
особи, які можуть бути судовими експертами;
особи, які не можуть бути судовими експертами;
обов'язки судового експерта
права судового експерта;
відповідальність судового експерта.
v Фінансове та організаційне забезпечення діяльності державних спеціалізованих установ і відомчих служб
фінансування;
атестація судового експерта;
експертно-кваліфікаційні комісії;
оплата праці та соціальний захист судових експертів;
охорона спеціалізованих установ і відомчих служб, що проводять судові експертизи;
інформаційне забезпечення.
v Міжнародне співробітництво в галузі судової експертизи
проведення судової експертизи за дорученням відповідного органу чи особи іншої держави;
залучення фахівців з інших держав для спільного проведення судових експертиз;
міжнародне наукове співробітництво.
Правовою основою порядку проведення судово-бухгалтерської експертизи за кримінальними, цивільними справами чи господарськими спорами є процесуальне законодавство.
У кримінальному праві воно представлене Кримінально-процесуальним кодексом, який регулює порядок порушення, розслідування, розгляду та вирішення кримінальних справ і залучення до цього процесу експерта-бухгалтера за необхідністю його спеціальних знань. В КПК закріплені порядок призначення і проведення експертиз, а також права та обов'язки експерта, права обвинуваченого в процесі проведення СБЕ при розслідуванні кримінальних справ.
Для врегулювання цивільних спорів, які виникають з приводу майнових і особистих немайнових відносин, основою яких є рівність сторін-учасниць, призначений Цивільно-процесуальний кодекс України. В СБЕ він регулює права та обов'язки експерта як учасника цивільно-процесуальних правовідносин, та порядок складання експертних висновків.
Господарсько-процесуальний кодекс України призначений для регулювання процесів вирішення спорів, які виникають між суб'єктами господарювання у поцесі здійснення підприємницької діяльності (невиконання договірних зобов'язань господарюючими суб'єктами, неповного розрахунку юридичних осіб з бюджетом, фондами соціального та пенсійного страхування тощо). ГПК регулює судового експерта в процесі вирішення господарських спорів, водночас порядок призначення і проведення судової експертизи в зазначеному процесі, складання експертного висновку за певною справою з метою надання його до господарського суду та визначення розміру плати за проведення судової експертизи.
Значення КПК, ЦПК, ГПК – в тому, що саме вони передбачають умови, за дотримання яких забезпечується доказове значення висновку судового експерта за справою, що розслідується або розглядається в суді.
Також до нормативно-правових актів, які регулюють права та обов'язки правоохоронних органів при здійснені функцій по боротьбі з господарськими злочинами є:
1. Закони України “Про міліцію”, “Про прокуратуру”, “Про оперативно-пошукову діяльність”, “Про службу безпеки України”, “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю”, “Про боротьбу з корупцією”, “Про господарські суди”;
2. Укази Президента України “Про заходи боротьби із злочинністю”, “Про національну програми боротьби з корупцією”, розпорядження Президента України “Про програму про заходи по попередженню злочинності у сфері економіці”.
2.2 Суб'єкти судово-бухгалтерської експертизи
Суб'єкт – це особа або організація, що виступає носієм певних прав і обов'язків, якій надано право на здійснення певного виду діяльності. У судово-бухгалтерській експертизі під суб'єктом розуміють орган або особу, яка уповноважена призначати судово-бухгалтерську експертизу та орган або особу, яка безпосередньо проводить СБЕ. Тобто виділяють:
суб'єкт призначення СБЕ, до повноважень яких належить визначення необхідності її призначення та документального оформлення цього рішення шляхом винесення постанови або ухвали про призначення СБЕ;
суб'єктів проведення СБЕ, які уповноважені проводити експертне дослідження та надавати висновок з поставлених слідчим або судом питань.
Регулювання експертної діяльності на державному рівні здійснює Міністерство юстицій (Мін'юст) України й інші уповноважені на це органи державної влади. Судово-бухгалтерську експертизу може бути призначено лише після порушення кримінальної або цивільної справи. У свою чергу, відповідно до ст.94 КПК України кримінальну справу в кожному випадку виявлення ознак злочину суд, прокурор, слідчий та орган дізнання порушують лише в межах своєї компетенції (досужове слідство справ, пов'язаних із розслідуванням нецільового використання бюджетних коштів, проводиться слідчим прокуратури; справ, порушених через підробку документів на переказ, платіжних карток, їх придбання, перевезення тощо – слідчим внутрішніх справ; слідчим податкової міліції проводиться досудове слідство у справах , порушених у зв'язку із незаконним виготовленням підакцизних товарів, умисне ухилення від сплати податків, зборів, за попередньою змовою групою осіб тощо).
Отже, суб'єктами призначення СБЕ можуть бути – суддя, слідчий та прокурор, до компетенції яких належить порушення відповідної справи чи спору.
СБЕ відповідно до ст. 7 Закону України “Про судову експертизу” може проводитися:
1. державними спеціалізованими установами та відомчими службами, до яких належать:
•науково-дослідні та інші установи судових експертиз Міністерства юстицій України(Київський, Харківський, Одеський, Донецький та Львівський науково-дослідні інститути судових експертиз, які знаходяться у підпорядкуванні Мін'юсту України, Харківський інститут має філії у Дніпропетровську та Автономній республіці Крим, Київський – У Тернополі, Одеський – у Миколаєві);
•експертні служби Міністерства внутрішніх справ (МВС) України, Міністерства оборони (МО) України, Служби безпеки (СБ) України – головними завданнями цих відділів та управлінь є надання допомоги органам дізнання та слідства під час збирання доказів;
2. громадянами на підприємницьких засадах;
3. громадянами за разовими договорами.
Отже, зазначені особи та організації є суб'єктами проведення судово-бухгалтерської експертизи.
Фахівці державних спеціалізованих установ, відомчих служб, фахівці підприємницьких структур та громадян, що проводять судові експертизи, повинні:
•мати вищу освіту;
•пройти відповідну підготовку в галузі судової експертизи;
•знати чинне законодавство та інші нормативні акти, які регулюють порядок призначення і проведення судових експертиз;
•пройти атестацію як судові експерти певної спеціальності.
Зазначалось, що суб’єктом проведення дослідження в судово-бухгалтерській експертизі є експерт-бухгалтер.
Експерт-бухгалтер – це висококваліфікований фахівець у галузі бухгалтерського обліку, аналізу та господарського контролю, який пройшов атестацію та отримав свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта.
Відповідно до ст. 12 ЗУ “Про судову експертизу” і ст 77 КПК України експерт-бухгалтер, якому доручено проведення експертизи зобов’язаний:
•з'явитися за викликом органу, який призначив експертизу;
•провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок;
•на вимогу органу дізнання, слідчого, прокурора, судді, суду дати роз'яснення щодо змісту даного ним висновку;
•заявляти самовідвід за наявності передбачених законодавством підстав, які виключають його участь у справі.
Відповідно до ст. 53 ЦПК України, ст 31 ГПК України та ст. 62 і ст. 75 КПК України експерт підлягає відводу з наступних причин:
•якщо він особисто прямо чи побічно зацікавлений в результаті справи;
•якщо він є родичем сторін або інших осіб, які беруть участь у справі;
•якщо він перебуває в особистих стосунках з особами, які беруть участь у справі;
•якщо будуть встановлені інші обставини, які викликають сумнів у їх безсторонності.
Крім того експерт не може брати участі у розгляді справи, якщо він:
•знаходиться або знаходився у службовій або іншій залежності від сторін, інших осіб, які беруть участь у справі;
•проводив ревізію, матеріали якої послужили підставою до порушення даної цивільної справи;
•виявився некомпетентним.
За неналежне виконання своїх обов'язків експерт-бухгалтер несе юридичну відповідальність тобто може бути притягнений до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.
Кримінальна відповідальність згідно ст. 384, 385 КК України. За неправдиве подання висновку або проведення розслідування тимчасового слідчого або тимчасовою спеціальною комісією ВРУ або у суді – карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років. Ті самі дії, поєднанні з обвинуваченням у тяжкому чи особливо тяжкому злочині, або зі штучним створенням доказів обвинувачення чи захисту, а також вчинених корисних мотивів караються виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п'яти років. За відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків у суді або під час проведення досудового слідства, розслідування тимчасовою слідчою або тимчасовою спеціальною комісією ВРУ чи дізнання згідно ст. 385 КК України експерт карається штрафом від 50 до 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.
2.3 Призначення та планування судово-бухгалтерської експертизи
Експертиза призначається не в будь-якій справі, а запрошення експерта вимагає існування певних передумов:
•необхідність встановлення фактичних обставин справи, що потребують належного обґрунтування;
•наявність знань з бухгалтерського обліку та інших економічних наук для встановлення фактичних обставин.
До процесу проведення СБЕ висувають певні законодавчі вимоги так як від неє залежить якість та строки розслідування, правильність прийняття рішень за порушеною кримінальною чи цивільною справою.
Процесуальним законодавством встановлено ряд випадків, за яких призначення експертизи є обов'язковим. Наявність цих випадків є підставою для використання спеціальних знань експертів. Проте підстав обов'язкового призначення СБЕ процесуальним законодавством і нормативними документами, що регулюють судово-експертну діяльність в України, не визначено.
Тому, підстави призначення СБЕ визначаються обставинами конкретної справи, порушеної проти юридичної або фізичної особи, а також від органу або особи, у якій знаходиться відповідна справа чи спір.
Випадки призначення судово-бухгалтерської експертизи:
1.виявлення помилок у визначенні розміру збитку при проведенні ревізії;
2.невідповідність результатів проведеної ревізії іншим матеріалам справи;
3.висновки експертів інших спеціальностей свідчать про необхідність вирішення окремих питань експертом-бухгалтером;
4.необхідність дослідження питань, які не можуть бути вирішенні слідчим і потребують спеціальних знань експерта-бухгалтера;
5.наявність клопотання обвинуваченого про призначення судово-бухгалтерської експертизи;
6.неприйняття ревізором до розгляду випробовуючих документів при проведенні ревізії;
7.наявність протиріч у висновках первинної та повторної ревізії за одними й тими ж фактами;
8.необхідність документального підтвердження свідчень обвинувачених і свідків.
Розпорядчий документ, в якому фіксується рішення відповідного органу про призначення СБЕ називається Постановою слідчого або Ухвалою суду (Додаток В). Складання такого документу підтверджується ст.196 КПК України, а ст. 57. ЦПК України передбачено зміст ухвали суду про призначення експертизи в цивільному процесі.
Постанова слідчого або ухвала суду - це документ, який відображає або узагальнює необхідність і підстави призначення СБЕ. Постанова слідчого складається, якщо СБЕ призначається на етапі досудового розслідування кримінальної справи. Ухвала суду виноситься суддею при розгляді у суді цивільних справ, а також під час судового розгляду матеріалів кримінальної справи.
Постанова (ухвала) про призначення експертизи складається з трьох частин:
ВСТУПНА :
1. містить дані про дату і місце складання постанови (ухвали);
2. назву установи, що призначила експертизу;
3. посаду, прізвище, ім'я по-батькові особи, яка винесла постанову (ухвалу);
4. номер кримінальної або цивільної справи, за якою призначена експертиза.
описова починається зі слів ВСТАНОВИВ (УХВАЛИВ):
містить коротке викладення сутності справи та обставини, які обумовили необхідність проведення експертизи, а також особливості об'єктів дослідження, які можуть мати значення для висновку експерта-бухгалтера. Завершується формулюванням підстав для призначення експертизи.
результативна починається зі слів ПОСТАНОВИВ, викладається рішення про призначення СБЕ та зазначається:
1. вид експертизи за процесуальними ознаками (первина, повторна, основна, додаткова);
2. назва судово-експертної установи, якій доручено проведення експертизи або прізвище, ім'я, по батькові атестованого експерта-бухгалтера з числа приватних підприємців, якого внесено до реєстру атестованих судових експертів;
3. питання, на які експерт-бухгалтер зобов'язаний дати відповіді;
4. перелік матеріалів справи, які надаються експерту-бухгалтеру для дослідження обставин справи.
Якщо призначається додаткова чи повторна СБЕ у постанові (ухвалі), крім наведеної вище інформації, зазначаються причини призначення таких видів експертизи.
Після складання постанови (ухвали) про призначення СБЕ, слідчий або суд ознайомлює із зазначеним документом сторони справи. Ст. 197 КПК України визначено, що слідчий повинен також ознайомити обвинуваченого з постановою про призначення експертизи та роз'яснити йому права, пов'язані з проведенням експертизи, про що складається протокол.
Наступним кроком на етапі проведення СБЕ є ознайомлення з постановою про призначення експертизи з її виконавцем. Експертне дослідження може бути доручене працівнику експертної установи або ж експерту, який є фізичною особою-підприємцем, або працівником підприємницької структури. Після обрання експерта, який буде проводити СБЕ про це повідомляється слідчому.
Відповідно до постанови слідчого чи ухвали суду керівник експертної установи ставить перед еспертом-бухгалтером завдання на проведення СБЕ, оформлюючи його відповідним чином (Додаток Б).
У завдання на проведення СБЕ обов'язково зазначаються:
- назва судово-експертної установи, в якій проводиться СБЕ;
- прізвище, ім'я, по батькові експерта-бухгалтера, якому доручено проведення конкретної експертизи;
- номер і дата постанови (ухвали) про призначення експертизи та назва органу, що призначив експертизу;
- номер справи за якою призначена СБЕ;
- строк проведення експертного дослідження експертом-бухгалтером.
Після обрання експерта слідчий (представник суду) доводить до відома обраної особи про призначення її експертом. Слідчий вручає йому копію постанови про призначення СБЕ, пояснює його права та обов'язки, попереджає про кримінальну відповідальність за відмову від виконання покладених на нього обов'язків і за надання заздалегідь неправильного висновку, а також надає матеріали, необхідні для проведення дослідження.
Експерт-бухгалтер має право повернути без виконання постанову слідчому, якщо йому надано недостатньо матеріалів для відповіді на поставлені перед ним питання або якщо він вважає, що не має достатніх знань (чи питання виходять за межі його компетенції) для проведення СБЕ. Можливість таких дій експерта-бухгалтера передбачена ст.77 КПК та ст. 31 ГПК України.
Недостатність матеріалів може і не може бути підставою для відмови від проведення СБЕ. Положенням зазначених статей кодексів також встановлено, що при недостатності матеріалів справи для відповіді на поставлені питання перед експертом-бухгалтером, він може звернутися до слідчого або суду з клопотанням про надання додаткових документів (Додаток Д).
Для проведення дослідження у мінімальні строки доцільно встановити послідовність дій, пов'язаних з експертним дослідженням, у плані проведення СБЕ.
Часто при плануванні для більшої точності розрахунку часу та чіткості дій складають графіки.
На думку спеціалістів, використання в процесі планування графічного методу забезпечується розробкою плану-графіку проведення СБЕ. План-графік складається з метою забезпечення своєчасності здійснення експертизи за участю декількох експертів. Він дає змогу представити процес проведення експертизи в цілому та за окремими етапами робіт з необхідним рівнем деталізації. Особливо важливого значення план-графік набуває під час комісійної або комплексної експертизи.
План-графік проведення СБЕ повинен містити наступну інформацію та реквізити:
- назва експертної установи, штатні працівники якої проводять експертизу, або прізвище, ім'я, по батькові експерта-бухгалтера, який самостійно проводить експертизу;
- номер постанови (ухвали) про призначення СБЕ та номер справи за якою вона призначена;
- загальний строк проведення експертизи (або термін надання її результатів), встановлений в постанові (ухвалі) про призначення експертизи слідчого (суду);
- дати початку та закінчення СБЕ;
- найменування робіт, які необхідно виконати при проведенні експертизи та об'єкти дослідження експерта-бухгалтера за конкретною справою;
- прізвище, ім'я, по батькові виконавців зазначених робіт;
- строк здійснення дослідження за окремими ділянками роботи (із зазначенням дати початку та закінчення дослідження).
Види робіт при здійсненні СБЕ можна узагальнити за такими групами:
- підготовчі роботи (ознайомлення з постановою про призначення СБЕ, переліком питань, на які необхідно дати відповіді);
- ознайомлення з матеріалами справи, надання для проведення дослідження експертом-бухгалтером, оцінка їх повноти (достатності) для відповіді на поставлені перед експертом питання;
- підбір та ознайомлення з нормативними актами, які регулюють поставлені для дослідження питання;
- розробка методики проведення СБЕ;
- дослідження питань, поставлених на розв'язання експерта-бухгалтера (з визначенням робіт за кожним із питань);
- складання висновку, в якому узагальнюються відповіді на поставлені перед експертом-бухгалтером питання слідчим або судом.
Питання для самоконтролю:
1.Сутність правового регулювання у проведенні СБЕ?
2.Рівні регулювання ?
3.Які нормативні документи регулюють порядок проведення СБЕ в процесі розслідування чи розгляду цивільних або кримінальних справ?
4.Якими нормативними документами регулюється експертна діяльність в Україні?
5.З яких розділів складається Закон України “Про судову експертизу”?
6.Якими нормативними документами регулюється ведення обліку в Україні?
7.Якими внутрішніми документами на підприємстві регулюється ведення обліку ?
8.Що розуміють під терміном “суб'єкти експертної діяльності”?
9.Які органи та особи уповноважені призначати СБЕ?
10.Які особи є суб’єктами проведення СБЕ?
11.Права та обов'язки суб'єктів проведення СБЕ?
12.Відповідальність експерта-бухгалтера згідно чинного законодавства?
13.У яких випадках і якими особами може призначатися СБЕ?
14.З яких дій складається процес призначення СБЕ?
15.Який документ складається слідчим або судом при призначенні СБЕ?
16.Зміст та призначення постанови про призначення СБЕ
17.Коли складається експертом-бухгалтером клопотання про надання додаткових матеріалів для дослідження?
18.Ким і з якою метою складається завдання на проведення СБЕ, і яка інформація в ньому наводиться?
19.У якому випадку складається план-графік проведення СБЕ?
20.Різниця між планом-графіком та планом СБЕ?
21.Вимоги до формулювання питань, що виносяться на експертне дослідження?
22.Необхідність призначення СБЕ.
23.Типові умови призначення СБЕ.
24.Порядок призначення СБЕ за кримінальними та цивільними справами.
подряд – и репутация