Товар і його властивості. Величина вартості товару. Конкретна і абстрактна праця, втілена в товарі.

 

Товар – це продукт праці і природи, який виготовляється для обміну на ринку, для продажу.

Це продукт праці, що завдяки своїм корисним властивостям задовольняє потреби людей і вироблений для обміну на основі суспільно необхідних витрат.

Продукт праці, що вступає в обмін, є товаром лише тому, що з приводу нього виникають відносини між 2-ма особами або колективами.

Суть товару розкривається при розгляді його властивостей. Товар можна розглядати з боку його якості, що відображає корисні властивості товару, і кількості, що характеризує його суспільну міру.

Відповідно до цього одна властивість товару полягає в здатності його задовольняти яку-небудь соціально-економічну потребу людини, друга – обмінюватися в певних пропорціях на інші товари.

 

Корисність речі-товару, завдяки якій вона може задовольняти ту чи іншу потребу людей, робить її споживною вартістю, причому тут йдеться про задоволення потреб не самого товаровиробника, а інших осіб, тобто ця властивість виявляється як суспільна споживна вартість. Але не всяка корисна річ, яка має суспільну споживну вартість, є товаром (наприклад, продукція кріпаків, яку вони виробляли для феодала). Споживна вартість є об’єктом дослідження економічної теорії тоді, коли вона створюється як суспільна споживна вартість для обміну. І в цій якості вона стає речовим носієм мінової вартості, економічних відносин.

Мінова вартість – видиме кількісне співвідношення, в якому споживні вартості одного роду обмінюються на споживні вартості іншого. Кожен окремий товар можна обмінювати на безліч інших у різних кількісних пропорціях; отже, він має безліч мінових вартостей.

 

Об’єднує всі товари те, що вони – продукт праці. Мінова вартість виражає співвідношення між затратами праці на виробництво продуктів, що обмінюються.

Саме вартість як уречевлена в товарах праця, робить всі товари порівняльними, спільномірними.

Вартість як економічна категорія виражає відносини між товаровиробниками з приводу затрат їхньої праці на виробництво продуктів, якими вони обмінюються як товарами.

Вартість товару змінюється залежно від продуктивності сили праці.

Продуктивність праці– кількість продукції, виробленої за одиницю робочого часу.

Отже зі зростанням продуктивності праці в кожній одиниці продукції втілюється менша кількість праці. Тому вартість одиниці продукції зменшується, а вартість всієї виробленої продукції залишається незмінною.

Праця здійснюється з різною інтенсивністю.

 

Інтенсивність праці – витрати праці за одиницю часу.

 

Зростання інтенсивності праці рівноцінне продовженню робочого дня. Інтенсивніша праця створює за одиницю часу більшу вартість, ніж менш інтенсивна праця. Отже, величина вартості товару перебуває в обернено пропорційній залежності від продуктивності праці й прямо пропорційній – від інтенсивності праці.

Праця, що виробляє товар, є простою і складною.

 

Проста праця – праця, яка не потребує відповідної освіти та кваліфікації, наприклад праця землекопа.

 

Складна праця – праця, для виконання якої потрібна спеціальна підготовка, оволодіння певною спеціальністю, що, у свою чергу, передбачає потребу в здобутті освіти.

 

Конкретна праця – праця, що створює різноманітні споживчі вартості (коли при використанні засобів виробництва створюються відповідні матеріальні блага).

 

Абстрактна праця – праця, що створює вартість товару. Йдеться про працю взагалі як певну частину суспільної праці, що містить витрати людської робочої сили (її м’язів, мозку,нервів незалежно від її конкретної форми).