Життєвий і творчий шлях Михайла Старицького
Риси театру і драматургії
Тематика творів
Композитори
Актори
Трупи
Приватна сцена у Києві М. Старицького та М. Лисенка | |
Початок 70-х рр. | Аматорський гурток М. Кропивницького та І. Тобілевича (І. Карпенка-Карого) на Херсонщині |
М. Кропивницький створює у Єлисаветграді першу професійну українську трупу, яка згодом (1882) переїжджає до Києва | |
1883-1885 | Перша професійна об’єднана трупа М. Старицького, де працювали М. Кропивницький, І. Карпенко-Карий, П. Сакса ганський, М. Садовський, М. Заньковецька, О. Вітрина, М. Садовські-Барілотті |
1886-1887 | Трупи М. Кропивницького і М. Старицького гастролюють у Петербурзі та Москві, а пізніше „корифеї” з успіхом виступають у Варшаві, Мінську, Вільнюсі, Астрахані, Тифлісі. |
90-ті роки | Дві найвпливовіші трупи: Кропивницького і Саксаганського-Садовського |
М. Кропивницький, І. Карпенко-Карий, М. Садовський, П. Сакса ганський, М.Старицький, М. Заньковецька, Г. Затиркевич-Карпинська, М. Садовські-Барілотті, Г. Борисоглібська, О. Вірина.
- С. Гулак-Артемовський (опера „Запорожець за Дунаєм”);
- П. Ніщинський (муз.-драм. картина „Вечорниці” до драми Т. Шевченка „Назар Стодоля”);
- М. Лисенко („Наталка Полтавка”, „Музика до „Кобзаря” Т. Шевченка”, „Різдвяна ніч”).
- Сільське життя, соціальне розшарування на селі („Хазяїн” І. Карпенка-Карого, „Глитай або ж Павук” М. Кропивницького);
- Гумористичні п’єси („По ревізії” М. Кропивницького, „За двома зайцями” М.Старицького, „Рябина” І. Франка);
- Історія України („Сава Чалий” І. Карпенка-Карого, „Оборона Буші” М.Старицького, „Маруся Богуславка” І. Нечуя-Левицького);
- Життя інтелігенції („Доки сонце зійде, роса очі виїсть” М. Кропивницького, „Суєта” І. Карпенка-Карого, „Не судилось” М. Старицького, „Нахмарило” Б.Грінченка);
- Філософська („Талан” М. Старицького, „Украдене щастя” І. Франка).
- Етнографізм, інтерпретація усної народної творчості.
- Наслідування естетичних засад реалізму (орієнтація на викриття суспільних вад, захист знедолених, сатиричне осміяння визискувачів тощо).
- Переважання творів із сільської тематики.
- Зв’язок із творчим досвідом попередників (І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка, М. Костомарова, П. Куліша, Т. Шевченка).
- Жива народна мова.
- Мелодраматизм.
14 грудня 1840 | Народився М. Старицький у родині дрібного поміщика-дворянина, відставного ротмістра в с. Клішенцях на Полтавщині. Рано осиротівши, виховувався під опікою дядька – В. Лисенка. Отримав добру домашню освіту. |
З 1851 | Навчається в Полтавській гімназії. Як сам свідчить „пробував тоді віршувати”. |
Разом із троюрідним братом М. Лисенком вступає до Харківського університету. | |
Обидва переходять до Київського університету, де М. Старицький спочатку навчається на фізико-математичному факультеті, а потім на юридичному. Участь у Громаді. | |
Повертається до Клішенців – вступає у володіння батьківською спадщиною. | |
Одружується з Софією Віталіївною – сестрою Лисенка. | |
Повертається до Києва на навчання. | |
Закінчення університету. | |
Купує маєток в с. Карпівці на Поділлі і переїжджає з родиною. | |
Знову у Києві. Разом із Лисенком організовують Товариство українських акторів. Ставлять „різдвяну ніч” за мотивами повісті М.Гоголя. поновлює діяльність у Громаді. | |
1873-1876 | Пише вірші, перекладає з Г. Андерсена, І. Крилова, М. Лермонтова, сербські народні думи та пісні. |
Поч. 80-х р. | Домагається видання літературно-художнього журналу. Два видання альманаху „Рада” (1883 і 1884 рр.). за словами І. Франка, це було „...мов перший весняний грім по довгих місяцях морозу, сльоти і занепаду”. Старицький очолює першу українську професійну трупу. Продає маєток у Карпівці, щоб зміцнити трупу матеріально. Створив новий хор і оркестр, обновив декорації, костюми і реквізит, дбав про репертуар. Розкол трупи на два колективи: М. Старицького і М. Кропивницького. Зі Старицьким залишилася молодь (М. Садовська-Барілотті, О.Вірина) |
1886-1887 | Трупа з успіхом гастролює в Москві та Петербурзі, потім – у Варшаві, Мінську, Вільнюсі, Астрахані, Тифлісі. |
Залишає трупу через стан здоров’я. | |
Російська Академія наук призначає йому персональну пенсію „За літературні праці рідною мовою”. Брав участь у створенні Всеросійського театрального товариства. | |
Перший Всеросійський з’їзд діячів сцени, на якому виступив М. Старицький. У Києві керує драматичним гуртком Літературно-артистичного товариства, продовжує літературну діяльність. | |
Готує видання альманаху „Нова рада”, але за його життя альманах так і не вийшов. | |
27 квітня 1904 | Помер М. Старицький. Похований на Байковому кладовищі. |