Самостійне вивчення

План

Лекція

Тема: Зобов’язання що виникають внаслідок врятування або створення загрози здоров’ю, життю, майну, та з безпідставного набуття збереженого майна.

  1. Поняття і значення зобов’язань із заподіяння шкоди, рятування здоров’я та життя фізичної особи.
  2. Поняття та елементи зобов’язань, що виникають зі створення небезпеки.
  3. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок не усунення загрози життю, здоров’ю життю.
  1. Безпідставно набуте майно що не підлягає поверненню
  2. Зобов’язання із дій вчинених у майнових інтересах іншої особи без її доручення.

 

1. Фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи За зобов'язанням із рятування здоров'я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи особа, яка вчини­ла дії, спрямовані па рятування здоров'я та життя іншої фізичної особи, майна іншої фізичної або юридичної особи, без відповідних повноважень мас право на відшкодування завданої їй шкоди у повному обсязі.

Правове регулювання здійснюється главою 80 ЦК.

Законодавець розрізняє такі випадки виникнення зобов'я­зання:

• із рятування здоров'я та життя фізичної особи;

• із рятування майна фізичної або юридичної особи.

Підставами виникнення зобов'язання із рятування здоров'я та життя фізичної особи є:

1) наявність реальної загрози для здоров'я та життя фізичної
особи;

2) відсутність у рятувальника повноважень вчиняти рятуваль­ні щодо іншої особи дії, тому лікарів, пожежників та інших осіб не визнано суб'єктами таких зобов'язань;

3) спрямованість дій на рятування здоров'я та життя фізичної особи;

4) виникнення у рятувальника шкоди внаслідок вчинення ним рятувальних дій щодо здоров'я та життя фізичної особи.

Відповідно до ст. 1161 ЦК, шкода, завдана особі, яка без відповідних повноважень рятувала здоров'я та життя фізичної особи від реальної загрози для неї, відшкодовується державою в повному обсязі.

Підставами виникнення зобов'язанняіз рятування майна фізичної особи або юридичної особи (іншої особи) є:

1) наявність реальної загрози для майна іншої особи;

2) відсутність у рятувальника повноважень вчиняти рятуваль­ні щодо майна іншої особи дії;

3) спрямованість дій на рятування майна іншої особи;

4) майно повинно мати істотну цінність, яка визначається уго­дою сторін, актами законодавства, адміністративними акта­ми тощо;

5) виникнення у рятувальника шкоди внаслідок вчинення ним
рятувальних дій щодо майна іншої особи.

Законодавець розрізняє два види шкоди, завданої особі внаслідок вчинення нею рятувальних дій щодо майна іншої особи без відповідних повноважень: а) шкода, завдана каліцтвом, ін­шим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи; б) шкода, завдана майну фізичної особи.

Якщо шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здо­ров'я або смертю фізичної особи, яка без відповідних повнова­жень рятувала від реальної загрози майно іншої особи, що має істотну цінність, то її відшкодовує держава в повному обсязі (ч. 1 ст. 1162 ЦК)

А шкоду, завдану майну особи, яка без відповідних повнова­жень рятувала від реальної загрози майно іншої особи, що мас істотну цінність, відшкодовує власник (володілець) цього майна з урахуванням його матеріального становища (ч. 2 ст. 1162 ЦК). При цьому, шкода відшкодовується: а) з урахуванням май­нового становища власника (володільця) майна, якому завдано шкоду; б) в межах вартості майна, яке було врятовано.

1. За зобов'язанням із вчинення дій у майнових інтересах ін­шої особи без її доручення особа вчиняє дії, спрямовані на по­передження, усунення або зменшення небезпеки настання не вигідних майнових наслідків для майнових інтересів іншої осо­би без ЇЇ доручення.

Правове регулювання зобов'язання здійснює глава 79 ЦК.

Суб'єктами зобов'язання є особа, що вчиняються такі дії.

Предметом зобов'язання є вчинення дій в інтересах іншої особи без доручення. Таким поняттям охоплюються як фактич­ні (виконання термінових ремонтних робіт, сплата квартирної плати, внесення податкових або інших обов'язкових платежів тощо), так і юридичні дії (вчинення та виконання правочинів та інших юридичних актів). Причому дії мас бути вчинено доб­ровільно без правової підстави (договору або згоди укласти договір у майбутньому), однак із дотриманням відповідних правил про доручення.

Зміст зобов'язання із вчинення дійв інтересах іншої особи без доручення становлять права та обов'язки сторін.

Особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, зобов'язана:

1) за першої нагоди повідомити її про свої дії. Причому, якщо ці дії схвалить інша особа, надалі до відносин сторін засто­совуються положення про відповідний договір. Якщо особа, яка розпочала дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, не мас можливості повідомити про свої дії цю особу, вона зобов'язана вжити усіх заходів, що залежать від неї, щодо попередження, усунення або зменшення невигід­них майнових наслідків для іншої особи. Особа, яка вчиняє дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, зо­бов'язана взяти на себе всі обов'язки, пов'язані із вчинен­ням цих дій, зокрема обов'язки щодо вчинених правочинів (ст. 1158 ЦК);

2) негайно після закінчення цих дій надати особі, в майнових інтересах якої було вчинено дії, звіт про ці дії та передати їй усе, що при цьому було одержано (ст. 1160 ЦК).

3) Основним обов 'язком особи, в інтересах якої вчиняються

такі дії, є обов'язок відшкодування фактично зроблених ви­трат, якщо вони були виправдані обставинами, за яких було вчинено дії. Вона має право відмовити у відшкодуванні, якщо особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, за першої нагоди не повідомила її про свої дії.