Питання для самоперевірки

План

Лекція

Тема: Договір позики. Кредитно-розрахункові відносини.

Питання для самоперевірки

1. Поняття договору позики. Права і обов′язки сторін?

2. Форма договору?

3. Новація боргу в позикове зобов′язання?

 

Література

1. Біленчук П.Д., Диннік О.Г., Лютий І.О., Скороход О.В. Банківське право: українське та європейське. — К., 1999.

2. Зобов'язальне право: теорія і практика / За ред. О.В. Дзери. — К., 1998.

3. Лазарева Т.П. Нетрадиционньїе формьі кредитования внеш-незкономической деятельности / Право и зкономика. — 2001. — №1. - С.63-68.

4. Лишанский М, Маслова И. Правовое регулирование кредитних отношений // Хозяйство и право. — 1999. — №4. — СІ32-135.

5. Очкуренко С.В. Проблеми правового регулювання кредитного договору // Вісник Вищого арбітражного суду України. — 1998. — №3. - С.141-150.

6. Саніахметова Н.О. Підприємницьке право: 2-е вид. — К., 2003.

7. Цивільний кодекс України: Коментар. — Харків, 2003.

 

 

1. Поняття та істотні умови договору факторингу. Сторони в договорі.

2. Права, обов′язки, відповідальність сторін за договором факторингу.

 

1.Згідно з ч.1 ст. 1077 ЦК договір факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги)— це договір, за яким одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних з грошовою вимогою, право якої він відступає.

Сторонамиу договорі факторингу є фактор і клієнт. Останнім може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк чи фінансова установа, а також фізична особа — суб'єкт підприємницької діяльності, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань чи відповідальності перед боржником У зв'язку з порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

ЦК регламентує відповідальність клієнта перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент її відступлення йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу. Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка предявлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено Договором факторингу.

 

2.Права фактора:

1) якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові;

2) якщо відступлення права грошової вимоги факторові здійснюється з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором, останній зобов'язаний надати клієнтові звіт і передати суму, що перевищує суму боргу клієнта, який забезпечений відступленням права грошової вимоги, якщо інше не встановлено договором факторингу (ст.1084 ЦК).

Права та обов'язки боржника.ЦК регламентує не тільки внутрішні взаємовідносини між клієнтом і фактором, що виникають з договору факторингу, а й зовнішні взаємовідносини між фактором, і боржником, який не є стороною договору факторингу, але зо~-бов'язаний здійснити певні дії на користь фактора.

Відповідно до ст. 1085 ЦК якщо фактор пред'явив боржнику вимогу здійснити платіж, останній має право пред'явити до заліку свої грошові вимоги, що грунтуються на договорі боржника з клієнтом, які виникли у боржника до моменту, коли він одержав повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові. Боржник не може пред'явити факторові вимоги до клієнта у зв'язку з порушенням ним умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Права боржника захищаються законом. У разі порушення клієнтом своїх обов'язків за договором, укладеним з боржником, останній не має права вимагати від фактора повернення сум, уже сплачених йому за відступленою грошовою вимогою, якщо боржник має право одержати ці суми безпосередньо від клієнта.

Боржник, який має право одержати безпосередньо від клієнта суми, сплачені факторові за відступленою грошовою вимогою, має право вимагати повернення цих сум фактором, якщо останній не виконав свого зобов'язання передати клієнтові грошові кошти, пов'язані з відступленням права грошової вимоги, або передав клієнтові грошові кошти, знаючи про порушення ним зобов'язання перед боржником, пов'язаного з відступленням права грошової вимоги.

1. Поняття та істотні умови договору факторингу. Сторони в договорі?

2. Права, обов′язки, відповідальність сторін за договором факторингу?

 

Література

1. Беляков М.М. Вексель как важнейшее платежное средство. — М., 1992.

2. Ефимова Л. Правовое регулирование аккредитива // Хозяйс-тво и право. — 2000. — №7. — С.25-39.

3. Зобов'язальне право: теорія і практика / За ред. О.В. Дзери. — К., 1998.

4. Иванов Д.Л. Вексель. — М., 1993.

5. Красько І. Договор факторинга // Предпринимательство, хо-зяйство и право. — 1996. — №6. — С.З.

6. Красько И.Е., Жушман В.П. Вексельное обращение. — Харь-ков, 1997.

7. Новоселова Л.А. Вексель в хозяйственном обороте. — М., 1998. - 116с.

8. Павлодский Е.А. Банковский кредит и способи его обеспече-ния. - М, 1994.

9. Подцерковний Л., Рябко Л. Правова природа договору банківського рахунку // Право України. — 1999. — №7. — С.46-49.

10. Понікар М.І. Кредитні відносини в сучасних умовах. Законодавство і практика // Вісник Вищого арбітражного суду України. — 1998. - №1. - С.179-182.

11. Рябко Л. О разграничении понятий "ссуда" и "кредит" //; Предпринимательство, хозяйство и право. — 2000. — №11. — С.43-45.

12. Саніахметова Н.О. Підприємницьке право: 2-е вид. — К., — 2003.

13. Скотар Н. Операции коммерческих банков с векселями // Право України. — 1999. — №1. — С.36.

14. Цивільний кодекс України: Коментар. — Харків, 2003.