Самостійне вивчення

План

Лекція

Тема: Підряд. Виконання науково-дослідних робіт.

Питання для самоперевірки

1. Збереження житла за тимчасово відсутнім громадянином?

2. Бронювання жилого приміщення. Обмін жилого приміщення?

3. Правове становище тимчасових жильців?

4. Підстави припинення договору найму житлового приміщення?

Література

1. Зобов'язальне право: теорія і практика / За ред. О.В. Дзери. — К., 1998.

2. Крашенинников П.В. Право собственности и иньїе вещньїе права на жильїе помещения. — М, 2000.

3. Саниахметова Н.А., Харитонов Е.О. Жилищное законодач тельство в вопросах и ответах. — М., 1991.

4. Толстой Ю.К. Жилищное право: Учебн. пособ. — М., 1996.

5. Цивільний кодекс України: Коментар. — Харків, 2003.

1. Поняття і значення договору підряду.

2. Види договору підряду.

3. Сторони договору підряду.

4. Істотні умови договору.

5. Права, обов′язки і відповідальність сторін.

1. Поняття і значення договору будівельного підряду.

2. Сторони в договорі.

3. Права, обов′язки і відповідальність сторін у договорі будівельного підряду.

1.Глава 61 ЦК регулює підряд.

Договір підряду— це договір, за яким одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти таоплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов’язаний одержати спеціальний дозвіл (ст.837 ЦК).

Характеристики договору— двосторонній, консенсуальний, оп-латний. Предмет договору завжди індивідуалізований. Це — результат праці підрядника. Праця може бути спрямована на створення індивідуально-визначеної речі (інструмента, приладу, машини), на її зміну або відновлення (ремонт будинку, трактора, машини), вона може полягати у переміщенні речі (перенесення меблів), у виконанні іншої роботи.

2.Види договору підряду:

договір побутового підряду;

договір будівельного підряду;

договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт.

До окремих видів договорів підряду (побутовий підряд, будівельний підряд, підряд на проектні та пошукові роботи) застосовуються загальні положення про підряд, якщо інше не встановлено положеннями ЦК про ці види договорів.

3. Сторони договору— підрядник і замовник, ними можуть бути як юридичні, так і фізичні особи. Договір підряду є окремим типом договорів про виконання робіт.

Договір підряду схожий із трудовим договором, коли як підрядник виступає громадянин. Різниця між ними в тому, що підрядник; сам організовує свою роботу і зобов’язується здати замовнику її результат. За трудовим договором працівник включається у певний трудовий колектив, виконуючи в ньому визначену трудову функцію відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку.

Подібність договору підряду до договорів купівлі-продажу і поставки обумовлена тим, що за договором підряду на виготовлення будь-якої речі підрядник, як і продавець, зобов’язується передати іншій стороні у власність. Схожість договору підряду з договором поставки виявляється в тому, що останній нерідко укладається з приводу речей, що ще не існують і мають бути виготовлені в майбутньому. Договір підряду відрізняється від зазначених договорів тим, що він передбачає права та обов’язки сторін, пов’язані не тільки з передачею та оплатою, а й, головним чином, із виготовленням речі.

4.Права замовника під час виконання роботи.Згідно зі ст.849 ЦК замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможли- вим, замовник має право відмовитися від договору підряду та ви магати відшкодування збитків.

Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги відмовитися від договору підряду та ви-магати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Обов’язки підрядника:

a. організовувати роботу і керувати нею, залишаючись відлові-дальним перед замовником за виконання всієї роботи, він може від свого імені залучити до виконання договору інших осіб на правах

субпідрядників.

Самостійність підрядника виявляється в тому, що він сам організовує свою роботу, визначає способи її виконання, черговість окремих операцій тощо. Виконуючи роботу, підрядник самостійно її організовує в зручний для нього або погоджений з замовником час, керує роботою, зберігаючи незалежність стосовно замовника. У цьому полягає одна з особливостей договору підряду, що відрізняє його від трудового договору, предметом якого є не результат роботи, а трудова діяльність працівників.

Водночас підрядник має керуватися завданням замовника, за виконанням якого замовник вправі здійснювати контроль. Завдання замовника визначає предмет договору, строк виконання роботи тощо. В окремих випадках завданням замовника встановлюються не усі, а лише деякі, найбільш істотні ознаки предмета договору підряду. Інші ознаки предмета договору визначаються підрядником на його розсуд, а питання про виконання та оплату додаткових робіт вирішується за згодою сторін.

У ст.838 ЦК спеціально врегульовані взаємовідносини генерального підрядника і субпідрядника.У ЦКпередбачене право підрядника (якщо інше не встановлено договором) залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їх роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником як замовник.

Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов’язків за договором підряду, а перед замовником за порушення субпідрядником свого обов’язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред’являти один одному вимоги, пов’язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом;

б. виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

За загальним правилом роботи за договором підряду виконуються з матеріалів підрядника та його засобами. Це означає, що якщо в договорі сторони не зазначили, хто повинен надати матеріали, робота має виконуватися з матеріалів підрядника. За таким самим принципом вирішується і питання про те, чиїми засобами мають виконуватися роботи. Отже, за загальним правилом підрядник зобов’язаний використовувати в процесі виконання договору своє устаткування, інструменти та інші пристосування, помешкання, а також свою робочу силу.

Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб;

в. зберігати майно, надане йому замовником — вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідати за втрату або пошкодження цього майна (ст.841 ЦК).

Якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов’язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок.

Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків.

Таким чином, якщо замовник надає матеріали в повному обсязі або частково, то підрядник при виконанні робіт зобов’язаний дбайливо і правильно використовувати їх, не допускаючи перевитрати. Після закінчення робіт підрядник зобов’язаний підтвердити обсяг витраченого матеріалу звітом, а залишки повернути замовникові.

Оскільки в законі спеціально не вказуються умови, розмір, правила покладання відповідальності на підрядника за неправильну витрату матеріалів, відмову від повернення їх залишків, від подання звіту, що підтверджує обсяг витрачених матеріалів, слід вважати, що у такому разі відповідальність настає за загальним правилом за винне порушення підрядником своїх договірних зобов’язань.

Закон покладає на підрядника обов’язок щодо забезпечення збереження переданого йому замовником майна від псування, втрати, пошкодження або іншого негативного впливу. До цього майна належать матеріали, сировина, інструменти тощо, необхідні Для виконання договору підряду, майно, що є предметом впливу з боку підрядника (наприклад, взуття, одяг, автомашина, що підлягає ремонту), а також майно, що виявилося у віданні підрядника внаслідок специфіки відносин за договором підряду (наприклад, сантехнічне устаткування, електропроводка та інше майно, залишене в квартирі, у якій робиться ремонт). Не обов’язково, щоб майно в усіх випадках передавалося підряднику.

Забезпечення збереження переданого підряднику майна означає вчинення ним дій щодо запобігання безповоротного і марного знищення, пошкодження або втрати майна. Якщо, наприклад, майна використане для виготовлення нової речі і втратило при цьому свій початковий вигляд, то таке перетворення не можна вважати безповоротним і марним знищенням речі. У цьому разі має місце використання майна за його прямим призначенням.

Відповідальність підрядника за незбереження переданого йом майна настає лише за наявності його вини. Форма вини підрядниі ка для покладання на нього відповідальності значення не має. Підрядник має відповідати, навіть якщо втрата, недостача або пошкод ження майна відбулися внаслідок його необережності;

4) виконати роботу у визначені строки. Строки виконання ро боти або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Як що у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи підрядник зобов’язаний виконати роботу, а замовник має право ви магати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зо бов’язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обі (ст.846 ЦК);

5) виконати роботу відповідно до умов договору і здати замов нику предмет договору підряду. Одним з основних обов’язків під рядника є виконання за завданням замовника визначеної роботи Вона має бути виконана відповідно до потреб, навичок і запитів за мовника, що вказані в його завданні, і здана йому;

6) інформаційно-попереджувальні обов’язки. У ст.847 ЦК пе редбачені обставини, про які підрядник зобов’язаний попереду замовника:

Підрядник зобов’язаний своєчасно попередити замовника:

а) про недоброякісність або непридатність матеріалу, одержаного від замовника;

б) про те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботи;

в) про наявність інших обставин, що не залежать від підряду, які загрожують якості або придатності результату роботи.

Обов’язок підрядника вчасно інформувати замовника про зазначені обставини закріплений законом через те, що підрядник як фахівець в галузі виконуваної ним роботи має краще ніж замовни знати всі властивості переданих йому матеріалів і несприятливі наслідки їх використання, а також передбачати негативні наслідки виконання вказівок замовника.

Підрядник зобов’язаний перевірити якість переданих йому замовником матеріалів і в разі виявлення їх непридатності або недоброякісності попередити його про це. Непридатність матеріалів може виражатися, наприклад, у тому, що за своїми розмірами вони не дозволяють виготовити річ потрібних розмірів, передані запасні частини не підходять до даної речі, недоброякісність у наявності виробничих дефектів або дефектів, викликаних тривалим і неправильним зберіганням, іншими причинами.

Згідно з ч.1 ст.848 ЦК, якщо замовник, незважаючи на своєчасне попередження з боку підрядника, у відповідний строк не замінить недоброякісний або непридатний матеріал, не змінить вказівок про спосіб виконання роботи або не усуне інших обставин, що загрожують якості або придатності результату роботи, підрядник має право відмовитися від договору підряду та право на відшкодування збитків.

Передбачені наслідки обумовлені тим, що виконання підрядником інформаційно-попереджувальних обов’язків, передбачених ЦК, викликає обов’язок замовника замінити у відповідний строк недоброякісний або непридатний матеріал, змінити вказівки про спосіб виконання роботи або усунути інші причини, що загрожують якості або придатності результату роботи. Невиконання замовником цих обов’язків має певні наслідки. По-перше, бажаний результат виконуваної роботи не буде досягнутий. По-друге, підрядник має право відмовитися від договору підряду, тобто і від подальшого виконання своїх обов’язків. По-третє, несприятливі майнові наслідки покладаються на замовника він має відшкодувати збитки, завдані підрядникові.

Якщо використання недоброякісного або непридатного матеріалу чи додержання вказівок замовника загрожує життю або здоров’ю людей чи призводить до порушення екологічних, санітарних правил, правил безпеки людей та інших вимог, підрядник зобов’язаний відмовитися від договору підряду, маючи право на відшкодування збитків (ч.2 ст.848 ЦК).

Число інформаційних обов’язків підрядника у ЦК 2003 р. збільшилось порівняно з ЦК 1963 р. Крім передбачених у ЦК 1963 р., ЦК 2003 р. передбачає також обов’язок підрядника передати замовникові разом з результатом роботи інформацію щодо експлуатації або іншого використання предмета договору підряду, якщо це передбачено договором або якщо без такої інформації використання результатів роботи для цілей, зазначених у договорі, є неможливим.

Обов’язки замовника:

b. прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору. У ЦК 2003 р. (ст.853) значно детальніше, порівняно з ЦК 1963 р., регламентований обов’язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником.

По-перше, передбачений загальний обов’язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Замовник зобов’язаний переконатися в доброякісності роботи підрядника, здійснивши зовнішній огляд. Так, при прийнятті одягу, взуття огляд може супроводжуватися примірянням. Іноді він може супроводжуватися випробуванням роботи, наприклад, у разі ремонту або виготовлення технічно складних об’єктів.

Крім цього, передбачено ряд спеціальних правил. Якщо замовник не заявить негайно підрядникові про відступи від умов договору, або інші недоліки в роботі, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі їх прийняття (явні недоліки).

Тобто про усі виявлені недоліки замовник зобов’язаний негайно заявити підрядникові. Інакше він позбавляється права в майбутньому посилатися при пред’явленні претензій на недоліки у виконаній роботі та інші відступи від умов договору, що її погіршили. Це стосується явних недоліків, що можуть бути виявлені при звичайному зовнішньому огляді.

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов’язаний негайно повідомити про це підрядника.

Приховані недоліки можуть бути виявлені лише у процесі експлуатації предмета договору або за допомогою спеціальних пристроїв, способів, методів. Якщо про явні недоліки замовник зобов’язаний заявити підрядникові безпосередньо при прийнятті роботи, то про приховані недоліки він може заявити і пізніше, у процесі експлуатації речі, однак він має це зробити негайно після їх виявлення.

У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв’язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, обидві сторони порівну.

Якщо замовник протягом одного місяця ухиляється від прийняття виконаної роботи, підрядник має право після наступного дворазового попередження продати результат роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести в депозит нотаріуса на ім’я замовника, якщо інше не встановлено договором.

Якщо ухилення замовника від прийняття виконаної роботи спричинило зміну строку здачі роботи, вважається, що право власності на виготовлену (перероблену) річ перейшло до замовника у момент, коли мало відбутися її передання (ст.853 ЦК).

Здача виконаної підрядником роботи та її прийняття замовником оформляються єдиним актом про прийняття. Це означає виконання договірного зобов’язання підрядником, а також схвалення ним якості виконаної роботи. При цьому предмет підряду переходить у власність замовника.

Юридичне значення прийняття замовником виконаної роботи в тому, що це є доказом виконання підрядником своїх договірних зобов’язань. Прийняття означає фактичне передання замовникові предмета договору підряду. Замовник має вчиняти дії щодо прийняття робіт за договором підряду в строк, зазначений у договорі, а якщо цей строк не встановлений, то негайно після одержання від підрядника повідомлення про готовність робіт. Недотримання замовником цієї вимоги призводить до наслідків, встановлених на випадок прострочення кредитора.

2) оплатити роботи. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором (ст.854 ЦК).

Ця норма ЦК має диспозитивний характер і допускає можливість встановлення іншого порядку оплати роботи за договором підряду, який може бути визначений договором. Наприклад, до договору може бути включена умова про оплату замовником певної частини або етапу робіт або про авансування підрядника.

Відповідальність підрядника за порушення договору підряду.Якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право на свій вибір вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків (ст.852ЦК).

1.2.3. Відповідно до нового ЦК договір, який раніше мав назву „договір підряду на капітальне будівництво”, іменується договором будівельного підряду.

Договір будівельного підряду— це договір, за яким підрядник зобов’язується збудувати і здати у встановлений строк об’єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов’язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладається на підрядника, прийняти об’єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (ч1 ст.875 ЦК).

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов’язаних з місцезнаходженням об’єкта.

Характеристики договору— двосторонній, консенсуальний і оплатний.

Цей договір є різновидом договору підряду. До договору будівельного підряду застосовуються положення ЦК, якщо інше не встановлено законом.

Крім ЦК, договір будівельного підряду регулюється спеціальними нормативно-правовими актами, у тому числі окремими, що не суперечать чинному законодавству України, нормативно-правовими актами колишнього СРСР. Основним з них є Правила про договори підряду на капітальне будівництво, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 26 грудня 1986 р. №1550. Інші нормативні акти колишнього СРСР діють на території України до прийняття відповідних законодавчих актів України, за умови, що вони не суперечать законодавству України. При цьому сторони вправі погоджувати інші умови, ніж передбачені в зазначених підзаконних актах.

Договір будівельного підряду також регулює Закон від 18 вересня 1991 р. „Про інвестиційну діяльність”.

На практиці може бути використане Положення про підрядні контракти у будівництві України, затверджене Науково-технічною радою Міністерства України у справах будівництва і архітектури від 15 грудня 1993 р. №9, зміст якого є відображенням сучасних тенденцій підряду на капітальне будівництво (має рекомендаційний характер).

Предмет договору(кінцевий результат діяльності підрядника) — це відповідний об’єкт будівництва, що здається підрядником замовникові, а за договором субпідряду — закінчений комплекс визначених робіт. Саме на досягнення індивідуально-визначеного матеріального результату у вигляді побудованого або реконструйованого будинку чи іншого будівельного об’єкта, завершеного комплексу монтажних та інших будівельних робіт щодо об’єкта в цілому і спрямований договір будівельного підряду.

Сторонами договорує підрядник і замовник. Законом „Про інвестиційну діяльність” значно розширене коло можливих суб’єктів цього договору — ними можуть бути не тільки юридичні, а й фізичні особи, у тому числі іноземні громадяни. Учасником відносин, що виникають за договором будівельного підряду, може бути інвестор — суб’єкт, який приймає рішення про вкладення власних, позикових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об’єкти інвестування.

Характерною ознакою договірних зв’язків з будівельного підряду є система генерального підряду:замовник укладає договір з однією підрядною будівельною організацією — генеральним підрядником, який для виконання окремих комплексів робіт має право залучити інші спеціалізовані організації на підставі договорів субпідряду, тобто як субпідрядники.

Генеральний підрядник укладає з іншими спеціалізованими будівельними організаціями договори субпідряду на виконання спеціальних або монтажних робіт. Будівельна організація, що уклала такий договір з генеральним підрядником, є субпідрядником і відповідає за невиконання зобов’язань за договором субпідряду лише перед генеральним підрядником.

Замовник перебуває в договірних відносинах лише з генеральним підрядником, який відповідає перед замовником за виконання всіх робіт у строки, передбачені договором, та їх необхідну якість, у тому числі робіт, виконуваних субпідрядними організаціями. За виконання дорученого субпідряднику комплексу робіт він відповідає перед генеральним підрядником.

Субпідрядний договір за правовою природою є договором будівельного підряду, у якому генеральний підрядник виступає як замовник, а субпідрядна організація — як підрядник.

Субпідрядник зобов’язаний за договором субпідряду своїми силами та засобами виконати передбачені монтажні та інші спеціальні роботи відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації та у встановлений строк, забезпечити належну якість цих робіт, здійснити індивідуальне випробування та випробування змонтованого ним устаткування і систем, вчасно усунути недоліки й дефекти виконаних робіт, виявлені в процесі їх приймання. На субпідрядника покладається забезпечення виконуваних ним робіт усіма матеріалами, деталями і конструкціями, за винятком матеріалів, забезпечення якими здійснюють генеральний підрядник і замовник.

Обов’язком генерального підрядника є забезпечення будівельної готовності об’єкта, конструкцій і окремих видів робіт для здійснення субпідрядниками подальших монтажних й інших спеціальних робіт. Генеральний підрядник зобов’язаний передати субпідрядникам затверджену проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування субпідрядних робіт, координувати роботу субпідрядників, складати і стверджувати за погодженням з ними графіки виробництва робіт, здійснювати контроль за їх роботою без втручання в господарську діяльність.

Виконані монтажні й спеціальні роботи і закінчені комплекси робіт або об’єкти, здійснені відповідно до проектно-кошторисної документації, будівельних норм та інших нормативних документів з будівництва, субпідрядник повинен здати генеральному підряднику в обсягах і в строки, що визначені у договорах субпідряду відповідно до графіків виконання будівельно-монтажних робіт.

Крім договору з генеральним підрядником, замовник вправі укласти договір на виконання певних монтажних та інших спеціальних робіт з іншими монтажними та спеціалізованими організаціями такі договори є прямими.

Види договорів будівельного підряду:

1) договори на виконання будівельно-монтажних та інших робіт з об’єкта в цілому: на нове будівництво (у тому числі „під ключ”), на розширення, на реконструкцію діючих підприємств тощо;

2) договори на виконання окремих комплексів монтажних й інших спеціальних будівельних робіт (монтаж устаткування, конструкцій субпідрядні;

3) договори на виконання пусконалагоджувальних робіт прямі договори;

4) договори на виконання робіт з капітального ремонту будинків і споруд.

Зміст договору.Предмет договору визначається його найменуванням (будівництво визначеної споруди, реконструкція підприємства) і посиланням на здійснення робіт відповідно до розробленої проектно-кошторисної документації.

Ціна договору це вартість будівельної продукції (виконаних робіт). Вона визначається на договірній основі, встановлюється на підставі базисного рівня кошторисної вартості і додаткових витрат підрядника (подорожчання матеріальних ресурсів, постачальниць ко-збутові надбавки при реалізації через посередників тощо). Пе-ревищення витрат порівняно з передбаченою в договорі ціною без узгодження з замовником компенсується підрядником за рахунок його власних коштів.

Строк договору визначається за згодою сторін і фіксується шлят, хом вказівки в договорі дати здачі об’єкта або періоду часу (у місяцях) від початку будівництва до здачі об’єкта або виконаних робі

Умови про проектне, матеріально-технічне та організаційне забезпечення будівництва визначаються в договорі шляхом вказівки вимог до проектно-кошторисної документації, її відповідності будівельним нормам і правилам, обсягу і термінів її передачі, обов’язків щодо підготування площадки для будівництва, забезпечення будівництва устаткуванням, матеріалами, виробами та будівельними конструкціями, а також енергоресурсами, організації і проведення будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт, створення необхідних житлово-побутових умов для учасників будівництва тощо.

У договорі вказуються права замовника здійснювати контроль і технічний нагляд за відповідністю виконаних робіт проекту, будівельним нормам і правилам, а застосовуваних матеріалів, виробів і конструкцій державним стандартам і технічним умовам. Передбачаються гарантійні зобов’язання підрядника його обов’язок за свій рахунок усунути недоліки і дефекти, виявлені в період встановлення гарантійних строків.

Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження об’єкта будівництва до його прийняття замовником несе підрядник, крім випадків, коли це сталося внаслідок обставин, що залежали від замовника.

Права замовника.Замовник здійснює контроль і технічний нагляд за відповідністю обсягу, вартості і якості виконуваних робіт проектам і кошторисам. Він має право в будь-який час перевіряти хід і якість будівельних і монтажних робіт, а також якість використовуваних матеріалів, не втручаючись при цьому в діяльність підрядника. У разі виявлення відхилень від проектно-кошторисної, а також від робочої документації, від будівельних норм і правил замовник має право вимагати від підрядника усунути допущені відхилення, а в необхідних випадках припинити роботи і не оплачувати їх до усунення відхилень.

Контроль за відповідністю обсягу, якості та вартості виконуваних будівельно-монтажних робіт проектам і кошторисам замовник здійснює постійно шляхом проведення періодичних вибіркових перевірок здійснення будівництва. Право контролю і технічного нагляду замовника поширюється не тільки на роботи, виконані генеральним підрядником, але і на роботи, що виконують субпідрядники. У свою чергу генеральний підрядник, що є замовником стосовно субпідрядної організації, вправі здійснювати аналогічні функції контролю за діяльністю субпідрядника. При здійсненні контрольних функцій і дачі вказівок про усунення допущених недоліків замовник не вправі втручатися в діяльність генерального підрядника і субпідрядників. Замовник має право з метою здійснення контролю та нагляду за будівництвом і прийняття від свого імені відповідних рішень укласти договір про надання такого виду послуг із спеціалізованою організацією або спеціалістом. У цьому разі в договорі будівельного підряду визначаються функції та повноваження такого спеціаліста (ч.З ст.881 ЦК).

Обов’язки підрядника:

1) збудувати у встановлений строк об’єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації. Це обов’язок здійснити будівництво (розширення, реконструкцію, технічне переобладнання) об’єкта відповідно до проектно-кошторисної документації, вимог будівельних норм і правил при забезпеченні належної якості робіт і кінцевого результату.

У ст.877 ЦК передбачений обов’язок підрядника здійснювати будівництво та пов’язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов’язаний виконати усі роботи, зазначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Договором будівельного підряду можуть бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов’язана надати відповідну документацію. Недоліки робіт або використовуваного для робіт матеріалу, допущені з вини підрядника або субпідрядника, мають бути усунені підрядником за його рахунок;

2) здійснити матеріально-технічне забезпечення будівництва. Згідно зі ст.879 ЦК матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Підрядник, який зобов’язаний здійснювати матеріально-технічне забезпечення будівництва, несе ризик неможливості використання наданого ним матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування без погіршення якості робіт. У разі неможливості використання матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування, наданого замовником, без погіршення якості виконуваних робіт підрядник має право відмовитися від договору та вимагати від замовника сплати ціни робіт пропорційно їх виконаній частині, а також відшкодування збитків, не покритих цією сумою;

3) застрахувати об’єкт будівництва. Підрядник зобов’язаний укласти договір страхування об’єкта будівництва або комплексу робіт, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Сторона, на яку покладається обов’язок щодо страхування, має надати другій стороні в порядку, встановленому договором, докази укладення нею договору страхування, включаючи відомості про страхувальника, розмір страхової суми та застраховані ризики (ч.1 ст.881 ЦК);

4) гарантувати якість у договорі будівельного підряду. Підрядник гарантує досягнення об’єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об’єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Гарантійний строк становить 10 років від дня прийняття об’єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом.

Підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об’єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ремонту об’єкта, який здійснено самим замовником або залученими ним третіми особами. Гарантійний строк продовжується на час, протягом якого об’єкт не міг експлуатуватися внаслідок недоліків, за які відповідає підрядник (ст.884 ЦК);

5) здати замовнику у встановлений договором строк об’єкт або інші будівельні роботи;

6) вчасно усунути недоліки й дефекти, виявлені в процесі приймання робіт, а також усунути за свій рахунок недоліки, допущені з його вини (або вини субпідрядників) і виявлені протягом гарантійних строків.

Наявність дефектів, виявлених протягом гарантійного строку, встановлюється двостороннім актом замовника (експлуатаційної організації) і підрядника. Недоліки в спеціальних монтажних роботах, допущені з вини субпідрядника, усуваються також за рахунок генерального підрядника з наданням останньому права регресу до винної сторони.

Обов’язки замовника:

1) надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт);

2) надавати підрядникові послуги, пов’язані зенерго- , водопостачанням тощо.

Договором на замовника може бути покладений обов’язок сприяти підрядникові у забезпеченні будівництва наданням водопостачання, електроенергії тощо, а також інших послуг;

3) прийняти об’єкт.

У ст.882 ЦК зазначено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, етапу робіт, зобов’язаний негайно розпочати їх прийняття.

Замовник організує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами.

Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обгрунтованими.

Прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування.

Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об’єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою;

4) оплатити роботи. Згідно з ч.4 ст.879 ЦК оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об’єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Порядок розрахунків за виконані підрядником роботи визначається договором. Можуть передбачатися платежі помісячні, поквартальні, за фактично виконані роботи. Найбільш вигідна для замовника оплата об’єкта — в цілому після прийняття ним об’єкта. При цьому зазвичай потрібне авансування діяльності підрядника.

У разі руйнування або пошкодження об’єкта будівництва внаслідок непереборної сили до спливу встановленого договором будівельного підряду строку здачі об’єкта, а також у разі неможливості завершити будівництво (будівельні роботи) з інших причин, що не залежать від замовника, підрядник не має права вимагати від замовника плату за роботу або оплату витрат, якщо інше не встановлено договором.

У разі необхідності консервації будівництва з незалежних від сторін обставин замовник зобов’язаний оплатити підрядникові виконані до консервації роботи та відшкодувати йому витрати, пов’язані з консервацією.

Відповідальність сторінможе бути передбачена законодавством і укладеним договором, тобто як у нормативному, так і в договірному порядку. Зазвичай засоби відповідальності визначаються сторонами в укладених договорах. За невиконання або неналежне виконання обов’язків за договором будівельного підряду відповідальна за це сторона сплачує встановлену неустойку (пеню), а також відшкодовує збитки.

За загальним принципом цивільно-правової відповідальності сторони відповідають за порушення договору лише за наявності їх вини. Оскільки відповідальність за порушення субпідрядниками своїх зобов’язань покладається на генерального підрядника, останній відповідає перед замовником не тільки за свою вину, а й за вину третіх осіб (субпідрядників).

Розмір неустойки, що сплачується винною стороною, встановлюється залежно від виду порушення. При укладенні договору сторони мають право передбачити санкції за невиконання таких зобов’язань, за порушення яких законодавством вони не встановлені. Сплата неустойки, встановленої за невиконання або неналежне виконання зобов’язань і відшкодування заподіяних цим збитків не звільняє сторони від наступного виконання зобов’язань.

Відповідальність підрядника.Підрядник відповідає за недоліки збудованого об’єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення умов договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

За невиконання або неналежне виконання обов’язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Суми неустойки (пені), сплачені підрядником за порушення строків виконання окремих робіт, повертаються підрядникові у разі закінчення всіх робіт до встановленого договором граничного терміну (ст.883 ЦК).

Відповідальність замовника.У разі невиконання або неналежного виконання замовником обов’язків за договором будівельного підряду він сплачує підрядникові неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки у повному обсязі, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини (ст.886 ЦК).

Тим самим ЦК 2003 р. відмовився, за загальним правилом, від обмеженої відповідальності сторін договору будівельного підряду, встановленої раніше діючим законодавством, відповідно до якого збитки відшкодовувались винною стороною лише в сумі, що перевищує неустойку.