Моделювання систем.

Складання проектного бюджету

Бюджет проекту — план, який виражається в кількісних показниках і відображає витрати, необхідні для досягнення поставленої мети.

У бюджеті відбиваються оцінені результати скоригованого календар­ного плану та стратегія реалізації проекту. Тобто при плануванні витрат недостатньо знати тільки загальний обсяг капітальних вкладень у про­ект, але й щорічну потребу в фінансуванні, а для першого року — по­квартальну та помісячну розбивку. Загальний бюджет показує витрати на проект та джерела фінансування протягом усього періоду його здійснен­ня. Він покликаний показати, як джерела фінансування покривають капі­тальні та поточні витрати. При складанні бюджету повинна забезпечува­ли така динаміка інвестицій, яка дозволила б виконувати проект відповідно з часовими та фінансовими обмеженнями. Крім того, зниження ризику проекту та обсягу витрат за рахунок відповідної структури джерел фінансування.

Бюджет проекту є основою для встановлення завдань окремим виконавцям, на загальному бюджеті базуються їх плани. Тобто бюджет проекту - це план дій. Крім того, це інструмент для керівництва та контролю. Порівнюючи фактичні показники з запланованими, можна здійснювати так званий бюджетний контроль фірми.

Для узагальнення всіх попередніх розрахунків обсягів робіт, витрат, джерел фінансування розробляється баланс грошових надходжень і витрат.

Для розрахунку валового, оподаткованого, чистого прибутку від реалізації проекту та суми податку на прибуток розробляється план прибутку. Він розраховується відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" і може мати таку форму:

Бухгалтерський баланс прогнозується на кінець кожного року проекту. Прогнозування здійснюється на основі прогнозованого руху статей агрегованого балансу відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2"Баланс".

Модель являє собою абстрактне опис системи (об'єкта, процесу, проблеми, поняття) в деякій формі, відмінній від форми їх реального існування.

Загальна класифікація основних видів моделювання:

- концептуальне моделювання - представлення системи за допомогою спеціальних знаків, символів, операцій над ними або за допомогою природних або штучних мов;

- фізичне моделювання - модельований об'єкт або процес відтворюється виходячи зі співвідношення подібності, що випливає з подібності фізичних процесів і явищ;

- структурно - функціональне моделювання - моделями є схеми (графи, блок-схеми), графіки, діаграми, таблиці, малюнки зі спеціальними правилами їх об'єднання і перетворення;

- математичне (логіко-математичне) моделювання - побудова моделі здійснюється засобами математики і логіки;

- імітаційне (програмне) моделювання - в цьому випадку логіко-математична модель досліджуваної системи являє собою алгоритм функціонування системи, програмно-реалізований на комп'ютері.

Комп'ютерне моделювання – це метод вирішення завдань аналізу або синтезу складної системи на основі використання її комп'ютерної моделі.

Комп'ютерне моделювання можна розглядати як:

- математичне моделювання;

- імітаційне моделювання;

- стохастичне моделювання.

Під терміном «комп'ютерна модель» розуміють умовний образ об'єкта чи деякої системи об'єктів (або процесів), описаний за допомогою рівнянь, нерівностей, логічних співвідношень, взаємозалежних комп'ютерних таблиць, графів, діаграм, графіків, малюнків, анімаційних фрагментів, гіпертекстів і т.д. і відображають структуру і взаємозв'язки між елементами об'єкта.

Суть комп'ютерного моделювання укладена в одержанні кількісних і якісних результатів на наявній моделі. Якісні результати аналізу виявляють невідомі раніше властивості складної системи: її структуру, динаміку розвитку, стійкість, цілісність та ін.. Кількісні висновки в основному носять характер аналізу існуючої СС або прогнозу майбутніх значень деяких змінних. Можливість отримання не тільки якісних, але і кількісних результатів становить істотну відмінність імітаційного моделювання від структурно-функціонального.

Методологією комп'ютерного моделювання є системний аналіз (напрямок кібернетики, загальна теорія систем), в якому домінуюча роль відводиться системним аналітикам.

Центральною процедурою системного аналізу є побудова узагальненої моделі, що відображає всі фактори і взаємозв'язки реальної системи. Предметом комп'ютерного моделювання може бути будь-яка складна система, будь-який об'єкт або процес. Категорії цілей при цьому можуть бути самими різними. Комп'ютерна модель повинна відображати всі властивості, основні фактори і взаємозв'язки реальної складної системи, критерії, обмеження.

Комп'ютерне моделювання пропонує сукупність методологічних підходів та технологічних засобів, що використовуються для підготовки та прийняття рішень в різних областях дослідження.

Модель повинна будуватися цілеспрямовано. Цілеспрямована модель являє собою заміну дійсності з тим ступенем абстракції, яка необхідна для поставленої мети. Тобто, модель, перш за все, повинна відображати ті істотні властивості і ті сторони модельованого об'єкта, які визначені завданням. При цьому важливо правильно позначити і сформулювати проблему, чітко визначити мету дослідження, проведеного за допомогою моделювання. Значимість або пріоритетність вимог до моделі безпосередньо випливають із призначення моделі.