Класифікація лейкоцитів
Вміст лейкоцитів в крові сільськогосподарських тварин
Лейкоцити, їх види і значення
Безбарвні клітини крові, що виконують в основному захисні функції називаються лейкоцитами. Різні групи цих клітин різняться як за морфологічними, так і за фізіологічними показниками. Класифікація лейкоцитів ґрунтується на таких показниках як вміст гранул в цитоплазмі, відношення до фарб різних груп та форма ядра. Довжина життя складає від декількох годин до декількох днів. Протоплазма специфічної структури, не мають гемоглобіну. Походять з однієї “материнської” стволової клітини кісткового мозку. Моноцити і гранулоцити утворюються і диференціюються у кістковому мозку, а лімфоцити – у лімфатичних вузлах, селезінці, тимусі.
Вид тварини | Вміст лейкоцитів (тис. в мм3) |
Коні | 7 - 12 |
Велика рогата худоба | 6-10 |
Вівця | 6-11 |
Кози | |
Свині | 8-16 |
Кури | 20-40 |
Гуси | |
Качки | |
Риби | 25-50 |
1. Зернисті (гранулоцити) – мають у цитоплазмі зернятка (гранули). У залежності від забарвлення гранул поділяють на:
- Еозинофіли – забарвлюються кислими барвниками (еозин рожевий)
- Базофіли – основними барвниками у синій колір
- Нейтрофіли – основними і кислими барвниками у рожево – фіолетовий
У зележності від віку мають ядро різної форми:
- юні (округле)
- молоді (паличко ядерні)
- сегментроядерні (кілька сегментів)
2. Незернисті (агранулоцити). Гранули відсутні.
- Лімфоцити. Розрізняють у залежності від розміру:
а) великі
б) середні
в) малі
у залежності від строку життя:
а) коротко живущі (В-клітини) – від декількох годин до тижня
б) довго живущі (Т – клітини) – місяці та роки.
- Моноцити – найбільші клітини крові з добре вираженою цитоплазмою
- Клітини Тюрка (є тільки у птахів)
Найбільша кількість серед зернистих лейкоцитів нейтрофіли. Вони складають -50 - 60% усіх лейкоцитів. Основна функція – фагоцитоз. Вони спроможні рухатися зі швидкістю 40 мкм за хв, що в 3 – 4 рази перевищує їхній діаметр, і залишати кровоносне русло, рухаючись до осередків запалення. Кожна клітина спроможна фагоцитувати до 20 –– 30 бактерій.
Еозинофіли, що складають біля 3 – 5 % лейкоцитів, беруть участь у руйнації і знешкодженні чужорідних білків і токсинів білкового походження. Припускають, що еозинофіли адсорбують і розщеплюють гістамін завдяки утворенню ферменту гістамінази. Гістамін є продуктом проміжного обміну білків і має сильну біологічну дію. Кількість еозинофілів у крові підвищується при паразитарних захворюваннях, алергічних станах і хворобах шкіри.
Базофіли (0,5 – 1 %) мають слабовиражену спроможність до фагоцитозу або зовсім його не виявляють. Вони синтезують гепарин – речовину, що перешкоджає зсіданню крові. Крім цього, базофіли спроможні утворювати гістамін. Гепарин запобігає зсіданню крові, а гістамін розширенню капілярів у осередках запалення, прискорюючи процес розсмоктування і загоєння.
Незернисті лейкоцити підрозділяються на моноцити (5 – 8%) і лімфоцити (25 – 35 %)
Моноцити спроможні до амебоїдного руху і фагоцитозу. Одна клітина спроможна знешкодити до 100 мікробів.
Т - лімфоцити складають 40 70 % усіх лімфоцитів. Серед Т-лімфоцитів виділяють декілька груп 1)кілери - яки руйнують чужорідні клітини; 2) амплифайери – які активують кілери; 3)клітини імунної пам'яті; 4) хелпери – які взаємодіють з В – лімфоцитами і перетворюють їх у плазматичні клітини, що синтезують антитіла; 5)супресори – які придушують надмірні реакції В – лімфоцитів і підтримують постійне співвідношення різноманітних форм лейкоцитів.
Функція Т – лейкоцитів полягає 1) в участі реакцій клітинного імунітету 2) участі в підтримці сталості внутрішнього середовища 3) забезпеченні трансплантаційному і протипухлинному імунітеті, гіперчутливості і виробітку інтерферону.
В - лімфоцитискладають 20 - 30 % і забезпечують гуморальну імунну відповідь.
У процесі беруть участь також нейтрофіли і Т - лімфоцити.
Виділяють ще і так називані нульові лімфоцити (10 - 20 %), що не проходять диференційовку в органах імунної системи, але при необхідності можуть перетворюватися в Т- і В- лімфоцити.
Всі групи лейкоцитів беруть участь у захисті організму.
У коней і хижих більше сегментоядерних нейтрофілів – т.н. нейтрофільний профіль крові
У ВРХ (крс), свиней, кролів – більше лімфоцитів - т.н. лімфоцитарний профіль крові.
Лейкоцитоз – збільшення кількості лейкоцитів.
- фізіологічний (після їжі, м’язової роботи, вагітності)
- патологічний (інфекційні хвороби, запалення)
Лейкопенія – зменшення кількості лейкоцитів.
Лейкоцитарна формула – процентне відношення окремих форм лейкоцитів до їх загальної кількості.