Оцінка впливу способів організації обміну в ТКМ на час доставляння повідомлень

Порівняння систем передачі з ВЗЗ і систем передачі з використанням корегуючих кодів за комплексною характеристикою

Е = R∙Роц .

Тоді для СПД з найкращої із ВЗЗ

Е = (m/n)∙(1 - λ∙tк)∙(1 - 2-(n - m)) ≈ (m/n)∙(1 - λ∙tк), (3)

а для СПД з коригуючим кодом

Е = (mk/n)∙(1 − 2−(n − mk))∙(1 + λ∙tк)∙exp (− λ∙tк) ≈

≈ (mk/n)∙(1 + λ∙tк)∙exp (− λ∙tк). (4)

 

Рис. 3. Залежність комплексної ефективності СПД від стану каналу: 1 - СПД з корегуючим кодом, 2 - СПД із ВЗЗ

 

Ек > ЕВЗЗ,

Тобто при

(mk/n)∙(1 + λ∙tк)∙exp (- λ∙tк) > (m/n)∙(1 - λ∙tк),

звідкіля

mk > m∙(1 - λ∙tк)∙exp (λ∙tк) /(1 + λ∙tк) ≥ m∙f(λ∙tк).

Значення функції f(λ∙tк) наведено в таблиці 2.

Таблиця 2.

λ∙tк 0,125 0,25 0,375 0,5 0, 625 0,75 0,875 1,0
f∙tк) 0,881 0,770 0,662 0,549 0,43.5 0,3027 0,30

Найважливішою характеристикою телекомунікаційних мереж є час доставляння інформаційних об’єктів від джерела до одержувача та час затримки в їх передаванні.

Загальновідомо, що однією із характеристик цих пристроїв є швидкість В передачі інформаційних символів, яка часто визначається в бодах за секунду. Ця швидкість має назву посимвольної швидкості видачі символів повідомлень, чи технічної швидкості. Чи означає це, що при передачі m змістовних символів деякого інформаційного об’єкту час доставляння Тд визначиться як

Тд = m/В?

У будь-якому випадку для забезпечення як достовірності інформації, так і передавання її взагалі, неминучими є витрати часу для:

1. Передавання надлишкової інформації;

2. Контролю цілісності, а в разі виявлення наявності викривлень, і для поновлення порушеної цілісності інформаційних об’єктів.

 

Тому будемо називати швидкість передачі цієї достовірної змістовної частини інформації абсолютною швидкістю інформаційного обміну - Ва на відміну від технічної швидкості передачі В.

Як і раніше будемо вважати, що передача інформації здійснюється у вигляді кадрів чи пакетів з технічною швидкістю В, а вираз для розрахунку відносної швидкості Rj передачі на інтервалі 0 λ λг записується у виді:

Rj = f (λ, в),

де j − тип способу організації передачі (j = ЗКК, оч, пп, ап), а при λ > λг Rв = 0 для усіх способів організації передачі.

З урахуванням того, що відносна швидкість відображає частку, що належить суто інформаційним символам в загальній сукупності символів, які передаються у складі пакету (чи кадру) абсолютну швидкість інформаційного обміну - Ва можна розраховувати як

Ва = В· Rj.

Тобто, для уже розглянутих способів організації передачі

1. При використанні ЗКК

ВаЗКК = В· mk/n;

2. При використанні ВЗЗ з очікуванням

Ваоч = В·(m/n)∙[1 −];

3. При використанні ВЗЗ з послідовною передачею

Вапп = В·(m/n)∙(1 - λ∙(tк + tоч));

4. При використанні ВЗЗ з адресним перезапитом

Ваап = В·(m/n)∙(1 - λ∙tк).

Оскільки отримані вирази для розрахунку абсолютних швидкостей відрізняються від відповідних виразів для розрахунку відносних швидкостей тільки наявністю сталого множника В, то зберігаються і всі раніше сформовані висновки щодо їх залежності від стану каналу.

Тоді час доставки кадру (пакету) можна обрахувати як результат ділення кількості символів цієї частини кадру на абсолютну швидкість інформаційного обміну.

Тд = n/Ва.

Неважко побачити, що час доставки може бути визначеним із виразів:

1. При використанні ЗКК

ТдЗКК = n2/{В·mk}; (5)

2. При використанні ВЗЗ з очікуванням

Тдоч = n2/{В·m] = n2/{В·m}. (6)

3. При використанні ВЗЗ з послідовною передачею

Тдпп = n2/{В·m∙(1 - λ∙(tк + tоч))}; (7)

4. При використанні ВЗЗ з адресним перезапитом

Тдап n2/{В·m∙(1 - λ∙tк)}. (8)

Залежності часу доставки інформації від стану каналу для кожного із способів організації обміну інформацією наведено на рис. 4.

Рис. 4. Залежність часу доставки інформації від стану каналу: 1 - СПД із коригуючим кодом, 2 - СПД із ВЗЗ та Оч, 3 - СПД із ВЗЗ та ПП, 4 - СПД із ВЗЗ та АП

Із отриманих залежностей видно, що:

1. При доброму стані каналу усі способи організації обміну із використанням ВЗЗ, окрім ВЗЗ із очікуванням, мають менший час доставки повідомлень, ніж спосіб організації обміну із використанням ЗКК;

2. Для усіх способів організації обміну із використанням ВЗЗ існує такі граничні значення інтенсивностей впливів, коли вони за часом доставки повідомлень починають поступатися способу організації обміну із використанням ЗКК;

3. Для усіх способів організації обміну і з використанням ВЗЗ, і з використанням ЗКК існують такі порогові значення інтенсивностей впливів, коли час доставки стрімко зростає, тобто, коли доставка інформації фактично припиняється.

Похідним від часу доставки є показник у вигляді часу затримки повідомлень.

Під часом затримки повідомлень (пакетів, кадрів, та т. ін.) ΔТд розуміється різниця між часом фактичної доставки та його мінімально можливим значенням. Із розгляду попереднього матеріалу зрозуміло, що причиною затримки є втрати часу на забезпечення цілісності інформації в умовах впливу завад.

Як видно із виразу (5), час доставки інформації при використанні способу організації обміну із використанням ЗКК не залежить від інтенсивності впливів (звичайно, в інтервалі 0 λ λг), тобто ΔТдЗКК = 0.

Із виразів (6) − (8) витікає, що при використанні способів організації обміну із ВЗЗ мінімальні втрати часу на забезпечення цілісності інформації досягаються при ідеальному стану каналу, тобто при умові λ = 0. Отже не складно отримати вирази для визначення часу затримки у вигляді:

1. При використанні ВЗЗ з очікуванням

ΔТдоч = n2/{В·m} − n2/(В·m) = {n2/(В·m)}∙λ∙(tк + tоч)/(1 – λ∙tк);

2. При використанні ВЗЗ з послідовною передачею

ΔТдпп = n2/{В·m∙(1 - λ∙(tк + tоч))} − n2/(В·m) = {n2/(В·m)}·b/(1-b),

де b = λ∙(tк + tоч);

3. При використанні ВЗЗ з адресним перезапитом

ΔТдап n2/{В·m∙(1 - λ∙tк)} − n2/(В·m) = {n2/(В·m)}·(λ∙tк)/((1 - λ∙tк).

Залежності часу затримки від інтенсивності впливів наведені на рис. 4.

Рис. 5. Залежність часу доставки інформації від стану каналу: 2 - ВЗЗ із СМП, 3 - ВЗЗ із ПП, 4 - ВЗЗ із АП