Перевірка фотодіодів

Фотодіодом називають напівпровідниковий прилад, що перетворить світлові сигнали в електричні. Для оцінки якості фотодіода збирають схему, наведену на рис 10.13, знімають вольт-амперні характеристики зразка, що перевіряється, і визначають його основні параметри, тобто темновий струм і інтегральну чутливість.

Рис. 10.13 Рис. 10.14

Як джерело світла використовують 75 ватну лампу накалювання, світло від якої збирають у паралельний пучок за допомогою лінзи Сталість світлового потоку забезпечують живленням лампи від стабілізованого джерела змінної напруги. У практиці перевірку справності фотодіода іноді спрощують, зводячи її до зовнішнього огляду й виміру омметром прямого й зворотного опорів затемненого й освітленого фотодіода. Процес спрощеного випробування полягає в наступному.

1) приєднують випробовуваний діод до гнізд «Общ» і «WХ100» омметра (рис 10.14-а) і помічають показання омметра при висвітленні діода настільною лампою потужністю 60-100 Вт (відстань між фотодіодом і балоном лампи приймають рівним 60-80 мм) а затемненні його шляхом прикриття вікна діода пальцем,

2) міняють місцями виводи фотодіода (рис 10.14-б) та знову вимірюють опори при затемненні й висвітленні випробовуваного зразка.

Якщо в першому випадку опір фотодіода, рівне, наприклад, при його висвітленні двом трьом десяткам кОм, збільшується при затемненні до 150—200 кОм, а в другому випадку — зростає від 1500 Ом (при висвітленні) до 1530—1560 Ом (при затемненні), то випробовуваний зразок уважають справним.