Ризик та системні властивості економічних рішень.
3.1. Системні властивості рішень.У ринковій економіці підвищуються вимоги до забезпечення прийнятного рівня ризику та надійності планів і економічних рішень, бо за “ненадійність”, невиправдану ризикованість доводиться розраховуватися власними коштами. Зокрема, якщо економічна система буде мати низькі маневрові властивості, то це не дозволяє швидко реагувати на умови функціонування та розвитку, що постійно змінюються.
Одним з основних напрямків урахування невизначеності, неповноти інформації у теорії оптимального планування є концепція адаптивності плану.
Системні властивості планових рішень слід розглядати з урахуванням в явній формі таких важливих характеристик планів як ризик та надійність їх реалізації, еластичність, маневреність, гнучкість, інерційність, живучість, стійкість тощо.
Серед характеристик господарських планів найбільш важливою є їх ефективність. Через зміну умов реалізації плану фактичний рівень ефективності може значно відхилятися від планового, що зумовлює нестабільність, нестійкість та підвищений ризик у функціонуванні економічної системи. Якщо за несприятливих умов урожайність кормових культур знизилася на 25 %, то це призведе до зниження надоїв молока через відсутність кормів більш ніж на 25 %, що негативно вплине на обсяг виручки, одержаної від реалізації продукції, прибутку та рентабельність. Тому одним з важливих завдань планування є проблема стійкості, стабільності показників ефективності тощо.
Між системними характеристиками планів існує тісний зв’язок: між ризиком та надійністю, надійністю та еластичністю, ризиком та еластичністю. Наприклад, маневрені якості планів мають значний вплив на еластичність, надійність, ризикованість.
3.2. Еластичність рішень.Еластичність – це економічна категорія, яка характеризує міру реагування однієї змінної величини на зміну іншої. Еластичність – це показник, що показує процентну зміну однієї залежної змінної внаслідок однопроцентної зміни іншої змінної.
Існують різні способи характеристики еластичності плану, серед яких найчастіше використовується такий: вивчається ступінь впливу рівня забезпеченості ресурсами та виробництво продукції, його ефективність. Досить зручно встановлювати зв’язок між показниками недопоставки ресурсів і відносної зміни обсягу виробництва продукції. Наприклад, Bl – обсяг виробництва l–ї продукції; Di – обсяг i-го русурсу; - обсяг недопоставки i-го ресурсу; - недовипуск l-ї продукції.
Тоді характеризує рівень недозабезпеченості i-м ресурсом, недовипуск продукції. Якщо відомий механізм формування оптимального плану, то можна встановити залежність
У кожній точці цього відношення характеризує жорсткість, а обернена величина - еластичність плану. Оскільки економічні системи ієрархічні, то для забезпечення відповідного рівня еластичності всієї системи необхідно, щоб плани нижчих рівнів системи задовольняли відповідний рівень еластичності, тобто задається норматив еластичності. Для вищого рівня ієрархії системи треба визначити оптимальну еластичність.