ГІДРОАРОМАТИЧНІ СПОЛУКИ, ЇХ БУДОВА ТА ЗНАЧЕННЯ.

Алкалоїди.

Глікозиди, дубильні речовини, ефірні олії, пігменти.

Фенольні сполуки, їх склад, властивості і значення.

Гідроароматичні сполуки, їх будова та значення.

ТЕМА: РОСЛИННІ РЕЧОВИНИ ВТОРИННОГО ПОХОДЖЕННЯ.

ЛЕКЦІЯ 10.

В рослинах, поряд з білками, нуклеїновими кислотами, вуглеводами, ліпідами і вітамінами містяться різні речовини, які зазвичай називаються речовинами вторинного походження. Вони часто відіграють важливу роль в обміні речовин у рослинах.

Більшість із цих речовини, наприклад, деякі органічні кислоти, утворюючись в рослинах, зразу ж використовуються рослинною клітиною для участі в різноманітних синтетичних процесах, вони в рослинах у великій кількості не накопичуються і являються проміжним продуктом обміну речовин.

Деякі з цих речовин, накопичуючись в рослинах в великій кількості ( фенольні сполуки, ефірні олії, каучук) обумовлюють тим самим специфіку їх обміну.

В рослинах міститься велика кількість речовин вторинного походження, до них належать:

- гідроароматичні сполуки, які зустрічаються в рослинах у вільному вигляді, а також у вигляді ефірів;

- фенольні сполуки, це велика і широко розповсюджена група сполук, яка відіграє важливу роль в обміні речовин і має велике практичне значення;

- глікозиди - речовини, які визначають смак і аромат плодів і овочів;

- дубильні речовини – поліоксифенольні сполуки з молекулярною масою 500...3000.

- ефірні олії – жиророзчинні леткі речовини, які обумовлюють аромат плодів і овочів;

- пігменти – глікозиди фенольних сполук з двома ароматичними кільцями, тобто вони відносяться до флавоноїдів – водорозчинних пігментів.

Гідроароматичні сполуки – це група циклічних сполук, які широко представлені в рослинах. Джерелом утворення гідроароматичних сполук являються фосфорильовані цукри. В рослинному організмі може проходити циклізація молекули глюкози з утворенням інозиту – сполуки, яка має таку ж саму емпіричну формулу що і глюкоза С₆Н₁₂О₆, але являє собою циклічний шестиатомний спирт – похідні гексагідробензолу. Інозит міститься у рослинах у вигляді ізомерів і їх метилірованих похідних, серед яких найбільш поширений міо-інозит. Міо-інозит утворюється в рослинах і у дріжджів із глюкозо-6-фосфату, легко проходить перетворення інозиту в глюкоронову і галактуронову кислоти.

До гідроароматичних сполук відносяться речовини, які містять іонове кільце і являються основною частиною каротину.

Найбільш відомою природною гідроароматичною сполукою є хінна кислота, яка знайдена в багатьох рослинах. Хінна кислота знайдена в сливах, яблуках, винограді, журавлині, плодах айви, агруса. Вона з великою легкістю може використовуватися мікро організмами для утворення фенольних сполук. Вміст хінної кислоти в рослинах сильно залежить від пори року.