Криза і розпад командно-адміністративної системи та необхідність переходу економіки постсоціалістичних країн до ринкових відносин

Відмінністю соціалізму є те, що він спочатку виник як тео­рія, і лише згодом була зроблена спроба реалізувати цю теорію на практиці шляхом революційних перетворень.

Рис. 10.3. Теоретичні моделі соціалізму

 

Соціалізм– перехідна форма від капіталізму до комунізму.

Марксистсько-ленінська теорія побудови соціаліз­му мала такі етапи:

1.Політика “воєнного комунізму” була спрямована на ліквідацію ринкових відносин, приватної власності та класів, на перехід до безпосереднього продуктообміну через державні органи влади.

2. Нова економічна політика (НЕП) внесла суттєві корективи і визнала:

— ринкові форми (товар, гроші, ціна, кредит, фінанси тощо);

— дві форми власності (державної та кооперативної);

— два класи (робітників і селян та інтелігенції);

— державну форму управління за участю народу.

Реалізована модель соціалізму дістала назву командно-адмі­ністративного соціалізму.

В процесі революційних змін відбулося тоталь­не одержавлення економіки, політики, ідеології та інших форм суспільного буття.

Криза адміністративно-командної системи стала проявом загострення суперечностей, породжених та нагромаджених нею, які система виявилася нездатною вирішити.

Головна суперечність – суперечність між проголошеними та реалізованими цілями.

Причини глибокої кризи командно-адміністративної систе­ми пояснюються також існуючою структурою влади та запровадженою нею політикою. Значною мірою ця криза зумовлена об’єктивними законами нерівномір­ності та циклічності економічного розвитку.