Сутність і закономірності еволюційного переходу економічної системи до наступного типу
Формування інституційних та економічних умов переходу країн до нової системи господарювання.
Криза і розпад командно-адміністративної системи та необхідність переходу економіки постсоціалістичних країн до ринкових відносин.
Сутність і закономірності еволюційного переходу економічної системи до наступного типу.
Викладач: Домішкан О.С.
Лекція 10
з дисципліни „Політична економія”
на тему:
«Перехідна економіка та її закономірності»
2009 р.
2. Перехідні економічні системи: зміст і основні риси.
В процесі свого розвитку будь-яка система проходить декілька стадій:
1. Становлення (висхідний розвиток нової системи);
2. Зрілість (найповніший прояв усіх потенційних можливостей системи та властивих їй суперечностей функціонування);
3. Занепад старої системи і зародження елементів нової (низхідний розвиток старої системи).
Стадія становлення означає низхідний рух старої системи та висхідний рух нової системи.
Трансформаційна економіка є особливим станом еволюційного процесу суспільного розвитку в період зміни його соціально-економічних форм.
Рис. 10.1. Загальні закономірності трансформаційних перетворень
2. Перехідні економічні системи: зміст і основні риси
Перехідні (трансформаційні) економічні системи – це складне явище. В історії розвитку практично кожного суспільства настають періоди, коли стара економічна система занепадає, а в її просторі зароджуються елементи нової системи з тенденцією до самоорганізації та висхідного розвитку.
Їх класифікують за двома аспектами: цивілізаційного і формаційного процесів.
Аспект цивілізаційного процесу:
— від неоліту до бронзового віку;
— від бронзового до залізного віку;
— від залізного до передіндустріального віку;
— від передіндустріального до індустріального віку;
— від індустріального до постіндустріального (інформаційного) віку.
Аспект формаційного процесу:
— від первісного до рабовласницького ладу;
— від рабовласництва до феодалізму;
— від феодалізму до капіталізму;
— від капіталізму до соціалізму;
— від соціалізму до капіталізму (для постсоціалістичних країн тощо).
У межах кожної цивілізації та кожної суспільно-економічної формації є перехідні стани від однієї стадії розвитку до іншої.
Закономірності трансформації в межах ринкової системи:
1. Поглиблення суспільного характеру виробництва.
2. Зміни у розвитку технологічного способу виробництва вимагають нових та відповідної адаптованості існуючих господарських форм.
3. Кожна наступна форма соціально-економічного розвитку породжує нові фактори економічного зростання, не відкидаючи при цьому надбань попередніх.
Зміст перехідної економіки – формування нових елементів та об’єднання їх в систему, що дає можливість зайняти панівне місце в ієрархії систем.
Рис. 10.2. Риси перехідної економіки
Нестійкість перехідної економіки пояснюється тим, що змінюється сам механізм розвитку, що порушує її стійкість, оскільки спричиняє розбалансованість попередньої системи.
Невизначеністьяк риса перехідної економіки пояснюється тим, що теоретично сформульована і практично реалізована мета не співпадає повністю.
Багатоваріантність розвитку системи – різноманітність цілей та бажань стосовно майбутнього суспільного устрою, що зумовлюють альтернативний характер розвитку перехідних економік.
Перехід до нової економічної системи – це співіснування і боротьба старого й нового. Становлення нової системи породжує відповідні нові економічні форми.
Суперечності перехідних економік – це суперечності між старим та новим всередині самої економічної системи і загострення цих суперечностей часто супроводжується бажаннями повернутися до попереднього стану.
Історичність перехідної економіки зумовлена характером умов переходу, природними, економічними, регіональними, політичними та соціальними особливостями країн з перехідною економікою.