Методичні рекомендації по організації та проведенню уроків петриківського розпису.

Від правильної організації та майстерного проведення уроків майже повністю залежить вирішення навчальних і виховних завдань. Кожен урок повинен бути завершеним, цілісним.

Уроки декоративного малювання не повинні бути одноманітними. Ця умова легко виконується, оскільки види занять з декоративно-прикладногомистецтва достатньо різноманітні за формою, і змістом.

Заняття слід проводити у першій половині дня, коли можна забезпечити належне освітлення робочих місць. Процес розвитку викликає у дітей швидку втому, тому слід планувати заняття так, щоб обмежити втомлення. Не слід забувати про правильну поставу та посадку за партою.

Підготовка до заняття починається з побудови плану. Визначивши тему й програмовий матеріал, вчитель обмірковує, якими прийомами і методами він може забезпечити найкраще засвоєння навчального матеріалу.

Метод навчання згідно прийнятому в педагогіці визначенню характеризується єдиним підходом до рішення поставленої задачі, визначає характер всієї діяльності дитини і викладача на даному етапі. Для навчання петриківському розпису підходять методи: наочні, словесні, практичні та самостійні. Ці методи належать до першої групи. Якщо розглянути другу групу методів, яка включає методи стимулювання і мотивацію інтересу до навчання: стимулювання і мотивація відповідальності. Ці методи теж застосовуються у навчанні дітей петриківському розпису.

До наочних методів можна віднести: динамічні таблиці, за допомогою яких діти можуть побачити послідовність виконання роботи, розвиток композиції. Також до наочних методів можна віднести демонстрацію речей, виготовлених з різноманітного матеріалу (дерева, глини, кераміки і т.д.) та оформлення за допомогою петриківського розпису. Такі роботи діти можуть не лише роздивитися, а й доторкнутися до них, обмалювати візерунок пальцем. Вчитель може запропонувати дітям також розглянути репродукції відомих майстрів. В таких роботах вчитель наголошує на тому, як орнамент вписано в форму виробу, які прийоми при цьому використані та рішення кольорової гами виробу.

До словесних методів можна віднести розповідь. Адже на уроках малювання вчитель багато розповідає, зокрема про виникнення та розвиток петриківського розпису. При виконанні роботи вчитель розповідає про конкретний елемент та техніку його виконання. Але інколи доцільно проводити бесіду, яка теж є словесним методом. Необхідно звертатися до дітей, щоб бачити їхню реакцію, бачити наскільки глибоко вони розуміють поданий матеріал, як вони ставляться до того чи іншого питання, як можна вирішити ту чи іншу проблему.

До практичних робіт слід віднести самостійні роботи учнів. Під час роботи дітей вчитель проходить по класу, і дає додаткові пояснення, якщо потрібно, сам виправляє помилки.

Треба якомога частіше вказувати на помилки, допущені при виконанні роботи. Діти самостійно продумують порядок виконання композиції. Спочатку вибирається форма, в яку буде вписуватись орнамент. Потім намічається межа форми. І лише після цього діти починають олівцем намічати головні елементи композиції. Після розміщення головних елементів діти намічають більш дрібні деталі орнаменту. Учні слідкують, щоб елементи композиції не накладалися один на один. Після цього діти обирають палітру кольорів, якими вони будуть малювати. Спочатку промальовуються фарбами головні елементи композиції, потім другорядні. І лише після цього промальовується стебельце та "травка".

Колір в декоративній композиції відіграє важливу роль. Щоб діти краще зрозуміли природу кольору, педагог повинен вчити їх спостерігати за співвідношенням кольорів у природі, створювати гармонію кольорових відношень, визначати кольорову гаму в своїх роботах. Організовуючи виконання практичних вправ з орієнтуванням на ахроматичний ряд тонів, вчитель акцентує увагу учнів на створенні композиції з широкою шкалою емоційного впливу.

При плануванні роботи вчитель визначає, яка підготовча робота повинна бути проведена з дітьми - спостереження, бесіда чи інше. Однією з головних задач вчителя є створення творчої атмосфери і збереження інтересу до роботи на протязі уроку. Першими словами вчителя повинно бути привітання та активізація дітей. Головним принципом навчання дітей будь-якого віку петриківського розписує наочність: дитина повинна знати, бачити, відчувати той предмет, елемент, який вона збирається малювати.

В процесі заняття вчитель спостерігає за всією групою дітей чи класом, але його вказівки і поради, як правило, носять індивідуальний характер.

Форми проведення аналізу можуть бути різними:

- вчитель демонструє малюнок і пропонує оцінити, чи все в ньому правильне, як виконано завдання, що нового внесла дитина;

- одному з дітей дається доручення обрати кращу, на його думку, роботу і обгрунтувати свій вибір;

- дитина аналізує малюнок, порівнює його із зразком, оцінює;

- діти разом з вчителем роздивляються одну роботу за іншою і дають їм оцінку.

Існують і інші форми аналізу, їх мета - навчити дітей об'єктивно оцінювати результати своєї праці, творчо працювати над рішенням мети.

Під час організації уроків з декоративного малювання, незалежно від їх форми і змісту, необхідно звертати увагу на раціональний розподіл часу. Кожен урок повинен складатися з наступних частин:

1 .Організація заняття. Сюди відносяться: встановлення в класі дисципліни, спрямування на навчальну роботу.

Робоче місце повинно бути завчасно підготовленим, необхідні матеріали заготовлені ще до початку уроку. Для організації цього необхідно залучити чергових учнів.

Якщо на попередньому уроці було дано завдання, його потрібно перевірити, вказати класу на типові помилки і пояснити, як ці помилки виправити.

2.Повідомлення нового матеріалу.

Вчитель повинен пояснити мету і завдання нової теми з декоративного малювання, пояснити, як необхідно виконувати завдання, проілюструвати свої пояснення наочністю-схемами, кресленнями, динамічними таблицями.

Під час розкриття принципів виконання роботи вчителю необхідно словесне пояснення закріпити за допомогою демонстрації вже готової роботи і послідовності її виконання.

3.Самостійна робота учнів.

Після пояснення нового матеріалу діти починають самостійно виконувати роботу. Під час роботи дітей, вчитель проходить по класу, дає додаткові пояснення, якщо потрібно, сам виправляє помилки.

4. Підведення підсумків роботи і завершення уроку.

Вчитель вибирає декілька робіт, вказує на неточності у роботі, проявляючи повагу до особистості учня.

У кожного педагога можуть бути свої, індивідуально відпрацьовані форми роботи.

Ефективність проведення і організація уроку залежить багато в чому і від того, наскільки вчитель враховує особливості дитячого сприйняття і відсутність певних навичок малювання. Ось деякі з них:

1 .Змальовування роботи іноді носить стихійний характер.

2. Не дотримання законів симетрії.

3. Упущення головного, промальовування другорядного.

4. Не досконала фарбова палітра.

5. Олівцем малюють жирною контурною лінією, сильно натискаючи.

6. Неправильна передача пропорцій та їх співвідношення між собою.

Сучасний урок декоративного мистецтва передбачає обов'язкове застосування різноманітних засобів підвищення ефективності навчально-виховної роботи. Найбільш ефективні серед них: технічні засоби навчання, замальовки спостережень в житті явищ і об'єктів, графічні вправи, встановлення міжпредметних зв'язків.

Важливим засобом підвищення ефективності уроків є застосування замальовок і нарисів. Вони розвивають вміння бачити натуру, її характерні особливості, розвивають зорове сприймання і координацію рухів очей і рук, розвивають графічні вміння.

Графічні вправи також підвищують ефективність уроків декоративного малювання. Вони розвивають художні вміння дітей, вчать продумано підходити до загальної кольорової і світлової тональності. Для таких вправ в1-3 класах відводиться 8-10хв. В І-ІІ класах з цією метою можна виділити окремий урок.

4 класі графічні вправи можуть бути такими:

- проведення горизонтальних та вертикальних ліній на рівній відстані один від одного;

- проведення декількох кіл на однаковій відстані один від одного;

- змішування основних фарб для отримання складних кольорів;

- "розтягнення" кольору від темного насиченого до світлого і від світлого до темного.

У II класі:

- проведення похилих ліній на однаковій відстані один від одного;

- виконання контурного окреслення зображуємих з натури і по пам'яті об'єктів;

- змішування двох фарб складових кольорів з переважанням однієї з них;

- складання основного кольору об'єкта.

У III класі:

- виконання малюнка за уявленням;

- складання різноманітних відтінків одного кольору;

- підбір основного кольору зображуємого об'єкта.

Уроки декоративного малювання різнопланові за змістом і формою проведення. Кожний урок має свої особливості, а отже і певну систему методичних рекомендацій. Розглянемо деякі з них.

Майже в кожному класі початкової школи передбачено проведення уроків на теми малювання візерунків у квадраті, колі і т.д. Важливо, щоб перед вивченням цих тем діти усвідомили загальні принципи організації композиційної рівноваги на площині. Для цього, організовуючи виконання практичних вправ по композиції на площині, педагог повинен звернути увагу учнів на створення стійкої зорової рівноваги всіх її компонентів в різноманітних напрямках: вгору і вниз, вправо і вліво. Під час членування площини на частини, учні повинні досягти підпорядкування розчленованих частин загальній композиційній структурі, під час ритмічної організації -другорядні елементи підпорядковувати основними. Визначається також місце і величина композиційного центру. Під час проведення уроків декоративного малювання, де головною метою є навички дітей малювати орнаменти, важливо зацікавити дітей цим видом декоративної творчості. Необхідно розповісти дітям, що орнамент - не тільки своєрідна прикраса, а зашифроване повідомлення наших предків про своє життя. Якщо дитина усвідомить значення орнаменту, то зацікавиться традиціями народних промислів.

Орнаменти малюють не лише в смузі, а й в колі, квадраті.

Принцип побудови будь-якого орнаменту - простого чи складного, рослинного чи тваринного - однаковий. Малюють смуги, потім розбивають їх на однакові модулі, які заповнюють малюнком. Модуль орнаменту може бути побудований за принципом симетрії чи асиметрії. Найчастіше малюють орнаменти з одного чи з двох модулей.

Декоративно-прикладні роботи рекомендується виконувати гуашевими фарбами, тому що ця фарба дає можливість виправити помилки і лягає на папір чи виріб рівним шаром.

Перед початком виконання практичних вправ педагог надує дітям про те, що необхідно знати закономірності побудови орнаментальної композиції:

- застосування ритмічної організації орнаментальної композиції, повтор або чергування композиції;

- застосування пропорційних співвідношень елементів по розмірам, інтервалам

застосування принципів художнього узагальнення, виявлення декоративних якостей мотиву;

- вирішення ритміко-пластичної побудови композиції;

- застосування відповідних задуму виразних засобів.

Отже, організовуючи і проводячи уроки по декоративному малюванню, важливо враховувати методичні рекомендації, які стосуються підготовки вчителя до уроку. Важливо мати творчий підхід до виконання роботи щодо декоративно-прикладного мистецтва.