Нагляд за додержанням законів в діяльності органів місцевого самоврядування, виконавчої влади, спостережної комісії та служби у справах дітей

Нагляд за законністю постанов службових осіб кримінально-виконавчої інспекції чи відділу державної виконавчої служби , а також наказів адміністрації підприємств, установ (організацій) за місцем відбування засудженими покарань, не пов’язаних з позбавленням волі

Нагляд за додержанням законів про розгляд звернень громадян у зв’язку з виконанням покарання

Важливе значення в роботі прокурора має нагляд за виконанням кримінально-виконавчою інспекцією та відділом державної виконавчої служби Закону України “Про звернення громадян”.

Для всіх державних органів і установ, у тому числі й вищеназваних, встановлені єдині принципи прийому, розгляду та вирішення звернень. Тому організація і здійснення прокурорського нагляду за додержанням законів при розгляді і вирішенні заяв і скарг у кримінально-виконавчій інспекції чи відділі державної виконавчої служби принципово не відрізняється від наглядової роботи з цих питань на підприємствах, в установах і організаціях.

Прокурор зобов’язаний здійснювати нагляд за додержанням законності при розгляді та вирішенні всіх скарг і заяв , що до них надходять, звертаючи особливу увагу на: стан обліку звернень; додержання строків їх розгляду і вирішення; законність і обґрунтованість прийнятих по них рішень; законність заходів щодо фактичного усунення порушень прав заявників по задоволених скаргах; повноту заходів по усуненню причин, що потягнули за собою порушення прав та законних інтересів громадян, умов, що їм сприяли; організацію особистого прийому засуджених та інших громадян з усними скаргами і заявами, а також з’ясовувати питання, пов’язані з порушенням права громадян та юридичних осіб на інформацію відповідно до законів України “Про інформацію”, “Про звернення громадян”, "Про доступ до публічної інформації", що тягне за собою притягнення посадових осіб до адміністративної відповідальності за ст. 212-3 КУпАП.

За наслідками перевірок вживаються заходи до усунення порушень законів, причин цих порушень та умов, що їм сприяють, притягнення винних службових осіб до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

З метою встановлення найбільш поширених порушень законності, а також виявлення і усунення причин, що породжують звернення громадян, прокурор зобов’язаний систематично аналізувати скарги і заяви громадян, що надходять до прокуратури.

Прокурор перевіряє відповідність закону постанов службових осіб кримінально-виконавчої інспекції чи відділу державної виконавчої служби, що стосуються виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі.

У кримінально-виконавчій інспекції це постанови про: встановлення днів явки на реєстрацію; розгляд заяви про звільнення за власним бажанням; зарахування часу щорічної відпустки до строку відбування покарання. Такі постанови прокурор скасовує своєю постановою або опротестовує відповідно до Закону України "Про прокуратуру", законодавцем допускається застосування таких видів реагування. У разі відмови виконати законні вимоги прокурора він має право звернутися до суду.

У державній виконавчій службі при вивченні виконавчих проваджень, відкритих на виконання вироків в частині конфіскації майна, особливу увагу слід звернути на законність постанов: про зупинення виконавчого провадження; про закриття виконавчого провадження; про відмову у розшуку майна божника; про накладення штрафу; про стягнення з боржника виконавчого збору, тощо. У разі винесення їх з порушенням закону, прокурор опротестовує такі постанови, або звертається до суду з заявою про їх скасування..

Незаконні накази адміністрації підприємств, установ, організацій щодо засуджених до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, прокурор опротестовує. Протест прокурора зупиняє дію цього акту.

При здійсненні наглядових повноважень щодо виконання кримінальних покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, прокурору слід планувати і періодично перевіряти додержання законів у діяльності органів місцевого самоврядування, виконавчої влади, спостережної комісії та служби у справах дітей.

Їх права і обов’язки визначені Законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про місцеві державні адміністрації" , "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей", ст. 25 КВК України, “Положення про спостережні комісії" затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2004 р. N 429 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2010 р. N 1042), “Типове положення про служби у справах дітей”, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2007 р. N 1068, іншими нормативними актами. Тому нема необхідності перелічувати їх у цьому розділі Методичних рекомендацій. Особливу увагу слід звертати на забезпечення ними функцій громадського контролю за виконанням покарань, не пов’язаних з позбавленням волі. Організаційною формою роботи спостережної комісії та служби у справах дітей є засідання, яке вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше половини їх складу. Рішення приймається простою більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії, та заноситься до протоколу.

До складу спостережної комісії не можуть входити працівники органів суду, прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, кримінально-виконавчої служби та адвокатури. Голова спостережної комісії погоджує відповідні постанови та подання органів виконання покарань лише після розгляду цих питань на засіданні комісії.

Прийняті у межах компетенції постанови щодо усунення недоліків у діяльності кримінально-виконавчих інспекцій, а також у роботі підприємств та організацій щодо здійснення індивідуально-профілактичної та виховної роботи з особами, звільненими від покарання з випробуванням, засудженими до громадських або виправних робіт, звільненими від відбування покарання вагітними жінками і жінками, які мають дітей віком до трьох років, повинні прийматись до негайного виконання.

Перевірка здійснюється шляхом вивчення рішень органів місцевого самоврядування і виконавчої влади, протоколів засідань комісії та служби і прийнятих ними рішень, ознайомлення з планами роботи та здійсненими заходами по їх виконанню, опитуванням службових осіб і громадян, які брали участь у засіданнях, проведенням звірок, тощо. Рішення і постанови, що не відповідають вимогам закону, або прийняті з порушенням закону прокурор опротестовує чи вживає заходів до їх скасування у судовому порядку.