Державна влада та її властивості

Тема 6: Механізм держави.

Мета: ознайомити студентів з поняттями: механізм держави, орган держави, апарат держави, бюрократизм. Визначити особливості механізму держави. Оволодіння студентами навичками, знаннями з предмету, щоб взаємопов`язати їх з раніше набутими для формування освітньої бази майбутнього юриста. Виховувати моделювання поведінки студента як майбутнього спеціаліста на основі отриманих знань та навичок.

 

 

План:

1.Державна влада та її властивості

2.Механізм держави: поняття, структура і принципи

3.Методи здійснення державної влади

4.Розподіл влади в державі

5.Інститут держави: поняття і види

 

 

Рекомендована література:

1. Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. Видання друге. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2008.

2. Колодій А.М., Копєйчиков В.В. Теорія держави та права. Навч. посібник.-К., 1995.

3. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник/ Пер. з рос.- Харків: Консум, 2001.

4. Авер'янов В. Уряд у механізмі поділу влади: недосконалість вітчизняної конституційної моделі // Право України. — 2005. — №4. — С.10-15.

5. Бойцова В.В. Служба защиты прав человека и гражданина: Мировой опыт. — М.: БЕК, 1996. — 672 с.

6. Борденюк В. Децентралізація державної влади і місцеве самоврядування: поняття, суть та форми (види) // Право України. — 2005. — №1. — С.21.

7. Бородін І. Судова влада у теорії поділу влад // Право України. — 2002. — №10. — СІ 1-14.

8. Василюк С. Теорія поділу влади і судова влада в Україні // Право України. — 2002. — №5. — С.8.

9. Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. В.Б. Авер'янова. — К.: Ін Юре, 2002. — 668 с.

10. Гомеров И.Н. Государство и государственная власть: предпосылки, особенности, структура. — М.: ООО «ИздательстваЮКЗА», 2002. — 832 с.

11. Гриценко О. Сутність і призначення Рахункової палати: проблемні питання // Право України. — 2004. — №10. — С.106-109.

12. Коломієць Ю.М. Інститут глави держави в системі вищих органів влади й управління зарубіжних країн. X., 1998.— 245 с.

13. Кривенко Л.Т. Верховна Рада України. — К.: Ін Юре, 1997. —47 с.

14. Органи державної влади України: Монографія / За ред. В.Ф.Погорілка. — К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Коре-цького, 2002. — 592 с.

15. Сахаров Н. Институт президентства в современном мире. — М.: Юрид. лит., 1994. — 176 с

 

Питання для самоконтролю:

1. Визначити принципи організації і діяльності органів держави.

2. Система державних органів України.

3. Органи місцевого самоврядування.

 

 

Державна влада – це публічно-політичні відносини між державним апаратом і підвладними йому індивідами (їх об’єднаннями, соціальними спільнотами).

Державна влада є різновидом політичної влади. Володіючи всіма її ознаками, державна влада має тільки їй властиві риси:

1) єдність — нормою для держави є одна державна влада: інакше неминучою є громадянська війна або, як мінімум, безлад. Всі інші влади, навіть політичні, відмічені плюралізмом. Їх може бути кілька — наприклад, влада правлячої партії та влада опозиційної партії;

2) загальність — державна влада поширює свою дію на всю територію держави і всіх індивідів, які проживають та перебувають на ній незалежно від громадянства та підданства;

3) універсальна репрезентативність — державна влада представляє все суспільство, виступає від його імені у внутрішніх і зовнішніх загальних справах. Якість репрезентативності мають й інші види влади, але вони представляють інтереси окремих соціальних спільнот, а не всього суспільства;

4) суверенність — державна влада є самостійною і незалежною від будь-якої іншої влади усередині країни і поза нею. При цьому необхідно враховувати, що суверенітет сучасної держави обмежується загальновизнаними стандартами прав людини, міжнародними зобов'язаннями, перебуває під контролем громадянського суспільства та світової спільноти;

5) організаційне оформлення— державна влада відокремлена від суспільства, стоїть над ним, і матеріально втілена в державному апараті — системі взаємопов'язаних органів, що складаються з професійних управлінців. Частиною державного апарату є органи примусу (армія, поліція, органи контролю та нагляду, в'язниці тощо). Жодна інша влада не має у своєму розпорядженні подібних інструментів впливу;

6) монополія(виняткове право) на видання загальнообов'язкових правил поведінки та забезпечення виконання їх за допомогою примусової сили держави;

7) монополія на стягування податків, мита, залучення населення до виконання неподаткових повинностей(наприклад, трудова повинність на період війни). Фінансові кошти необхідні державній владі для утримання апарату держави та вирішення загальних проблем (оборони, будівництва загальнозначущих шляхів сполучення та інших споруд, підтримки культури тощо).

Найважливішими характеристиками (властивостями) сучасної державної влади є легітимність, легальність і законність.

Легітимність означає визнання влади населенням, схвалення її як справедливого і політично виправданого явища. Чим вищим є рівень легітимності, тим більшою є підтримка влади народом при ухваленні яких-небудь політичних рішень. Легітимна влада створює стан довіри між урядом і народом, такій владі прощаються помилки, вона здатна приймати і здійснювати непопулярні рішення. Легітимна влада — це влада, яка відповідає уявленням людей про належну державну владу, причому зовсім не обов'язково ці уявлення мають юридичний характер.

Легальність характеризує правомірність існування влади з формально-юридичної сторони. Легальна встановлюється і діє на основі конституції та інших нормативно-правових актів. При цьому нормативна основа організації та функціонування державної влади повинна відповідати загальнолюдським цінностям і принципам права. Інакше доведеться визнати легальною владу антинародної, тоталітарної держави.

Законність влади синтезує поняття легітимності і легальності влади. Законна влада встановлюється і передається відповідно до процедур конституції і за безпосередньої участі народу, діє в рамках визначених законом повноважень і законними методами, користується підтримкою населення.