Основні відомості про представлення рядків
Символьний рядок представляє собою набір з одного або більше символів.
Приклад : "Це рядок"
В мові Сі немає спеціального типу даних, який можна було б використовувати для опису рядків. Замість цього рядки представляються у вигляді масиву елементів типу char. Це означає, що символи рядка розташовуються в пам'яті в сусідніх комірках, по одному символу в комірці.
Необхідно відмітити, що останнім елементом масиву є символ '\0'. Це нульовий символ (байт, кожний біт якого рівний нулю). У мові Сі він використовується для того, щоб визначати кінець рядка.
Примітка. Нульовий символ - це не цифра 0; він не виводиться на друк і в таблиці символів ASCII (див. додаток) має номер 0. Наявність нульового символу передбачає, що кількість комірок масиву повинна бути принаймні на одну більше, ніж число символів, які необхідно розміщувати в пам'яті. Наприклад, оголошення
char str[10];
передбачає, що рядок містить може містити максимум 9 символів.
Основні методи ініціалізації символьних рядків.
• char str1[]= "ABCdef";
• char str2[]={'A', 'B', 'C', 'd', 'e', 'f',0};
• char str3[100]; gets(str3);
• char str4[100]; scanf("%s",str4);
Усі константи-рядки в тексті програми, навіть ідентично записані, розміщуються за різними адресами в статичній пам'яті. З кожним рядком пов'язується сталий покажчик на його перший символ. Власне, рядок-константа є виразом типу "покажчик на char" зі сталим значенням - адресою першого символу.
Так, присвоювання p="ABC" (p - покажчик на char) встановлює покажчик p на символ 'A'; значенням виразу *("ABC"+1) є символ 'B'.
Елементи рядків доступні через покажчики на них, тому будь-який вираз типу "покажчик на char" можна вважати рядком.
Необхідно мати також на увазі те, що рядок вигляду "х" - не те ж саме, що символ 'x'. Перша відмінність : 'x' - об'єкт одного з основних типів даних мови Сі (char), в той час, як "х" - об'єкт похідного типу (масиву елементів типу char). Друга різниця : "х" насправді складається з двох символів - символу 'x' і нуль-символу.