Методологія ВГК: елементи (метод, методика, прийоми) та їх сутність і види.

План

ТЕМА 5. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВГК

Договірні способи розпорядження майновими правами інтелектуальної власності.

До договірних способів розпорядження правами інтелектуальної власності можна віднести наступні види договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності:

1) ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності;

2) ліцензійний договір;

3) договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності;

4) договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності;

5) інший договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.

1. Методологія ВГК: елементи (метод, методика, прийоми) та їх сутність і види.

2. Методичні прийоми у ВГК.

3. Фактичні методичні прийоми при ВГК.

4. Розрахунково-аналітичні методичні прийоми.

5. Документальні методичні прийоми.

6. Вибіркові і суцільні спостереження у ВГК.

Методологія внутрішньогосподарського контролю охоплює спосо­би пізнання господарських явищ для досягнення заздалегідь встановле­ної мети, загальнонаукові методи дослідження та спеціальні методи контролю.

Відсутність єдиних методологічних засад внутрішньогосподарського контролю спричиняє на практиці застосування різних підходів до вико­нання однакових контрольних процедур; багаторазове проведення пе­ревірок одних об'єктів і відсутність доцільних перевірок інших; несвоє­часне здійснення контролю; слабке врахування ризику; відсутність си­стемного підходу до внутрішньогосподарського контролю; неповне ви­користання потенціалу контролю; тощо.

Незважаючи на широке використання поняття "мето­дологія" стосовно до контролю, єдиної думки щодо його визначення та застосування не існує, а із існуючих визначень не всі достатньо повно розкривають зміст методології контролю.

Одними з істотних проблем внутрішньогосподарського контролю є неповне врахування логіки і по­слідовності його проведення, слабке використання таких сучасних мето­дичних прийомів як моніторинг, тестування, моделювання.

До основних методологічних проблем внутрішньогосподарського контролю нале­жить проведення обліку та контролю об'єктів, які безпосередньо зале­жать від повноважень керівників підрозділів певного рівня відповідаль­ності.

Методологія (від грец. methodos - шлях дослідження або пізнання, logos - поняття, навчання) - вчення про систему принципів, етапів і способів організації та здійснення теоретичної та практичної діяльності.

У тріаді складових контролю "об'єкт - контрольні дії - суб'єкт" методологія виконує роль зв'язку між суб'єктом контролю та об'єктом контролю, забезпечує досягнення встановленої мети підпри­ємства.

Методологія може розглядатися з двох сторін:

Ø по-перше, як су­купність підходів, способів, методів, прийомів і процедур, які застосову­ються у процесі наукового пізнання та практичної діяльності для досяг­нення наперед визначеної мети;

Ø по-друге, як галузь теоретичних знань і уявлень про сутність, форми, закони, порядок та умови застосування підходів, способів, методів, прийомів і процедур у процесі наукового пізнання та практичної діяльності.

У більш вузькому, прикладно­му, розумінні методологія контролю є вченням про методи, що застосо­вуються у науці контролю для вивчення предмета її пізнання. З огляду на це, слід розуміти, що методологія передбачає наявність мети, засто­сування певних прийомів і способів для досягнення цієї мети, сукупність принципів, а також підходів до побудови теоретичних засад та органі­зації практичної діяльності. Таким чином, змістом методології є дві її складові: набір методів і прийомів; система управління ними.

До першої складової методології, що має теоретичне походження, належать заходи, що можуть посилити функції контролю; встановлен­ня мети й намірів суб'єкта контролю; узгодження цілей контролю з ціля­ми підприємства; визначення об'єктів контролю та суб'єктів контролю; аналіз, зміст, умови і наслідки управлінських рішень; вибір ключових моментів (контрольних точок); створення бази даних контролю, форму­вання контрольної політики; нагляд за виконанням контрольних проце­дур; урахування ризику; впровадження механізму верифікації. Організа­ція, структура, методика контролю повинні відповідати цілям підпри­ємства. При розгляді внутрішньогосподарського контролю обов'язко­вим є врахування організаційної структури та рівнів управління підпри­ємства.

До другої складової методології, яка має більш практичне спряму­вання, належать вибір конкретних об'єктів контролю; розподіл конт­рольних функцій; обрання контрольних заходів; вибір одиниць виміру; розробка методик і застосування методів контролю; використання фінансових і нефінансових показників; класифікація витрат; розробка класифікатора порушень; дотримання та коригування політикищодоконтролю, та ін..

Головними напрямами методології є отримання, опрацювання, впо­рядкування, класифікація та використання інформації про об'єкт до­слідження; стосовно ж до предмета дослідження - це зміцнення ролі вну­трішньогосподарського контролю в управлінні діяльністю суб'єктів гос­подарювання.

Таким чином, під методологією внутрішньогосподарського контро­лю слід розуміти:

1 Вчення про систему теоретичних узагальнень, за­гальні принципи і способи організації та побудови теоретичної та прак­тичної діяльності.

2. Систему методів, форм, прийомів і способів науко­вого пізнання господарських явищ для досягнення заздалегідь встановленої мети, а також способи організації контролю.

Практична складова методологічних засад внутрішньогосподарсь­кого контролю передбачає відповідні підходи до розкриття головних елементів контролю - об'єктів контролю, суб'єктів контролю, контрольних дій, методу:

- щодо об'єктів контролю - проведення обліку й контролю саме тих об'єктів, які безпосередньо залежать від повноважень керів­ників підрозділів; обґрунтований вибір відносно того - де і до яких об'єктів доцільно застосовувати внутрішньогосподарсь­кий контроль; внутрішню оперативну ревізію; ревізійну діагно­стику; контрольний сигнал; сигнальну інформацію;, визначення критичних точок; тести контролю, а де - внутрішній аудит; врахування того факту, що складність об'єктів контролю впли­ває па вибір його методів і засобів;

- щодо суб'єктів контролю - встановлення того, хто саме і на яко­му рівні управління проводить дії у відношенні до об'єктів конт­ролю, а також прав і повноважень суб'єктів контролю;

- щодо контрольних дій - моделювання і прогнозування конт­рольних процесів; формування підходів до специфікації моделі та розробки її інструментальних характеристик.

Нерідко відбувається поєднання понять "метод", "методика", "методичні прийоми контролю" та ін., що призво­дить до неможливості досягнення мети контролю.

Під методом фінансового контролю розуміють спосіб теоретичного дослідження або практичного здійснення контролю. Метод вну­трішнього контролю організації - спосіб досягнення її мети; він харак­теризується використанням загальнонаукових і властивих емпіричних прийомів.

Метод розробляється наукою і складає її основу. Він є природною складовою та логічним продовженням методології, а також теоретично пояснює або генетично передбачає доцільні засоби, прийоми і форми розв'язання поставленого завдання.

Метод являє собою сукупність пев­них прийомів. Він відрізняється від прийому так само, як ціле відрізняєть­ся від частини. Прийом - це елемент, складова методу.

Під методикою фінансового контролю розуміють сукупність методів (прийомів) контролю, яка передбачає послідовне використання методів (прийомів) і чіткий опис способу виконання контрольних про­цедур, а також: дає змогу всебічно, повно і об'єктивно дослідити госпо­дарські та фінансові операції підконтрольного об'єкта з метою виявлен­ня, усунення і попередження порушень у використанні фінансових ре­сурсів.

Методики відображають певний підхід до фактів, які вивчаються. На підставі застосування обраних методик з використанням методів контролю готується підсумковий документ дослідження (акт, висно­вок, звіт, службова довідка, обґрунтування та ін.) і приймаються відповідні рішення.

Схематично метод внутрішньогосподарського контролю з урахуван­ням рівнів пізнання представлено. Метод і методика - це елементи методології внутрішньогосподарсь­кого контролю, які входять до методичного апарату контролю. Але вони мають самостійне значення. Метод внутрішньогосподарського контро­лю передбачає використання загально-наукових методів дослідження, методів суміжних економічних наук і власного методу економічного контролю.

Застосування тієї чи іншої групи загальнонаукових прийомів до­слідження вимагає наукового рівня пізнання, який поділяється (слайд 10) на: а) методологічний; б) теоретичний; в) організаційний; г) техноло­гічний; д) емпіричний. Загальні і спеціальні методичні прийоми, що існу­ють в науці про контроль мають характерні риси, що визначають їх належність до одного із вказаних підходів.

У практичному здійсненні господарського контролю використовують ряд загальновідомих в контролі методів, які відносяться і до внутрі­шньогосподарського контролю. До таких методів можна віднести інвентаризацію, ревізію, аудит, судово-бухгалтерську експертизу, кон­трольні заміри, тестування, службові розслідування, аналіз госпо­дарської діяльності та ін.

Наприклад, при здійсненні контролю "традиційних" об'єктів (активів, власного капіталу, зобов'язань, доходів і витрат) обов'язково проводять­ся перевірка, оцінювання та моніторинг системи бухгалтерського обліку, фінансової та господарської інформації, ступеня дотримання на підприємстві вимог нормативних актів, економічності та ефективності його діяльності. При контролі інших об'єктів використовуються шир­ший набір методичних підходів.

Крім того, залежно від методології контролю можна навести і класифікацію внутрішньогоспо­дарського контролю підприємств. Так:

- за формою контроль виокремлюються контроль, здійснюваний централізовано (інвентаризація, тематична перевірка, експерти­за, службове розслідування, внутрішній аудит); структурно-функціональна форма внутрішньогосподарського контролю; контроль, здійснюваний децентралізовано (спостереження, мо­ніторинг, нагляд, тестування, локальні контрольні перевірки, аналіз правильності дій, інші форми безпосереднього контролю), контроль, здійснюваний в інтегрованій формі; синтез різновидів форм централізованого і децентралізованого контролю;

- за зв'язком з методом розрізняються методичні прийоми; загальнонаукові методи дослідження; методи суміжних еконо­мічних наук; методи соціальних дисциплін; метод економічно­го контролю;

- за повнотою контроль може бути суцільним і вибірковим;

- за зв'язком з часом проведення контроль поділяється попередній, поточний та наступний;

- за технологією виокремлюються контроль, здійснюваний без ви­користання машинних технологій; контроль, здійснюваний з ви­користанням частково автоматизованих технологій; автомати­зований контроль;

- за типом контроль може визначатися як цільовий, бюрократич­ний та соціально-суспільний.

Наведена класифікація внутрішньогосподарського контролю охоп­лює основні методологічні підходи до контролю і дозволяє використо­вувати доцільні прийоми для вивчення дійсності.