Тема: Бар’єрні методи контрацепції та сперміциди

Лекція № 5

 

 

До бар’єрних контрацептивів відносять ті, які запобігають проникненню сперми в піхву або шийку матки механічним, хімічним шляхом або їх поєднанням.

З історічних джерел відомо,що вже в давні часи люди знали про засоби профілактики небажаної вагітності та інфекцій, що передаються статевим шляхом. У праці Фаллопіо «De Morbo Yallico» (1564) є відомості про застосування чоловіками чохлів з тканини (для статевого члена) як з метою контрацепції, так і захисту від сифілісу.

В Україні використання презервативів і методу перерваного статевого акту були одними з найпоширеніших засобів запобігання небажаній вагітності. Останнім часом частота застосування другого методу в популяції значно знизилася у зв’язку з його недостатньо високою ефективністю та несприятливим антифізіологічним впливом як на чоловічий організм, так і на жіночий. Значною мірою зросла сексуальна культура населення, а також стали загальнодоступними надійніші контрацептивні засоби, які не порушують фізіологію статевого акту.

Презерватив – тонкий чохол завдовжки близько 19 см і діаметром 2,5 см. Найпопулярнішими є презервативи, виготовлені з латексу або пластику, лише 1% чоловіків користуються презервативами, виготовленими з обробленої колагенової тканини сліпої кишки ягнят.

Найчастіше презервативи обробляють сперміцидами (ноноксинол-9), які додають до любриканту. Презерватив надягають на статевий член у стані ерекції. У разі недостатньої кількості піхвових виділень і за потреби додаткового нанесення любриканту варто користуватися спеціальними кремами і гелями (не використовувати підручні матеріали, косметичні креми тощо). Знімають презерватив після еяколяції, тримаючи за кільце.

Крім запобігання потраплянню сперми в піхву жінки презерватив надійно захищає від захворювань, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ), включаючи вірусний гепатит В і ВІЛ/СНІД.

Контрацептивні ефекти презервативів:

- може використовуватися одночасно з іншими контрацептивами;

- негайний ефект;

- не впливає на лактацію;

- відсутність системних побічних ефектів;

- широко доступні;

- відносно недорогий метод.

Неконтрацептивні ефекти презервативів:

- забезпечує захист від ЗПСШ;

- сприяє залученню чоловіка до планування сім’ї;

- можуть використовуватися для поліпшення ерекцій;

- можуть подовжувати період до еяколяції;

- можуть використовуватися при лікуванні імунологічної безплідності (для запобігання потраплянню антигенів сперми в піхву)

Презервативи, як і будь –який інший засіб, має недоліки: необхідність використання під час кожного статевого акту, зниження чутливості статевого члена та утруднення підтримання ерекції, явища дерматиту як у жінок, так і у чоловіків. На сьогодні розроблено і випущено у продаж і жіночий презерватив. Він довший і ширший, ніж чоловічий, Його конструкція ще не зовсім досконала і вартість досить висока, що обмежує його широке використання.

Діафрагми, ковпачки і губки. До бар’єрних протизаплідних засобів для жінок належать піхвові діафрагми, ковпачки і губки. Діафрагма виготовлена з м’якої гуми (латексу), має м’який обод для кращого контакту зі стінками піхви. Діафрагми різняться за розмірами, що визначається діаметром обода (найпоширенішими є діафрагми з діаметром обода 70 – 75 мм), і за формою: діафрагми з ободом і плоскою пружиною, діафрагми зі спіральною пружиною, діафрагма з дугоподібною пружиною, діафрагма з ободом у вигляді перемички. Підбір діафрагми і навчання її введенню – завдання медичного працівника, оскільки для досягнення ефекту слід враховувати анатомічні особливості кожної жінки.

Спосіб застосування: діафрагму вводять у піхву таким чином, щоб задня частина обода розмістилася в задньому склепінні піхви, а передня щільно прикрила шийку матки безпосередньо за лобковою кісткою. Перед уведенням на діафрагму наносять сперміцид. Діафрагму можна вводити за 6 год до застосування. Перед її видаленням варто проспринцювати піхву (для видалення сперми).

Ефективнішим ніж діафрагма засобом є протизаплідний ковпачок – порожній гумовий або металевий з ободом, різної форми і розмірів. Ковпачок може перебувати на шийці матки до 3 діб і більше. Недоліком методу є необхідність відвідувати лікаря для введення ковпачка. Видаляти ковпачок можна самостійно.

Переваги використання діафрагм і ковпачків полягають у негайному контрацептивному ефекті, можливості застосування в період лактації, менструації (затримує менструальну кров), багаторазового їх використання, відсутності зв’язку зі статевим актом і ризику для здоров’я. За рахунок використання сперміцидів при застосуванні діафрагм і ковпачків вони забезпечують певний захист від ЗПСШ, вірусного гепатиту В, ВІЛ/СНІДу.

Серед недоліків методу – необхідність постійного введення і видалення засобів, відчуття дискомфорту в піхві, що позначається на сексуальних відчуттях, загроза зміщення під час статевого акту, потреба у спеціальному навчанні перед застосуванням. Іноді при їх використанні виникають побічні ефекти у вигляді алергійних реакцій на гуму або сперміцид: патологічні виділення, кандидозний кольпіт. Застосування цих засобів пацієнтками з цистоцеле і ректоцеле, стенозом піхви, аномаліями розвитку статевих органів, патологією шийки матки становить певні труднощі.

Сперміциди – хмічні речовини, здатні знижувати активність сперматозоїдів, які потрапили в піхву, або взагалі знищувати їх. Цей метод – один із найдавніших. Ще жителі стародавніх Єгипту, Китаю і Греції використовували з контрацептивною метою сік лимона, екскременти тварин, рослинні соки. Протягом багатьох років жінки спринцювалися кислими розчинами для зміни рН піхви (розчин оцту, 1 – 2 % розчин борної кислоти, калію перманганату тощо). Сперміциди – сучасні засоби, які здатні руйнувати сперматозоїди за кілька секунд.

В останні роки з’явилася велика кількість сучасних сперміцидних засобів, до складу яких входять два основних компоненти: сперміо-пошкоджувальні речовини та основа. Залежно від характеру основи розрізняють сперміциди у вигляді аерозолей (піни), паст, гелів (крему), піхвових супозиторіїв, що піняться, розчинних супозиторіїв, розчинних плівок, любриканту для презервативів, губок.

Як сперміцидну речовину на сьогодні використовують хімічні агенти поверхнево-активної дії (сурфаканти), здатні руйнувати клітинні мембрани сперматозоїдів, до яких належать ноноксинол-9, отоксинол-9 і менфегол. В експерименті in vitro (1994) було доведено їхню високу ефективність у запобіганні ВІЛ-інфікуванню.

Перевагами контрацептивних властивостей сперміцидів є простота у використанні, можливість застосування у період лактації та поєднання з іншими засобами, а також як додаткову змазку під час статевого акту.

Недоліком застосування сперміцидів можна вважати необхідність уведення контрацептиву за 10 – 15 хв до статевого акту, а також повторного введення перед кожним наступним коїтусом.