Методичні прийоми узагальнення результатів аудиту

ТЕМА 11-12: УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ АУДИТУ

Узагальнення результатів контролю й аудиту включає комплекс методичних прийомів групування і систематизації його результатів, необхідних для прийняття рішень для усунення виявлених недоліків у діяльності підприємства, яке контролюють. Зокрема, складають ві­домості вибіркової інвентаризації цінностей, акти ревізії каси, ауди­торського контролю діяльності підприємства і підприємницької діяль­ності, обстеження місць зберігання цінностей. Однорідні недоліки узагальнюють у таблицях, схемах, графіках, відомостях, машиногра­мах та інших документах за допомогою таких методичних прийомів: групування недоліків, документування результатів проміжного контро­лю, аналітичне групування, слідчо-юридичне обґрунтування недоліків, систематизоване групування недоліків в актах аудиторського контролю діяльності підприємства і підприємницької діяльності.

Результати аудиторського дослідження групуються і систематизу­ються у журналі аудитора, де розробляються також заходи щодо про­філактики правопорушень у підприємницькій діяльності.

Крім того, ці заходи дають змогу контролюючому органу краще розібратися у причинах недоліків і прийняти обґрунтовані рішення за результатами аудиту.

Своєчасне усунення керівництвом підприємства недоліків, вияв­лених аудитом, які стосуються неповної і несвоєчасної сплати податків до бюджету, звільняє від сплати штрафних санкцій, що накладені по­датковими органами. Тому підприємства зацікавлені в отриманні ауди­торських послуг, які запобігали б недолікам у фінансово-господарській діяльності.

Узагальнення недоліків у журналі аудитора здійснюється з вико­ристанням хронологічних, систематизованих і хронологічно-система­тизованих групувань.

Хронологічне групування — це групування недоліків послідовно за періодами виникнення їх у фінансово-господарській діяльності під­приємства, яке контролюють. Недоліком цього методу є те, що аудитору доводиться одночасно досліджувати за місяць, квартал усі господарські операції, використовуючи велику кількість нормативних документів. Крім того, при проведенні комплексного комісійного аудиту виникають певні труднощі у взаємному контролі операцій і документів.

Систематизоване групування — це групування виявлених у діяль­ності підприємства, яке контролюють, недоліків за однорідністю і зміс­том і попередньо зафіксованих аудитом у хронологічній послідовності. Недоліком є те, що при цьому дублюються недоліки у хронологічному і систематизованому групуваннях.

Хронологічно-систематизоване групування дає змогу узагальнити недоліки, виявлені аудитом, за часом їх виникнення і їх однорідністю. Цей вид групування застосовується при проведенні комплексного ко­місійного аудиту, коли недоліки систематизують за розділами акта або питаннями, поставленими на дослідження аудиту.

Документування результатів проміжного контролю використо­вується як методичний прийом при оформленні контрольних проце­дур у процесі виконання їх на проміжних стадіях, щоб засвідчити стан об'єктів контролю на момент перевірки (ревізія каси, вибіркова інвен­таризація матеріальних цінностей, хронометражні спостереження ау­диту, тематичні обстеження аудиту тощо).

Аналітичне групування — це складання відомостей, таблиць, узагальнення однорідних недоліків, виявлених у процесі аудиту, за допомогою таких методичних прийомів як економічний аналіз, статис­тичні розрахунки, економіко-математичні методи. Цей вид групування застосовується при складанні відомостей на забраковані вироби і роботи, переплату заробітної плати, понаднормативні витрати сировини за конк­ретний період (квартал, півріччя) і пов'язані з ними матеріальні збитки, сплачені штрафні санкції за порушення договірних зобов'язань, а також графіка ритмічності виробництва продукції, робіт і послуг тощо.

Слідчо-юридичне обґрунтування недоліків застосовується тоді, коли необхідно обгрунтувати суму заподіяного збитку або встановити відповідальність посадових осіб підприємства, яке контролюють. При цьому аудитор виконує певні слідчо-юридичні процедури. Він збирає до­кази, що засвідчують юридичні факти, тобто такі, з якими закон пов'язує виникнення, зміну або припинення правовідносин об'єкта із суб'єктом (наприклад, працівника з підприємством). За джерелами узагальнення юридичні докази поділяють на особисті і речові, первинні і похідні.

Особисті докази — це такі докази, джерелом яких є люди (пояс­нення сторін і третіх осіб, висновки експертів).

Речові докази — це письмові і предметні докази. Наприклад, оригі­нали первинних документів, вилучені за рішенням правоохоронних органів, висновки інвентаризаційних комісій щодо списання нестач та інші документи, які засвідчують правопорушення.

Первинні докази — це докази, одержані від першоджерела (пер­винні документи, договори про матеріальну відповідальність, комер­ційні акти тощо).

Похідні докази — добуті повторним групуванням (облікові ре­гістри, машинограми, складені при узагальненні даних первинних документів).

При узагальненні доказів важливою процедурою, яку виконує внутрішній аудит, є вилучення оригіналів документів з поточного ар­хіву підприємства, яке контролюють. Аудитор може вилучати докумен­ти у порядку, передбаченому законом, на підставі постанови правоохо­ронних органів. Замість оригіналу у справах підприємства залишають копії вилучених документів. Процедуру вилучення документів оформ­ляють спеціальним актом, складеним аудитором за участю керівника

і головного бухгалтера підприємства, а також понятих, що не мають відношення до контрольно-аудиторського процесу. Для того щоб не за­вантажувати акт описовістю реквізитів документів, складають окремий реєстр вилучених оригіналів документів, який є додатком до акта.

Вилучати оригінали документів можуть також ревізори, які здійс­нюють внутрішній аудит, аудитори податкових служб. Зовнішній ауди­тор може виконувати ці функції як виняток.

При виконанні слідчо-юридичних процедур обґрунтовують судо­во-арбітражні позови на відшкодування матеріального збитку, заподія­ного підприємству, яке контролюють.

Систематизоване групування результатів контролю — це викла­дення в акті комплексного аудиту, тематичної перевірки, обстеження у систематизованому вигляді виявлених недоліків у діяльності підпри­ємства, яке контролюють. Результати службового розслідування внут­рішній аудитор оформляє довідкою.

Узагальнення і викладення результатів аудиту в акті здійснюєть­ся аудиторами за даними записів у журналі аудитора, групування не­доліків, погоджених з керівництвом підприємства, діяльність якого контролюють.

Контрольно-аудиторські прийоми у процесі контролю й аудиту господарської діяльності підприємства виконуються за допомогою як найпростіших приладів обчислювальної та організаційної техніки, так і мікро-ЕОМ, персональних і універсальних великих ЕОМ та обчислю­вальних комплексів.

Удосконалення контрольно-аудиторського процесу із застосуван­ням ЕОМ різних класів, створенням АСОІ дає змогу автоматизувати кон­троль виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства, включаючи стадію узагальнення і реалізації результатів контролю.