МОДУЛЬ 3 1 страница

Питання для самоконтролю

Питання для самоконтролю

Висновок

Огляд

Ø колір шкіри;

Ø характер висипань;

Ø побільшення лімфовузлів;

Ø деформація суглобів;

Ø атрофія м’язів;

Ø фізичний розвиток;

Ø фенотип.

4. Пальпація

Ø Печінка.

Ø Селезінка.

Ø Лімфатичні вузли:

- групи, які пальпуються

- величина

- консистенція

- рухливість

- відношення до шкіри і підшкірної клітковини

- болючість.

5. Результати додаткових методів дослідження

5. Матеріали методичного забезпечення

1. Ембріогенез органів імунної системи і системи крові.

2. Центральні та периферичні органи імунної системи.

3. Особливості системи вродженого і набутого імунітету.

4. Ознаки, які дозволяють запідозрити ПІД.

5. Клінічна характеристика ПІД.

6. Методи обстеження дітей при підозрі на ПІД.

7. ВІЛ-інфекція у дітей.

8. Анатомо – фізіологічні особливості системи крові.

9. Методика обстеження дітей з захворюваннями крові.

10. Анемії.

11. Семіотика змін лейкопоезу.

12. Геморагічний синдром.

5.2. Тестові завдання

1. До системи неспецифічного вродженого імунітету належать:

А. Імуноглобуліни.

В. В-лімфоцити.

С. Макрофаги.

Д. CD 4⁺ лімфоцити.

Е. CD 8⁺ лімфоцити.

2. Головним фактором місцевого імунітету є:

А. Сироватковий Ig A.

В. Лізоцим.

С. Ig G та Ig M секретів.

Д. Альфа – 1 - антитрипсин.

Е. Секреторний Ig A.

3. Що з наведеного не властиве для антитіл:

А. Це завжди білкові субстанції.

В. Завжди нейтралізують відповідні антигени.

С. Завжди належать до імуноглобулінів.

Д. Завжди належать до γ-фракції при електрофорезі білків.

Е. Характеризуються високою специфічністю.

4. Які імуноглобуліни проходять через плаценту:

А. Ig A.

В. Іg M.

С. Іg G.

Д. Ig E.

Е. Іg D.

5. Який віковий інтервал є найбільш критичним за рівнем гуморального імунітету:

А. Від народження дитини до 1 місяця.

В. Від 3 до 6 місяців життя.

С. Від 6 місяців до 1 року.

Д. Другий рік життя.

Е. Пубертатний період.

6. Відмітьте неправильне твердження:

А. Апоптоз – це одна з форм програмованої смерті клітини.

В. В основі апоптозу лежить ушкодження ДНК клітини.

С. Апоптоз – це фізіологічний механізм смерті клітини, яка закінчила свою програму життя.

Д. При апоптозі загибель клітини закінчується запаленням.

Е. Апоптоз – це прогамована смерть молодих клітин, які не пройшли процес диференціацйії.

7. Що не характерно для первинного клітинного імунодефіциту:

А. Стійкий хронічний кандидоз шкіри і слизових оболонок.

В. Гіперплазія лімфатичних вузлів.

С. Вірусні інфекції, які рецидивують.

Д. У важких випадках – генералізація вірусних інфекцій.

Е. Генералізація вакцинації БЦЖ.

8. Що з наведеного не є ознакою, яка дає привід запідозрити первинний імунодефіцит:

А. Часті неускладнені респіраторні інфекції.

В. Рецидивуючий отит 6 – 8 разів в році.

С. Підтверджені синусити 4 – 6 разів на рік.

Д. Дві і більше рентгенологічно підтверджені пневмонії за рік.

Е. Повторні глибокі абсцеси шкіри або внутрішніх органів.

9. Плазматичні клітини є переформованими аналогами:

А. Моноцитів.

В. Нейтрофілів.

С. Еозинофілів.

Д. В-лімфоцитів.

Е. Т-лімфоцитів.

10. ВІЛ – інфекція викликається:

А. Вірусом, що містить ДНК, подібним до цитомегаловірусу.

В. Вірусом краснухи.

С. Вірусом, що містить ДНК, подібним до аденовірусу.

Д. Герпес - вірусом.

Е. Вірусом, що містить РНК і належить до сімейства ретровірусів.

11. Які з наведених клітин крові є мішенню для ВІЛ:

А. CD 4^+.

В. CD 8⁺.

С. В-лімфоцит.

Д. Плазматична клітина.

Е. NK.

12. Через скільки часу від моменту інфікування ВІЛ дитина може заразити оточуючих:

А. 1 – 2 години.

В. Від 2 тижнів до 3 місяців.

С. 1 день.

Д. 1 рік.

Е. З моменту клінічних проявів СНІДу.

13. Що з наведеного не характерно для ВІЛ-інфекції:

А. Лімфаденопатія.

В. Розвиток опортуністичних інфекцій.

С. Фебрильна гарячка більше 2 тижнів.

Д. Втрата ваги.

Е. Лімфоцитоз.

14. Яке з тверджень про Т-лімфоцити є неправильним:

А. Існує декілька субпопуляцій Т-лімфоцитів, які виконують окремі специфічні функції.

В. Т-хелпери є головними регуляторними клітинами імунної системи.

С. Особливістю імунної системи є відсутність супресорних клітин.

Д. Т-лімфоцити здатні до продукції антитіл при важких інфекціях.

Е. Т-лімфоцити здатні розпізнати антиген в комплексі з МНС.

15. Нейтрофільні гранулоцити виконують наступні функції:

А. Фагоцитоз мікроорганізмів.

В. Презентація антигенів Т-лімфоцитам.

С. Синтез антитіл.

Д. Регуляція імунної відповіді.

Е. Синтез цитокінів.

16. Які показники гемоглобіну у доношених дітей перших 2 днів життя:

А. 120 – 250 г/л.

В. 150 – 170 г/л.

С. 180 – 240 г/л.

Д. 140 – 200 г,л.

Е. 130 – 170 г/л.

17. Яка норма еритроцитів у здорових доношених дітей перших 2 днів:

А. 4,5 – 5,0х10¹²/л.

В. 3,5 – 4,5х10¹²/л.

С. 5,4 - 7,2х10¹²/л.

Д. 3,0 – 6,4х10¹²/л.

Е. 4,0 – 5,2х10¹²/л.

18. Нормальні показники осмотичної резистентності еритроцитів:

А. 0,28 – 0,38 %NaCl.

В. 0,38 – 0,41 %NaCl.

С. 0,52 – 0,6 %NaCl.

Д. 0,49 – 0,52 %NaCl.

Е. 0,42 – 0,48 %NaCl.

19. Яка величина гематокриту в нормі у дітей віком від 1 до 15 років:

А. 41 – 45 %.

В. 38 – 40 %.

С. 32 – 36 %.

Д. 28 – 32 %.

Е. 22 – 28 %.

20. Яка відносна кількість нейтрофілів в периферичній крові дитини віком 1,5 року:

А. 10 – 20 %.

В. 50 – 60 %.

С. 60 - 70 %.

Д. 70 – 80 %.

Е. 30 – 40 %.

21. Яка відносна кількість лімфоцитів в периферичній крові дитини 5 років:

А. 30 %.

В. 45 %.

С. 60 %.

Д. 70 %.

Е. 80 %.

22. Нормальний рівень тромбоцитів в периферичній крові дітей становить:

А. 100 – 150 х10⁹/л.

В. 150 – 200 х10⁹/л.

С. 150 – 300 х10⁹/л.

Д. 200 – 400 х10⁹/л.

Е. 250 – 500 х10⁹/л.

23. Другий фізіологічний перехрест відносної кількості нейтрофілів і лімфоцитів в крові дитини:

А. 5 – 7 день життя.

В. 10 – 11 місяців.

С. 2 – 3 роки

Д. 4 – 5 років.

Е. 6 – 7 років.

24. Який з наведених клінічних проявів не характерний для гемофілії:

А. Кровотеча з пупкової ранки, рецидивуюча кефалогематома.

В. Затяжна кровотеча при екстракції зуба.

С. Гемартроз.

Д. Петехіальна висипка.

Е. Носові кровотечі.

25. Який показник гемограми не є ознакою залізодефіцитної анемії:

А. Мікроцитоз.

В. Гіпохромія еритроцитів.

С. Анізоцитоз.

Д. Поява бластних клітин

Е. Пойкілоцитоз

26. Лімфопроліферативний синдром - це:

А. Збільшення лімфатичних вузлів.

В. Збільшення печінки.

С. Збільшення селезінки.

Д. Збільшення лімфатичних вузлів і печінки.

Е. Все перелічене - вірно.

27. Геморагічний васкуліт характеризується:

А. Аншгіоматозним типом геморагічного синдрому.

В. Лімфопроліферативним синдромом.

С. Мікроциркуляторним типом геморагічного синдрому.

Д. Васкулітно – пурпурним типом геморагічного синдрому.

Е. Гематомним типом геморагічного синдрому.

28. Нейтрофільний лейкоцитоз спостерігається при:

А. Септичних захворюваннях.

В. Анеміях.

С. Геморагічному васкуліті.

Д. Інфекційному мононуклеозі.

Е. Лімфоїдному лейкозі.

29. Анемії бувають:

А. Гемолітичні.

В. Гіпопластичні.

С. Постгеморагічні.

Д. Постінфекційні.

Е. Все перелічене - вірно.

30. Для якого геморагічного захворювання характерні гемартрози:

А. Геморагічний васкуліт.

В. Гемолітична анемія.

С. Гемофілія.

Д. ДВЗ - синдром.

Е. Хвороба Рандю - Ослера.

Відповіді на тести:

1. С 16. С

2. Е 17. С

3. В 18. Е

4. С 19. В

5. В 20. Е

6. Д 21. В

7. В 22. С

8. А 23. Д

9. Д 24. Д

10. Е 25. Д

11. А 26. А

12. В 27. Д

13. Е 28. А

14. Д 29. Е

15. А 30. С

5.3 Ситуаційні задачі

Задача 1

Дівчинка 3-х років поступила в педіатричне відділення з приводу пневмонії. З анамнезу відомо, що у віці 3-х місяців і 2-х років хворіла на гострий бронхіт, в 8 місяців лікувалась з приводу двобічного гнійного отиту, в річному віці перенесла правобічну сегментарну пневмонію. При огляді дитина відстає в фізичному розвитку, мікроцефалія, на спині – капілярна гемангіома. В заг.ан.крові лейкоцити 10 х10¹²/л, е1%, п8%, с58%, л25%, м8%. IgA 0,2 г/л, ІgG 9,0 г/л, IgM 1,9 г/л.

• Виділіть основні синдроми/
• Які обстеження необхідно провести дівчинці?

Задача 2

До дільничого педіатра звернулась мама з хлопчиком 4 місяців. Останні 2 дні мама помітила, що дитина не рухає правою ручкою. З анамнезу відомо, що хлопчик від ІІ доношеної вагітності, ІІ термінових пологів. Народився з вагою 3 кг. Вакцинація БЦЖ і гепатиту В в пологому будинку не проводилась в зв’язку з відсутністю вакцини. В 3 місяці проведено щеплення АКДП + ПП оральною вакциною. Дитина від І вагітності – хлопчик – помер у віці 6-ти місяців від пневмонії.

• Чим зумовлена клінічна симптоматика у дитини?
• Які обстеження необхідно провести хлопчику?

Задача 3

Хлопчик 8-ми років спостерігається неврологом з приводу атаксії. До півторарічного віку ріс і розвивався нормально. В подальшому почав зашпортуватись і падати при ходьбі. Незважаючи на призначене неврологом лікування, атаксія прогресує, в 4 роки з’явився горизонтальний ністагм, в 5 років – дизартрія, м’язева слабість. Хворіє на хронічний бронхіт, до 6 років сформувались бронхоектази – вирішується питання про хірургічне лікування. Відстає в фізичному розвитку. В даний момент на склерах, правій вушній раковині і лівій щоці з’явились телеангіектазії.

• З якою ланкою імунної системи (гуморальною чи клітинною) пов’язані патологічні симптоми?
• Які обстеження необхідно провести хлопчику?

Задача 4

В педіатричний стаціонар скерована дівчинка 10 років з рецидивуючим стоматитом. З анамнезу відомо, що дитина спостерігається гастроентерологом з 2-х річного віку з приводу синдрому мальабсорбції, кандидозного рецидивуючого стоматиту. Кожного року тричі хворіє на гнійний отит, двічі – на бронхіт. За життя 4 рази лікувалась з приводу пневмонії.

• Виділіть основні клінічні синдроми.
• Які обстеження необхідно провести дитині?

Задача 5

Хлопчик річного віку лікується в реанімаційному відділенні з приводу сепсису, викликаного Streptococcus pneumoniae, гіпотрофії ІІ. З місячного віку спостерігались тонічні судоми, які минали після введення препаратів кальцію. Тоді ж було діагностовано вроджену ваду серця: дефект міжшлуночкової перетинки. В 2 місяці лікувався з приводу гнійного отиту, в 6 місяців переніс пневмонію. В заг. ан. крові лейкоцити 15 х10¹²/л, е1%, п10%, с56%, л15%, м18%. Протеїнограма: А 45%, глобуліни: α₁ 3,2 г/л, α₂ 5,3 г/л, ß 8,6 г/л, γ 1,0 г/л. При УЗО тимус не візуалізується.

• Для якого синдрому характерна вказана симптоматика?
• Які ще обстеження необхідно провести хлопчику?

Задача 6

Бригадою швидкої допомоги в пульмонологічне відділення доставлена дівчинка 6 місяців з ДН ІІ. Мати дитини вживає наркотики. При огляді виявлено орофарингеальний кандидоз, рентгенологічно підтверджено інтерстиціальну пневмонію, а при визначення рівня CD4+ діагностовано помірну імуносупресію.

• Про який імунодефіцит можна думати?
• Які показники CD4+ були виявлені в дитини?

Задача 7

Дитина віком 6 місяців знаходиться на змішаному вигодовуванні. Мати скаржиться на млявість, знижений апетит, блідість дитини. В заг. ан. крові еритроцити 3,7 х10¹²/л, гемоглобін 78 г/л, лейкоцити 4,5 х10⁹/л, тромбоцити 180 х10⁹/л, к.п. 0,7.

• Для якого синдрому характерна вказана симптоматика?
• Яка етіологія хвороби?

Задача 8

Дівчинка віком 15 років знаходиться у відділенні гінекології з приводу маткової кровотечі. Дитина скаржиться на швидку втому, зниження уваги, зміну смакового відчуття (подобається смак крейди). В заг. ан. крові еритроцити 3,2 х10¹²/л, гемоглобін 76 г/л, лейкоцити 4,0 х10⁹/л, тромбоцити 180 х10⁹/л.

• Визначте основний клінічний синдром.
• Визначте ступінь важкості захворювання.

Задача 9

До лікаря отоларинголога звернулась мати з своїм річним сином з приводу частих профузних носових кровотеч. Окрім цього в дитини спостерігаються обширні гематоми по тілу, які виникають після мінімальних травм, часто через 1 -2 тижні після травми.

• Який тип геморагічного синдрому в хлопчика?
• Дефіцит яких факторів згортання крові спостерігається при цьому захворюванні?

Задача 10

Хлопчик 8-ми років поступив в педіатричний стаціонар з приводу папульозно-петехіальних висипань на шкірі. Висипка симетрична, локалізується на ногах, сідницях, в ділянці великих суглобів. В заг. ан. сечі – мікрогематурія.

• Визначте провідний синдром.
• Запропонуйте план обстеження дитини.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 12

ОБМІН РЕЧОВИН У ДІТЕЙ

1. Актуальність теми.

Знання особливостей обміну білків, жирів, вуглеводів і енергії у дітей залежно від віку необхідне для розуміння особливостей розвитку дитини, механізмів адаптації, дії фізіологічних захисних сил організму та їх розладів при патологічних станах. Це дає змогу правильно організувати догляд за здоровою дитиною, вчасно поставити діагноз пацієнту і адекватно спрямувати лікувальні заходи.

Вода, кількісно найбільш вагома складова частина тіла дитини, забезпечує численні

обмінні процеси в організмі: оточує в клітинах усі внутрішньоклітинні структури і забезпечує їх загальну діяльність, здійснює обмін між клітинами і є транспортним середовищем в обміні речовин, вступає в біохімічні, ферментативні і терморегулюючі реакції організму. В тканинах і органах дитячого організму міститься значно більше води, ніж у дорослої людини. Порушення водно-електролітного та кислотно-лужного обміну легко виникають у дітей на фоні токсичних станів, інфекційних захворювань і створюють загрозу життю.

Вітаміни необхідні організму, як важливі біокаталізатори, регулятори обміну речовин. Багато з них входять до складу ферментів, обумовлюють і сприяють нормальному росту та розвиткові організму дитини; підвищують імунологічну реактивність. Недостатня кількість, або незбалансованість вітамінів може привести до незворотних змін, з порушенням росту, фізичного, психічного розвитку, обміну речовин.

2. Конкретні цілі:

· Вміти пояснювати особливості енергетичного, білкового, вуглеводного, ліпідного обмінів у дітей.

· Проводити об’єктивне обстеження дітей з порушеннями обміну речовин.

· Розпізнавати клінічні ознаки порушення обміну речовин у дітей, виявляти провідні синдроми.

· Пояснювати особливості обміну вітамінів у дітей.

· Проводити об’єктивне обстеження дітей з порушеннями вітамінного

статусу.

· Розпізнавати клінічні ознаки гіпо- і гіпервітамінозів у дітей.

· Пояснювати особливості водно-електролітного та кислотно-лужного обміну у дітей.

· Проводити об’єктивне обстеження дітей з порушеннями водно-електролітного та кислотно-лужного обміну.

· Розпізнавати клінічні ознаки порушення водно-електролітного та кислотно-лужного обміну у дітей, виявляти провідні синдроми.

· Призначати та оцінювати результати лабораторно-інструментальних методів дослідження.

· Пояснювати особливості обміну вітамінів у дітей.

· Проводити об’єктивне обстеження дітей з порушеннями вітамінного статусу.

· Розпізнавати клінічні ознаки гіпо- і гіпервітамінозів у дітей.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми

(міждисциплінарна інтеграція)

4. Матеріали для самостійної роботи студента

(зміст теми)

Тема 21. Енергетичний обмін у дітей.

Тема 22. Білковий обмін у дітей.

Тема 23. Вуглеводний обмін у дітей.

Тема 24. Ліпідний обмін у дітей.

Тема 25. Водно-електролітний та кислотно-лужний обмін у дітей.

Тема 26. Вітаміни, їх значення для розвитку дитини.

Обмін речовин - основна властивість живої матерії. Ріст і розвиток живого організму, його морфологічне і функціональне формування, проходить в умовах безперервних біохімічних процесів. Процеси обміну речовин можна розділити на:

Ріст, розвиток і самооновлення організму можливе лише при збалансованості і взаємозв'язку усіх цих процесів. Обмін речовин знаходиться під подвійним контролем:

· з одного боку - це генетичний апарат клітин, що визначає видові та індивідуальні характеристики структурних білків та білків-ферментів

· з іншого боку - регулююча роль нервової системи, яка адаптує обмін до змінних умов зовнішнього середовища

Зв'язуючою ланкою між ними єгормони.

У дорослих обмін речовин та енергії знаходиться у стані відносної врівноваженості метаболічних процесів між собою та з зовнішнім середовищем і достатньо повно вивчений. Для дітей характерні постійні зміни обмінних процесів, при цьому обмін речовин та енергії зазнає не лише кількісних, але й значних якісних змін.

Особливості обміну білків

Серед органічних речовин найважливішими у біологічному відношенні є білки. Саме вони визначають специфічні риси організму, його індивідуальні характеристики. Біологічне значення білків визначається їх різноманітними функціями в організмі:

· пластична функція - участь у побудові тканин і органів. Як уже згадувалось, потреба дітей у пластичному матеріалі суттєво більша, ніж у дорослих

· каталітичнафункція забезпечується білками-ферментами. Активність ферментів з віком теж змінюється.

· енергетичнафункція - білки можуть використовуватися як енергетичний матеріал, наприклад при голодуванні

· ендокриннафункція - ряд пептидних сполук виконує функцію гормонів (гормони гіпофізу, фактори росту, інсулін)

· гомеостатична функція стосується у першу чергу забезпечення онкотичного тиску, а, значить, руху води - зі судинного русла у міжклітинний простір і через клітинні мембрани

· транспортна функція - наприклад транспорт кисню, вуглекислого газу

· специфічна захисна функція- імуноглобуліни

· функція передачі спадкової інформації- забезпечується складними білками - нуклеопротеїдами, найважливіші з яких ДНК і РНК.

Для дитячого віку характерний високий рівень синтезу, спрямований на оновлення тканин і ріст. Це визначає не лише високу потребу дітей у білках але й високу їх чутливість до недостатнього поступлення білка. Виходячи з основних функцій білка, реакція у відповідь на його дефіцитрозвивається наступним чином:

ü порушення неспецифічної резистентності

ü порушення синтезу імуноглобулінів, комплементу, тобто зниження специфічної резистентності, місцевого імунітету

ü зниження толерантності до вуглеводів через недостатність інсуліну

ü порушення синтезу факторів росту, зниження темпів росту

ü енергетична недостатність організму, глікогеноліз, ліполіз, виснаження,втрата маси тіла

Надмір білка теж має негативний вплив на дитячий організм, оскільки приводить до надмірного навантаження на шлунково-кишковий тракт, нирки.

Негативний вплив на дитячий організм може мати як недостаток, так і надмір окремих амінокислот. Дефіцит метіоніну супроводжується гіперглікемією, надмір - може викликати гемоліз. Дефіцит триптофану і лізину веде до дефіциту глобіну і анемії, надмір триптофану і метіоніну - до дистрофічних змін у міокарді.

Однією з суттєвих особливостей обміну речовин внутрішньоутробного періоду є синтез ембріоспецифічних білків - фетопротеїнів. Максимальна їх концентрація у крові плоду спостерігається під кінець І триместру вагітності і складає приблизно 3 г/л. В амніотичній рідині концентрація a-фетопротеїну у 100 разів менша. Підвищення його концентрації відмічено при вроджених вадах плоду, що використовується для їх антенатальної діагностики.

Характерні вікові зміни відбуваються зі спектром білків плазми крові. Після народження дитини найбільш інтенсивний синтез альбумінів, знижений a- і b-глобулінів і низький - g-глобулінів. IgG новонароджених має материнське походження. Період його піврозпаду складає 25 днів, у зв'язку з чим на 3 міс. життя півень g-глобулінів знижується майже у 2 рази. Рівень IgG досягає норми дорослих у 1 – 6 років. На відміну від IgG, IgM синтезується плодом з 5-тижневого віку.

Особливістю обміну вуглеводів

У дітей раннього віку є переважання анаеробного розпаду вуглеводів над аеробним. В ембріональній тканині активність ферментів анаеробного гліколізу превалює над ферментами аеробного. Пов'язано це з тим, що анаеробний гліколіз у філогенетичному плані більш “старий”, а умови внутрішньоутробного розвитку характеризуються відносно низьким поступленням кисню. Наприкінці першого місяця життя починає поступово наростати активність аеробного гліколізу. Суттєвою особливістю є малі запаси глікогену у новонароджених, що підвищує загрозу виникнення у них гіпоглікемії.

Толерантність до глюкози, тобто здатність її утилізувати при навантаженні, у новонароджених суттєво нижча ніж у дорослих - період напіввиведення в 2 рази довший у дітей перших 10 днів життя, далі зростає і у дітей грудного віку навпаки, у 2 рази менший ніж у дорослих. Інтенсивність утилізації глюкози досягає рівня дорослих приблизно у 7 – 14 років.

Особливості обміну жирів

У внутрішньоутробному періоді –жири використовуються в основному як пластичний матеріалдля побудови тканин, і мало використовуються на енергетичні потреби. Утворення жирової тканини проходить в основному за рахунок синтезу жиру самим плодом. Перехід жирів через плаценту обмежений.Протягом першого року життя проходить максимальне наростання кількості і розмірів адипоцитів. Ріст жирових депо проходить нелінійно (періоди витягування і заокруглення). Особливістю регуляторних механізмів є висока чутливість адипоцитів до адреналіну і глюкагону у дітей раннього віку.

Недостатнє накопичення підшкірно-жирової клітковини (гіпотрофія І, ІІ, ІІІ ступенів) може виникати на фоні різноманітних причин.

Отже, в обміні білків, жирів і вуглеводів у дітей є цілий ряд суттєвих особливостей. Затрати енергії,яка продукується у результаті обмінних процесів, також розподіляються у дітей дещо інакше, ніж у дорослих. На відміну від дорослих, у дитини багато енергії витрачається на пластичний обмін- тобто ріст і набирання маси тіла.

Істотною є частка енергії, що затрачається на підтримання постійної температури тіла. Для цього необхідний баланс між теплопродукцієюі тепловіддачею. Однак механізми підтримання постійної температури, суттєво відрізняється від дорослих.

Фактори теплопродукції

Підвищення теплопродукції можливе через підвищення обміну речовин, що, у свою чергу, реалізується трьома механізмами:

ü м'язове тремтіння - цей шлях підвищення теплопродукції відіграє суттєву роль у дорослих, тоді як у дітей раннього віку виражений слабо, у недоношених і незрілих новонароджених практично відсутній

ü розпад глікогену - шлях через швидку мобілізацію запасів вуглеводів. Оскільки про накопичення достатньої кількості глікогену можна говорити, починаючи від 36 – 37 тижня внутрішньоутробного розвитку, і цей шлях підвищення теплопродукції відіграє у недоношених дітей мінімальну роль

ü бурий жир - запас енергії, специфічний для новонароджених. Бура жирова клітковина не містить якихось специфічних жирів, клітини цієї тканини містять велику кількість мітохондрій, завдяки чому можлива швидка мобілізація жиру. Гідроліз бурої жирової клітковини активується катехоламінами. І цей резерв енергії недостатній у недоношених дітей і незрілих новонароджених.

Фактори тепловіддачі

" конвекція - тепловіддача через оточуюче повітря. При фізіологічних умовах частка тепловіддачі через оточуюче повітря складає біля 50%. На величину конвекції впливають різниця температур між шкірою і оточуючим повітрям. Для максимального зменшення втрат тепла через конвекцію дитині слід створити оптимальну температуру оточуючого середовища. Оптимальна температура є різною для дітей різного віку - так, для глибоко недоношених дітей оптимальна у плані зменшення втрат тепла температура середовища складає 35 - 36°С, тоді як для доношених новонароджених - 30°С. Передача тепла від теплішого тіла до холоднішого через безпосередній контакт - кондукція - як механізм тепловіддачі не має особливого значення, однак кондукція у зворотному напрямку використовується для зігрівання дитини (столики, матраци з підігрівом)

" випромінювання тепла відбувається в основному через інфрачервоні промені. Шляхом випромінювання може втрачатися значна частка тепла при умові, що дитина роздягнена. Тому при підвищеній температурі перш за все слід роздягнути дитину, що суттєво збільшує тепловіддачу. Інфрачервоні промені використовують і для зігрівання дитини - так звані лампи “сухого тепла”

" випаровування - для випаровування 1 г води необхідно 560 калорій, тому таким шляхом можуть втрачатись великі кількості тепла. Однак при фізіологічних умовах тепловіддача через випаровування у дітей раннього віку не відіграє ведучої ролі - хоча у дітей припадає більша площа поверхні тіла на одиницю маси, функція потових залоз виражена недостатньо. У новонароджених, крім цього, площа поверхні тіла функціонально зменшена через гіпертонус згиначів.