ЕРИТРОЦИТАРНА СИСТЕМА

Питання для самоконтролю

1. Анатомо-фізіологічні особливості гіпофізу, щитовидної, паращитовидних, підшлункової, статевих і надниркових залоз.

2. Активність окремих залоз внутрішньої секреції у різні вікові періоди.

3. Синдроми уражень гіпофізу (акромегалія, нанізм, кахексія, нецукровий діабет).

4. Синдроми кето-ацидозу та гіпоглікемії.

5. Синдроми піпо- та гіперфункції щитовидної залози.

6. Синдроми піпо- та гіперфункції наднирникових залоз.

7. Семіотика статевого дозрівання у дітей.

5.2 Тестові завдання.

1. Який нормальний рівень глюкози в крові у здорової дитини?

А. 3,3 – 5,5 ммоль-л;

B. 3.5 – 6,5;

C. 1,5 – 2,5;

D. 5,5 – 8,5;

Е. 2,5 – 4,5.

2. Які клітини острівців Лангерганса виробляють інсулін?

A. Альфа-клітини;

B. Бета-клітини;

C. Дельта-клітини;

D. Омега-клітини;

Е. С – клітини.

3. При 1 ступені ожиріння надмір маси становить:

A. 5 – 10%;

B. 10 – 20%;

C. 10 – 15%;

D. 15 – 20%;

Е. 10 – 29%.

4. Зниження маси тіла при нормальному рості діагностується як:

A. Гіпотрофія;

B. Гіпостатура;

C. Гіпосомія;

D. Гіпоплазія;

Е. Еутрофія.

5. Рівномірне відставання маси тіла і росту від нормальних величин діагностується як:

A. Гіпосомія;

B. Гіпоплазія;

C. Гіпостатура;

D. Гіпотрофія;

Е. Гіпоспадія.

6. Яка з названих патологій матері сприяє народженню дитини з паратрофією?

A. Токсикоманія;

B. Алкоголізм ;

C. Гестоз вагітної;

D. Цукровий діабет;

Е. Психотравма.

7. Що із перерахованого не входить у поняття «статевий криз»?

A. Збільшення молочних залоз;

B. Десквамативний вульвовагініт;

C. Метрорагії;

D. Сечокислий інфаркт;

Е. Набряк зовнішніх статевих органів.

8. Який з перечислених гормонів не виробляється в щитовидній залозі?

A. Тироксин;

B. Тиреотропний;

C. Трийодтиронін;

D. Тиреокальцитонін;

Е. Всі відповіді правильні.

9. Що не характерно для вродженого гіпотиреозу:

A. М’язевий гіпертонус;

B. Гіпотермія;

C. Хриплий голос;

D. Закрепи;

Е. М’язева гіпотонія;

10. Що не характерно для цукрового діабету.

A. Поліфагія;

B. Полігіпсія;

C. Поліурія;

D. Осалгія;

E. Гіперглікемія

Відповіді на тести.

1. А 2. В 3. Е 4. А 5. С 6. D 7. D 8. В 9.А 10. D

5.3 Ситуаційні задачі

Задача 1.

При огляді дитини 7 місяців лікар відмітив відставання розвитку, непропорційно велику голову, коротку шию, відкритий рот, великий язик, широко поставлені очі, набряклі повіки; збільшений в об’ємі живіт, закрепи; грубий голос; брадикардію.

· Виділити і обґрунтувати клінічні синдроми.

· Скласти план обстеження.

Задача 2.

До лікаря звернулась дитина 10 років на спрагу, схуднення, сухість в роті, часте сечовипускання у великому об’ємі, рум’янець на щоках.

· Виділити і обґрунтувати клінічні синдроми.

· Скласти план обстеження

Задача 3.

При огляді дівчинки 12 років лікар відмітив надмірний розвиток підшкірно-жирової клітковини на обличчі, тулубі, «місяцеподібне» обличчя, тонкі кінцівки, стрії на животі, сідницях; шкіра суха, багряно-червоного кольору, вугрі на обличчі; АТ – 140/80 мм рт.ст.

· Виділити і обґрунтувати клінічні синдроми.

· Скласти план обстеження.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 11

ІМУННА СИСТЕМА ТА СИСТЕМА КРОВІ У ДІТЕЙ

1. Актуальність теми

Органи кровотворення відразу реагують на різноманітні фізичні, токсичні, інфекційні фактори впливу на людський організм. Під дією цих факторів змінюється кількісний і якісний склад крові. Тому гемограма є важливим тестом, який визначає реактивність дитячого організму. Крім того, імунна система забезпечує адекватний генетичний гомеостаз організму. Функціонування імунної системи і системи крові спрямовано на захист організму від бактерій, вірусів, паразитів, а також клітин, що несуть чужі ознаки – інфіковані вірусами клітини та клітини пухлин. Тому параметри гемограми і показники системи імунітету у різні вікові періоди мають надзвичайне значення у виявленні вродженого чи набутого імунодефіциту, захворювань крові, а отже, суттєво впливають на базові принципи терапії.

2. Конкретні цілі

· Збирати анамнез і виявити дані, що вказують на зміни з боку імунної системи та системи крові у дитини.

· Проводити об’єктивне обстеження імунної системи та системи крові з урахуванням вікових особливостей.

· Вирізняти клінічні ознаки імунодефіцитних станів, анемії, виявляти провідні синдроми.

· Інтерпретувати результати лабораторно-інструментальних методів дослідження.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми

(міждисциплінарна інтеграція)

4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента

(зміст теми)

Тема 19. Анатомо-фізіологічні особливості системи крові, методика дослідження, семіотика уражень.

Основною відмінністю складу форменних елементів крові плода є постійне збільшення кількості еритроцитів, вмісту гемоглобіну, кількості лейкоцитів. Якщо в перші 6 місяців внутрішньоутробного розвитку в крові виявляють багато незрілих елементів (еритробласти, мієлобласти, про-, мієлоцити), то в наступні місяці в периферичній крові плода містяться переважно зрілі елементи. В еритроцитах ембріону, плода, дитини і дорослого в нормі можна визначити гемоглобін ембріональний (до 3-х міс. гестації), фетальний (основний тип гемоглобіну в плода), дорослий (визначається в постнатальному періоді). На момент народження фетальний гемоглобін складає 60 %, а дорослий – 40 %.

Кровотворення відбувається в кістковому мозку. Доведено існування єдиної стовбурової клітини, яка дає початок еритропоезу (еритроцити), гранулоцитопоезу (мієлобласти, промієлоцити, мієлоцити, паличко- і сегментоядерні) і тромбоцитопоезу (мегакаріоцити, тромбоцити). Інтенсивність формування клітин того чи іншого ряду залежить від дії гуморальних стимуляторів – поетинів (лейкопоетини – колонійстимулюючі фактори, еритропоетини, тромбопоетини).

Склад периферичної крові змінюється після народження дитини. Відразу після народження червона кров новонародженого характеризується підвищеним рівнем гемоглобіну і великою кількістю еритроцитів. В подальшому відбувається зниження вмісту гемоглобіну (до 10 дня) і еритроцитів (до 5 – 7 дня). Після того, як у віці 2 – 3 міс. рівень гемоглобіну досягне 100 – 110 г/л, еритропоез відновлюється. Для крові новонародженого характерні також анізоцитоз (змінена форма), макроцитоз (більший діаметр еритроцитів) і підвищена кількість ретикулоцитів (8–42 ‰). Кількість ретикулоцитів є максимальною в перші 48 годин і поступово знижується до мінімальних цифр на 7 день. Число ретикулоцитів на 1-му році життя становить 5-6 ‰, а після року знижується до 1 ‰. Велика кількість еритроцитів і вміст гемоглобіну є реакцією плода на гіпоксію під час вагітності та в пологах. Після народження з початком зовнішнього дихання знижується синтез еритропоетинів, що веде до зниження еритропоезу. Тривалість життя еритроцитів у дітей після року становить 80 – 120 днів.

Враховуючи середній об’єм еритроцита розрізняють:

● Нормоцити – середній об’єм еритроцита 75 – 100 фл;

● Макроцити - середній об’єм еритроцита більше 100 фл;

● Мікроцити - середній об’єм еритроцита менше 75 фл.

Резистентність еритроцитів визначають їх стійкістю до гіпотонічного розчину хлориду натрію різної концентрації. При мінімальній резистентності спостерігаються перші ознаки гемолізу. Норма 0,42 – 0,48 % розчин хлориду натрію.

Гематологічні показники у дітей різних вікових груп