Судомний синдром

- судоми – раптові напади клонічних або тонічних або клоніко-тонічних скорочень м’язів з втратою або без втрати свідомості;

- тонічна стадія судом: на фоні загального рухового збудження переривається контакт з оточуючим середовищем, блукаючий погляд, відкидається голова, згинаються руки в ліктевих і променево-зап’ясних суглобах, випрямляються ноги, змикаються щелепи, ціаноз, брадикардія, через 1 хв глибокий вдох і настає клонічна стадія

- клонічна стадія: посмикування мімічних м’язів → кінцівок → всього тіла, шумне дихання, зникає ціаноз, блідість;

- судоми у н/н переважно зумовлені асфіксією, пологовою травмою, гіпоглігемічною комою (через 10-12 год після народження - судоми), правцем (інфікування через пупкову ранку – інкубаційний період до 2 тиж), ядерною жовтяницею;

- причинами судом у дітей грудного віку є спазмофілія, у деяких дітей спостерігаються фебрильні судоми – з 4-6 міс (на фоні гарячки понад 38̊), інфекційного походження, обмінного характеру;

Варіантом судомного синдрому є епілептичний синдром. Епілепсія – хронічне прогресуюче захворювання, яке проявляється пароксизмальними розладами свідомості, нападами судом, вегетативними пароксизмами, наростаючими змінами в психічно-емоційній сфері. Grand mal – тонічні судоми до 1 хв, які переходять у клонічні судоми до 5 хв, спостерігається виділення піни з рота, мимовільне сечовиділення, дефекація. Після цього настає фаза оглушення і глибокий сон. Petit mal – короткочасне (5-6 сек) відключення (абсанс) з раптовим але короткочасним зниженням м’язевого тонусу, може бути падіння дитини

5. Дитячий церебральний параліч –

група синдромів, які є результатом ураження мозку, що виникло в/утробно, інтранатально, або в ранньому постнатальному періоді. Характеризується порушенням моторного розвитку, зумовленого аномальним розподілом м’язевого тонусу і порушенням координації рухів. Розрізняють наступні типи:

· геміплегія: моторні розлади спастичного типу ½ тіла, виявляється з 4-6 міс. перевагою певної – здорової - ½ тіла;

· диплегія спастична (хвороба Літтла): ураження обидвох ніг (рідше рук), ноги схрещені, атаксія;

· тетраплегія – найважча форма, ураження обидвох ніг і рук, бульбарні розлади (порушення дихання, серцевої діяльності), важка олігофренія;

· екстрапірамідна – гіперкінетична – інтенсивні безцільні рухи, тремор, торсійні гіперкінези, атетоз; дистонічна – поява раптових напружень м’язевого тонусу;

· атактична (мозочкова): до 1 р. дитина млява, далі гіпотонія м’язів прогресує, дитина не може стояти, спостерігається атаксія, гіперрефлексія, інтелект при цьому збережений.

Зміни, що виявляються при дослідженні ліквору

Тиск

· підвищений: в/черепний абсцес, пухлина, субарахноїдальний крововилив, менінгіт

· знижений: зневоднення, гнійний менінгіт (дуже густий гній крапає повільно), блок субарахноїдального і спінального лікворного простору

Колір, прозорість:

· ксантохромія – різна інтенсивність жовтого кольору – гіпербілірубінемія непряма, туберкульозний менінгіт, субарахноїдальний крововилив

· кров’янистий – крововилив в/мозковий, субарахноїдальний

· мутний: ↑ лейкоцитів, еритроцитів, бактерій – менінгіт, крововилив

Мікроскопічне дослідження

· плеоцитоз - ↑↑лейкоцитів > 500/3

- при гнійних інфекціях: бактерійні, грибкові менінгіти, амебний енцефаломієліт, септична емболія при бактеріальному едокардиті, остеомієліт кісток черепа або хребта, абсцесс мозку

- неінфекційні захворювання: реакція на в/черепний крововилив, на повторні люмбальні пункції, нейролейкоз, метастази в головний мозок

· ↑лейкоцитів 300/3 – 500/3 і переважно лімфоцити: вірусні інфекції (поліомієліт), нейросифиліс, туберкульозний менінгіт

· ↑еритроцитів: в/черепний крововилив

Глюкоза

· підвищений рівень: діабет

· знижений рівень: туберкульозний або грибковий менінгіт, нейролейкоз, менінгіт при епідемічному паротиті, гіпоглікемія

Білок

· підвищений рівень: гнійний менінгіт, туберкульозний менінгіт, сифіліс, абсцесс мозку, субарахноїдальний крововилив, колагенози

· знижений рівень: після евакуація великої кількості ліквору при пункції

· збільшене співвідношення ІgG/альбумін: нейросифіліс, системний червоний вовчак з ураженням ЦНС

- реакції Нонне-Апельта, Панді+, ++, +++, ++++ - свідчить про підвищений рівень білку в лікворі

Догляд за дітьми з патологією нервової системи

При догляді за хворими необхідно створити для них фізичний та психічний спокій, мінімум неприємних маніпуляцій, не загострювати увагу на ознаках хвороби.

· при рухових розладах дотримуватися ретельно гігієни шкіри, проводити профілактику пролежнів

· при коматозному стані постійний контроль функції всіх органів і систем

· при порушенні чутливості обережно проводити фізіотерапевтичні процедури

· при порушенні функції органів малого тазу часто проводити туалет промежини і статевих органів, при потребі – очисні клізми, катетеризацію сечового міхура

Схема протоколу обстеження нервової системи дитини

1. Скарги

2. Анамнез захворювання

3. Анамнез життя:

4. Об’єктивне обстеження

А. Оцінка розумового розвитку і поведінки дитини:

· Активність

· Увага

· Настрій

· Комунікабельність

· Мова

· Вміння писати, читати, рахувати, малювати

· Інтелект

В. Загальний стан:

· Свідомість

· Наявність судом

· Положення хворого

С. Огляд, пальпація, перкусія:

· Голова

· Обличчя

· Хребет

D. Моторна активність:

· Активні рухи, координація рухів

ü поза Ромберга

ü пальце-носова проба

ü колінно-п’яткова проба

ü проба на діадохокінез (пронація і супінація):

· Мимовільні рухи:

· Оцінка м’язевого розвитку, тонусу і сили м’язів

· Дослідження рефлексів

а/ сухожилкові: колінний, рефлекс з двоголового м’язу, рефлекс з триголового м’язу, рефлекс з окістя променевої кістки

б/ черевні

в/ кремастерний (у хлопчиків)

г/ сідничний

д/ кон’юнктивальний, корнеальний, глотковий

е/ безумовні рефлекси (для новонароджених і дітей грудноговіку):

Е. Дослідження чутливості

· Поверхнева: больова, температурна, тактильна

· Глибока (м’язово-суглобова)

F. Дослідження вегетативної нервової системи

ü Оцінка вихідного вегетативного тонусу дитини

ü Дермографізм

G. Дослідження черепно-мозкової (ЧМ) інервації

H. Дослідження менінгеальних симптомів: ригідність потиличних м’язів, симптоми Брудзінського, симптом Керніга, симптом Лесажа (для дітей раннього віку)

5. Інтерпретація результатів додаткових методів дослідження

6. Висновок: обгрунтування синдромів ураження нервової системи

5. Матеріали методичного забезпечення