МОДУЛЬ 2 3 страница
С. 12 міс.
D. 18 міс.
Е. 20 міс.
38. Дитина добре повзає, опираючись на руки і коліна у віці:
А. 6 міс.
В. 7 міс.
С. 8 міс.
D. 9 міс.
Е. 10 міс.
39. Для новонародженої дитини характерний:
А. Гіпотонус згиначів
В. Гіпертонус згиначів
С. Гіпертонус розгиначів
D. Опістотонус
Е. Загальна м’язова гіпотонія
40. У новонародженої дитини рухи:
А. Координовані
В. Атетозоподібні
С. Цілеспрямовані
D. Плавні
Е. Без особливостей
41.Середній нормальний рівень DQ коливається у межах:
А. 120 – 130
В. 110 – 120
С. 90 – 110
D. 70 – 90
Е. 60 – 80
42. Діти потребують постійної опіки, якщо у них DQ:
А. < 120
В. < 100
С. < 90
D. < 70
Е. < 50
43. Госпіталізм – це:
А. Відставання у розвитку, спричинене дефіцитом спілкування
В. Відставання у розвитку, спричинене хромосомними захворюваннями
С. Відставання у розвитку, спричинене страхом дитини перед лікарнею
D. Відставання у розвитку, спричинене вродженою патологією
Е. Жодна з приведених відповідей не є вірною
44. Дитина починає слідкувати за предметом, що рухається горизонтально у віці:
А. 1 міс.
В. 2 міс.
С. 3 міс.
D. 4 міс.
Е. 5 міс.
45. Дитина починає шукати джерело звуку очима у віці:
А. 5 міс.
В. 4 міс.
С. 3 міс.
D. 2 міс.
Е. 1 міс.
46. Дитина починає шукати джерело звуку рухами голови у віці:
А. 1 міс.
В. 2 міс.
С. 3 міс.
D. 4 міс.
Е. 5 міс.
47. Дитина починає тягнутися до матері, коли хоче, щоб її взяли на руки у віці:
А. 1 міс.
В. 9 міс.
С. 4 міс.
D. 1 рік
Е. 6 міс.
48. Дитина робить перші спроби самостійно їсти ложечкою з горнятка у віці:
А. 11 – 12 міс.
В. 9 – 10 міс.
С. 7 – 8 міс.
D. 5 – 6 міс.
Е. 3 – 4 міс.
49. Дитина може щось показати вказівним пальцем у віці:
А. 12 міс.
В. 10 міс.
С. 8 міс.
D. 6 міс.
Е. 4 міс.
50. Стосовно анатомо-фізіологічних особливостей нервової системи у дітей правильними є усі твердження, крім:
А. Філогенетично більш старі відділи нервової системи диференційовані краще, ніж більш нові
В. Мієлінізація нервових волокон до народження дитини не є завершеною
С. Аналізатор рівноваги починає функціонувати ще внутрішньоутробно
D. Серед аналізаторів процес мієлінізації найшвидше проходить у шкірному
Е. У корі мієлінізація завершена до народження дитини
Еталон відповідей
1. | B | 11. | A | 21. | B | 31. | E | 41. | C |
C | 12. | C | 22. | E | 32. | C | 42. | E | |
3. | A | 13. | C | 23. | C | 33. | D | 43. | A |
4. | C | 14. | D | 24. | B | 34. | E | 44. | B |
5. | E | 15. | D | 25. | D | 35. | A | 45. | D |
6. | C | 16. | C | 26. | C | 36. | D | 46. | C |
7. | C | 17. | D | 27. | B | 37. | C | 47. | E |
8. | D | 18. | C | 28. | A | 38. | D | 48. | A |
9. | E | 19. | D | 29. | B | 39. | B | 49. | B |
10. | B | 20. | A | 30. | A | 40. | B | 50. | E |
5.3. Ситуаційні задачі
Задача 1.
Патронажна медсестра оглянула дівчинку віком 4 міс., яка народилася з масою тіла 3.400 кг і довжиною тіла 53 см. На час огляду маса – 6 кг, довжина тіла - 62 см, обвід голови – 41 см, обвід грудної клітки 41 см. Дівчинка активна, бавиться підвішеними іграшками, голосно сміється, добре утримує голову, лежачи на животі; не повзає, не сидить.
· Оцінити фізичний розвиток дитини.
· Оцінити психо-моторний розвиток дитини.
Задача 2.
В клініку поступила дитина з вродженою вадою серця - тетрадою Фалло - віком 1 рік. Хлопчик млявий, малорухливий, сидить, стоїть з опорою, не ходить, іграшками бавиться по-різному але недовго, вимовляє окремі склади “ма”, “ба”, п’є з горнятка, яке тримає мама. Антропометричні дані: маса – 8 кг, довжина тіла - 70 см, обвід голови – 45 см, обвід грудної клітки 44 см.
· Оцінити фізичний розвиток дитини.
· Оцінити психо-моторний розвиток дитини.
Задача 3.
При диспансерному огляді 3-х річного здорового хлопчика його фізичний розвиток розцінено як гармонійний середній, а нервово-психічний - відповідає віку 3 – 3, 5 р.
· Навести ймовірні антропометричні показники цієї дитини.
· Описати показники нервово-психічного розвитку дитини даного віку.
Задача 4.
У відділення поступила новонароджена дівчинка віком 6 днів з підозрою на вроджену ваду серця. Дитина від І доношеної вагітності, вік мами – 21 р., перебіг вагітності без особливостей, пологи фізіологічні. При огляді: гіпертонус згиначів, смоктальний рефлекс активний, викликаються рефлекси Бабінського, повзання, опори, в положенні на животі голову повертає на бік, голову не утримує, при різкому постукуванні по пеленальному столику розводить руки в сторони, а потім кричить, не усміхається. Дитина народилася з масою тіла 3.200 кг, на час огляду важить 3.150 кг.
· Які з описаних показників нервово-психічного розвитку є патологічними ?
· Пояснити різницю мас тіла дитини після народження і на 6-ий день життя.
Задача 5.
До педіатра звернулася 40-річна мама зі своїм двомісячним сином, який народився від ІІІ–ої доношеної вагітності (маса тіла при народженні 2.800 кг, довжина тіла 49 см). На час огляду маса – 3.800 кг, довжина тіла - 52 см, обвід голови – 41 см, обвід грудної клітки 35 см. Хлопчик малоактивний, в перервах між сном капризує, за рухомими предметами слідкує незавжди, до іграшок не тягнеться, голову не утримує. Виражений гіпертонус м’язів згиначів, руки зігнуті в кулачки.
· Оцінити фізичний розвиток дитини.
· Оцінити психо-моторний розвиток дитини.
АНАТОМО-ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ, МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ ТА СЕМІОТИКА ЗАХВОРЮВАНЬ У ДІТЕЙ
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 4
НЕРВОВА СИСТЕМА У ДІТЕЙ
1. Актуальність теми
Проблеми дитячої неврології приваблюють сьогодні багатьох дослідників. Інтерес до неврології новонароджених і дітей грудного віку продиктований можливістю вивчити джерела багатьох захворювань, які починаються внутрішньоутробно, в період пологів або в перші місяці життя, і попередити їх важкі наслідки. Будь-який лікар повинен вміти розпізнати найбільш розповсюджені захворювання нервової системи (н/с) у дітей – менінгіти, енцефаліти, епілепсія, пухлини головного мозку. Знання основ неврології необхідні для диференційної діагностики коматозних станів, розпізнавання внутрішньочерепних крововиливів при травмах нервової системи.
У дітей спостерігається різноманітність багатьох симптомів ураження н/с. В деяких випадках виявляються неврологічні синдроми, які дуже рідко або взагалі не спостерігаються у дорослих. Обстеження н/с у дітей потребує спеціальних знань і необхідних навиків. Відсутність мови в ранньому віці, невміння точно передати свої відчуття, вираженість загальних реакцій обумовлюють важкість і специфіку неврологічного обстеження дитини.
2. Конкретні цілі:
§ Знати анатомо-фізіологічні особливості нервової системи у дітей різного віку.
§ Вміти вибрати з анамнезу дані, що відображають наявність у дитини ураження центральної та периферійної нервової системи.
§ Вміти досліджувати і оцінювати стан нервової системи у дітей різного віку.
§ Інтерпретувати найбільш інформативні ознаки ураження нервової системи при об’єктивному і лабораторному дослідженні хворого.
3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
(міждисциплінарна інтеграція)
Назва попередніх дисциплін | Отримані навички |
Нормальна анатомія | Особливості будови нервової системи у дітей |
Медична біологія та біологічна фізика | Періодизація онтогенезу Поняття про розподіл ознаки у варіаційних рядах, розподіл ознаки у сукупності |
Гістологія та ембріологія | Етапи закладки, антенатального формування та особливості гістологічної будови нервової системи у дітей |
Нормальна фізіологія | Закономірності дозрівання та особливості функцій нервової системи дитячого організму Функції черепномозкових нервів |
Пропедевтика терапії | Вміння збирати анамнез, у тому числі генеалогічний, соціальний Проведення неврологічного обстеження |
4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента
(зміст теми)
Тема 1. Анатомо-фізіологічні особливості, методика обстеження нервової системи у дітей.
Нервова система плоду починає розвиватися на ранніх етапах ембріонального життя, продовжується розвиток і в перші роки після народження.
· з ектодерми в дорсальному відділі зародка утворюється нервова пластинка → нервовий жолоб → нервова трубка;
· на 1-2 тиж. з’являється потовщення нервової трубки в оральному відділі;
· на 3-5 тиж. в головному відділі трубки утворюються первинні мозкові міхурі: кінцевий (prosencephalon), середній (mesencephalon), ромбовидний (rhombencephalon) мозок, з яких надалі розвиваються;
· 3 міс.: визначаються основні частини ЦНС: великі півкулі, стовбур, мозкові шлуночки, спинний мозок;
· 5 міс.: диференціюються основні борозни кори великих півкуль, проте кора ще недостатньо розвинута;
· маса мозку новонародженої (н/н) дитини становить 400 г – 1/8 маси тіла. У 9 міс. подвоюється маса мозку, в 3 р. – потроюється, в 5 р. - маса мозку становить 1/14 маси тіла, тоді як у дорослого - 1/40
· довгі борозни виражені добре, але вони невисокі і неглибокі. Дрібні борозни і звивини поступово з’являються протягом перших років життя. Найбільше змін у кількості звивин, їх форми, топографії відбувається протягом перших 5-6 років і тільки до 15-16 років формуються такі взаємовідношення як у дорослих;
· у н/н мозкова тканина мало диференційована, погано диференціюється сіра і біла речовина, потилична доля кори великих півкуль відносно більших розмірів;
· у н/н мозочок розвинений слабо, довгастий мозок розташований більш горизонтально;
· у н/н спинний мозок відносно довший і доходить до ІІІ поперекового хребця, далі ріст спинного мозку відстає від росту хребта, тому нижній кінець його зміщується вверх; ріст триває до 20 років; це більш завершена морфологічно структура ніж головний мозок, тому досконаліша в функціональному відношенні;
· периферична н/с недостатньо мієлінізована, мієлінізація черепних нервів здійснюється протягом перших 3-4 міс. і закінчується до 1 р. 3 міс.; мієлінізація спінальних нервів триває до 2-3 років;
· кровопостачання головного мозку добре, але відтік крові знижений, тому є умови для акумуляції токсичних речовин і тому в ранньому віці переважають токсичні форми інфекційних захворювань;
· у дітей підвищена проникливість гематоенцефалічного бар’єру
Інтенсивне формування н/с під час внутрішньоутробного (в/утр) періоду, синхронність розвитку окремих її елементів можуть легко порушуватися під впливом:
§ вірусних захворювань матері
§ недостатності матково-плацентарного кровообігу
§ іонізуючої радіації
§ вібрації
§ тератогенних речовин.
Порушення в І триместрі зумовлюють дефекти змикання нервової трубки, порушення росту і диференціації мозкових гемісфер, шлуночків.
Порушення в ІІІ триместрі, в перинатальному періоді стають причинами порушення мієлінізації структур н/с зменшення росту дендритів.