В якості прикладу розглянемо задачу.

 
 

У машинному залі працює двигун з рівнем шуму =120 дБ, в другому сусідньому залі – двигун з =110 дБ. Визначити рівень шуму в сусідньому з другим залом приміщенні конструкторського бюро та порівняти з граничними рівнями шуму при частотах 50 та 6000 Гц. Стіни будови цегляні товщиною в І-ому залі 25 см, а в ІІ-ому – 50 см. Питома вага цегли r = 1600 кг/м3.

 

1) Визначаємо зменшення шуму від двигуна першого залу в другому залі , де . Отже кг/м2, Гц. Тоді

дБ.

2) Тоді шум, який пройшов з першого залу в другий буде дБ.

3) Тепер знайдемо сумарний шум в другому залі , де знайдемо з таблиці задачі 5.1. (стор. 176) за різницею дБ: дБ, тоді дБ.

4) Визначимо зменшення цього сумарного шуму другою стінкою дБ.

5) Тоді рівень інтенсивності шуму в приміщенні конструкторського бюро при Гц буде: дБ.

6) Він значно перевищує гранично допустимий рівень шуму в КБ, який згідно ГС–45 повинен бути < 71 дБ. Тобто необхідно вжити якісь додаткові заходи по його зменшенню, наприклад, звукоізолювати самі джерела шуму (двигуни), встановити на стіни додаткові звукопоглинаючі екрани і т. ін.

Для вимірювання звуку (шуму) використовуються шумоміри. Принцип дії яких наступний: повздовжні коливання повітря під дією звуку призводять до коливання мембрани, коливання якої перетворюються у електричні коливання, останні підсилюються та пропускаються через смугові фільтри, смуга пропускання яких відповідає звуковим октавним смугам, випрямлений сигнал подається на індикатор (стрілочний прилад). Приклади шумомірів Ш–63, Ш–70, ІШВ (індикатор шуму та вібрації).