Приклад.

Таблиця 7.3

Облік придбання виробничих запасів

Таблиця 7.4

Розподіл транспортно-заготівельних витрат

ТЗВ, що відноситься до списаного цементу відноситься на збільшення собівартості списаного цементу за місяць записом з Кредиту субрахунку 2012 в Дебет рахунку 23 "Виробництво".

Оцінка запасів при вибутті.

Існують кілька методів визначення вартості (оцінки) запасів при вибутті.

Згідно ПБО 9 кожний господарюючий суб’єкт обирає до всіх одиниць запасів один метод їх оцінки при вибутті, чи до окремих одиниць запасів – різні методи оцінки запасів, які не можуть змінюватись протягом терміну діяльності підприємства. Це означає, що для різних груп запасів можуть бути використані різні методи обліку вибуття запасів. Про це повинно бути зафіксовано у обліковій політиці підприємства.

Заміна методу або методів можлива лише в окремих випадках: реорганізація підприємства, зміна виду діяльності, недоцільність його застосування у зв’язку із завищенням або заниженням вартості запасів у фінансовій звітності. При заміні методу повинні бути здійснені усі розрахунки за всі попередні роки діяльності у відповідності із ПБО 6

Таблиця 7.5

Методи оцінки запасів при вибутті

В практиці підприємств часто використовується порядок при якому ТЗВ зразу включаються до первісної вартості запасів, а при списанні запасів застосовують метод середньозваженої собівартості, який передбачає розрахунок вартості списаних запасів виходячи із середніх цін:

Вартість залишку запасов + Вартість запасів

Собівартість на початок місяця придбаних за місяць

кожної одиниці = Кількість залишку + Кількість запасів, що

запасів запасів на початок надійшли за місяць

місяця

Приклад.

Таблиця 7.6

Списання запасів з використанням методу середньозваженої собівартості одиниці запасів

Оцінка запасів на дату балансу.

У стабільному економічному середовищі, що характеризується незначним рівнем інфляції, запаси доцільно оцінювати за вартістю їх придбання. При інфляції цей метод не дає об’єктивної картини реальної вартості запасів. Тому на дату балансу запаси показують у балансі за найменшою з двох оцінок:

- первісною;

- чистою вартістю реалізації.

За чистою вартістю реалізації запаси обліковуються у разі, якщо на дату баланса їх ціна зменшилась, вони зіпсовані, застарілі або якимсь іншим чином вратили первісну очикувану від них вигоду. Чиста вартість реалізації визначається по кожній одиниці запасів у такому порядку:

Чиста вартість реалізації = Очикувана ціна реалізації –

Витрати по цій реалізації

Сума уцінки списується на витрати звітного періоду з одночасним відображенням її на забалансових рахунках. Таким чином, при проведенні щорічної інвентаризації виробничиї запасів в першу чергу списуються ті запаси, яких немає в наявності, а морально застарілі і зіпсовані уціняються до можливої ціни реалізації. У наступних звітних періодах визначається нова оцінка чистої вартості реалізації. Потім вона звіряється з первісною і балансовою вартістю (для уціненних). У випадку, якщо чиста вартість раніше уціненних виробничих запасів збільшилась, на суму збільшення чистої вартості реалізації в межах сум попередніх уцінок робиться сторнувальний запис.

2. Аналітичний облік запасів на складі та в бухгалтерії

Облік виробничих запасів на складі.

Усі операції із запасами оформлюються первинними документами, типові форми яких затверджені відповідними міністерствами та відомствами.

Аналітичний (оперативний) облік запасів на складі ведеться матеріально-відповідальними особами у картках, або книгах складського обліку на підставі первинних документів тільки у натуральних одиницях виміру. На кожну одиницю запасів відкривається окрема картка (листок книги) на початок кожного календарного року, їй присвоюється номер та переноситься залишок запасів на початок року. Картки (книги) ведуться протягом календарного року. Підставою для ведення цих документів є первинні документи призначені для оформлення операцій по надходженню, внутрішньому переміщенню та відпуску запасів.

Таблиця 7.7

Основні первинні документи з обліку

надходження запасів на склад

В день надходження запасів відповідальна особа складає прибутковий ордер за формою М-4 в одному екземплярі і тільки на фактичну кількість запасів, що надійшли. Дані цієї форми заносяться завідуючим складом у картку М-12. В картках (книгах) ведеться інформація про надходження або вибуття запасів з кожного первинного документу із записом назви постачальника чи місця вибуття. В кінці кожного робочого дня матеріально-відповідальна особа (МВО) підсумовує надходження та вибуття запасів і визначає їх залишок. Первинні документи передаються до бухгалтерії для обробки. В кінці кожного місяця МВО складає сальдову відомість та подає її до бухгалтерії для звірки. При прийманні цінностей на склад, які мають розбіжності з даними супроводжувальних документів, складається акт за формою М - 7 з обовязковою участю в приймальній комісії представника від постачальника та матеріально-відповідальною особою. Видаються запаси зі складу на підставі первинних документів на відпуск запасів:

Таблиця 7.8

Основні первинні документи на відпуск запасів

Облік малоцінних швидкозношуваних предметів

Малоцінні швидкозношувані предмети (МШП) являються окремою групою виробничих запасів і мають певні особливості їх обліку.

Порядок обліку МШП на складі аналогічний обліку інших виробничих запасів. Проте для первинного їх обліку застосовуються спеціально розроблені і затверджені типові форми.

Таблиця 7.9

Основні первинні документи з обліку МШП

Облік готової продукції.

Готова продукція є результатом виробництва. Готова продукція може мати кількісні і якісні характеристики. Для організації обліку готової продукції є визначення її характеру. Згідно з цією ознакою її групують за:

- за формою (уречевлена, результати виконаних робіт, наданих послуг);

- ступенем готовності (готова напівфабрикат, неготова (незавершене виробництво)і;

- технологічною складністю (проста, складна (основна. побічна, супутня);

Аналітичний облік готової продукції на складі ведеться аналогічно виробничим запасам. Первинними документами передачі на склад готової продукції з цеху і відпуску їх зі складу покупцям є накладні, на підставі яких в бухгалтерії складаються накопичувальні відомості протягом звітного місяця. Продукція, яка не має кількісних характеристик (роботи, послуги) на склад не передаються. Їх передача безпосередньо покупцю (замовнику) здійснюється на підставі актів виконаних робіт, наданих послуг.

Первісна вартість готової продукції визначається лише в кінці місяця, коли можна зібрати усі витрати на її виготовлення, підсумувати їх, та зробити калькулювання її фактичної собівартості. Тому виникає потреба вести облік щоденно про наявність та рух готової продукції для визначення її вартісних характеристик. Первісна вартість готової продукції формується згідно ПБО 16.

При вибуттіготової продукції в обліку її оцінка визначається по-різному:

При продажі готова продукція обліковується у двох оцінках:

1. Вартість визначена за одним з методів прийнятим у обліковій політиці, що є витратами на її виготовлення (фактична собівартість реалізованої готової продукції);

2. Вартість її продажу визначена за умовами договору із покупцем, яка є доходом від реалізації готової продукції.

Не всі запаси підприємства вважаються активами. Так, як і інші засоби вони повинні відповідати критеріям визнання їх активами. Тільки тоді вони можуть відображатись у активі Балансу та характеризувати разом з іншими показниками його фінансовий стан.

Облік запасів в бухгалтерії.

В бухгалтерії аналітичний облік запасів ведуть на підставі первинних документів переданих із складів та складених у самій бухгалтерії та інших структурних підрозділах:

Таблиця 7.10

Основні первинні документи з обліку запасів, що ведуться в бухгалтерії та інших структурних підрозділах

Облік запасів ведеться і в натуральних і у вартісній одиницях виміру.

Аналітичний облік ведеться у відомостях аналітичного обліку, які відкриваються на кожний місяць за кожним місцем зберігання цінностей та в розрізі матеріально-відповідальних осіб, кожної одиниці запасів. Конфігурація відомості може бути розроблена, затверджена на звітний рік у наказі про організацію бухгалтерського обліку на підприємстві. Відомість повинна містити усю інформацію, яка потрібна для обліку, контролю запасів та наведення інформації про них у фінансовій звітності .

Відомість складається з двох частин: в одну заносять інформацію про надходження запасів, в іншу – про вибуття. Для зручності і найбільш тісного поєднання аналітичного і синтетичного обліку у відомості можна наводити інформацію в кореспонденції з відповідними бухгалтерськими рахунками. На початок місяця у відомість заносять залишки запасів у кількісному та вартісному показниках і протягом місяця на підставі первинних документів на придбання запасів в першу частину відомості заносять інформацію про кількість і вартість (без ПДВ) придбаних запасів.

Якщо на підприємстві вирішено включати ТЗВ зразу до первісної вартості запасів, на підставі відповідних первинних документів і розрахунків заносять інформацію про такі витрати до відповідної одиниці запасів. Якщо для обліку таких витрат передбачено окремий субрахунок, витрати заносяться в іншу накопичувальну відомість). Вибуття запасів відображають у другій частині відомості за оцінкою визначеною за одним з методів вибуття запасів.

При періодичному обліку запасів та застосуванні методу середньозваженої собівартості одиниці запасів їх вибуття протягом місяця фіксують тільки у натуральних одиницях, а вартість їх визначають лише в кінці місяця.

Таким чином вартість списаних запасів і вартість залишку запасів у вартісному вимірнику можна розрахувати лише в кінці місяця. Вартість вибувших запасів за місяць визначають множенням собівартості одниці відповідних запасів, визначеної згідно методики, на кількість вибувших запасів за напрямками їх використання, бо на кожну окрему суму можуть бути складені різні бухгалтерські записи.

При застосуванні методу ФІФО вартість залишку запасів можна визначати кожного дня. Загальна вартість придбаних і списаних за місяць запасів слугує для записів у синтетичному обліку.

Для аналітичного обліку руху готової продукції в бухгалтерії відкривають відомості аналітичного обліку надходження та вибуття готової продукції.

Дані для заповнення відомості беруть з накладних, по яких готова продукція передається із цехів на склад готової продукції та первинних документів, що засвідчують продаж, використання, передачу безкоштовно або до статутного фонду інших підприємств, списання тощо готової продукції. Інформація у відомість протягом місяця заноситься тільки у натуральних показниках, так як розраховується фактична собівартість продукції тільки в кінці місяця.

3. Синтетичний облік запасів

Для синтетичного обліку запасів підприємства планом рахунків передбачено синтетичні рахунки:

20 «Виробничі запаси»,

22 «Малоцінні швидкозношувані предмети»;

25 «Напівфабрикати»;

26 «Готова продукція» тощо,

які мають ряд субрахунків для більш детального їх обліку.

По дебету цих рахунків відображається надходження запасів на склади підприємства, по кредиту – їх вибуття із складів в кореспонденції з відповідними бухгалтерськими рахунками.

Інформація для складання кореспонденції рахунків по надходженню виробничих запасів (в т.ч. МШП), приймається із підсумку першої частини відомості аналітичного обліку запасів.

Для складання кореспонденції по операціях вибуття виробничих запасів (в т.ч. МШП)- із другої частини відомості , але спочатку визначають їх вартість вибуття за прийнятим згідно облікової політики, методом.

Інформація для складання кореспонденції рахунків по надходженню готової продукції береться із першої частини відомості, в якій наводиться первісна вартість виготовленої продукції визначена згідно ПБО 16 «Витрати» (фактична собівартість виготовленої готової продукції). Для складання кореспонденції по операціях вибуття готової продукції - із другої частини відомості, в якій визначається фактична собівартість продукції, що вибула.

Питання для самоконтролю

1. Вимоги до визнання запасів при відображенні їх у фінансовій звітності.

2. Класифікація запасів для цілей організації бухгалтерського обліку.

3. В якому порядку здійснюється аналітичний облік запасів на складі?

4. За якою вартістю запаси зараховуються в обліку?

5. З яких витрат формується первісна вартість запасів?

6. За якими методами визначається оцінка запасів при їх вибутті?

7. Синтетичний і аналітичний облік запасів в бухгалтерії.

8. Особливості обліку малоцінних швидкозношуваних предметов.

9. Порядок обліку транспортно-заготівельних витрат.

Література: [15, 25, 35, 44, 45, 48, 49, 53, 54, 55, 56, 57, 79, 80, 96, 100]

Модуль 2. Облік господарських процесів

Змістовий модуль1. Облік господарських процесів 1

Тема 8. Облік праці, її оплати та соціального страхування персоналу