ГЛОБАЛЬНІ ПРОЦЕСИ.
Перехід до єдиної світової цивілізації і культури процес декількох сторіч, а може і більш довгий. Дослідженням і прогнозуванням глобальних процесів займається наука Футурология, зокрема «Римський клуб» - об'єднання вчених різних фахів усього світу для рішення глоьбальнеих проблем та прогнозів майбутнего. У рамках засідань Римського клубу запропоновані прогнози Тоффлера (4 сценарії загибелі людства), Н.Моісеєва і ін.- «Ядерна зима», Тінбергена - «Новий світовий порядок», «Спільний Будинок» М.Горбачева інші. . Паралельно з ними розроблялися різні теорії конвергенції в рамках «технологічного детермінізму». Основна думка – одночасно з модернізацєю відбувається ідентифікація й інтеграція окремих суспільств і соціальних систем, вирівнювання їхнього розвитку. Урбанізація, індустріалізація, ринок, загальна середня освіта, масова попкультура - процеси інтернаціональні. Спостерігаються подібні тенденції у виробництві, сімейному житті. Наукові і культурні обміни зробили загальним надбанням національні досягнення. Однак формація, що буде адекватна цій новій цивілізації, ще не викристалізувалася, й існує багато різних ії моделей: «Суспільство масового споживання», «Загального благоденства», «Постіндустріальне суспільство» (Форестер), «Технотронне» (З.Бжезинський), «Інформаційне» (Д.Белл).
Іспанський соціолог М.Кастельс 30 років вивчав перехід до нового рівня на досвіді різних країн і узагальнив (1988) основні риси і тенденції самого переходу і початкової стадії нової соціальної системи:
Ø Складається єдина світова економічна, культурно - інформаційна, політична система.
Ø 
Змінюються продуктивні сили нова соціально-професійна структура, зросли вимоги до професіоналізму освіта стає безперервною.
Ø Нові технології підсилюють відчуженість людей у процесі праці і від самої праці (Еріксон).
Ø Змінюється спосіб життя, характер політичної діяльності (спад масових суспільних рухів).
Ø У культурі зрушення до камерних малих форм і жанрів, мікротовариств, поліфонії, мозаїчності й еклектиці смаків, інтересів, цінностей. Дозвілля більше вдома, ніж на публіці (прогноз «Електронного будинку»).
Ø Глобалізація і мультишвидкість змін, багатогранність процесів приводять до нездатності рядових людей їх охопити й осмислити. Наступає «соціальна шизофренія». Відчуженість від суспільства індивіда підсилюється ще більше. Подібно равлику люди замикаються у своєму мікросоціумі, близькому і зрозумілому.
ВИСНОВКИ. М.Вебер порівнював соціологію з храмом, навколо якого надбудовуються, переробляються, але ніколи не знімаються будівельні ліси. Супутня нам нині парадигма (чи одна з парадигм) пропонує трохи іншу метафору. Храм науки складений з безлічі модулів, таким чином, що при їхній перестановці і включенні в нові сполучення не тільки дозволяють змінювати конфігурацію зовнішньої форми і перекомпоновувати внутрішній простір будинку, але припускають і власну трансформацію. Внутрішньо наукова установка на роботу над концептами підкріплюється також ззовні. Тотальне настання на ряд основних для колишнього соціального порядку дихотомій — "зовнішнє-внутрішнє", "національне-інтернаціональне", "локальне - соцієтальне", "центр-періферія", "приватне-публічне", "далеке-близьке", "своє-чуже" (перелік відкритий для поповнення), — яке тепер природним образом зв'я-зується з глобалізацією, викликає розмивання обґрунтованості і значимості подібних дихотомій. Що, у свою чергу, вимагає переосмислення представлень про соціальний порядок, який конституїрується, насамперед, соціальними інститутами. Але в "новій реальності" рубежу тисячоріч (п. ХХІст.) реплікація зазначених вище дихотомій стрімко втрачає практичний зміст.
ВИСНОВКИ:
1. Стратегії стабільного розвитку мають 4 головних критерія: позитивне відтворення населення, єкономичне благополучіє, збереження єкології, соціальна справедливість.
2. Ліберальна ідея на початку 21 ст. вичерпала себе. Вона не допомогає рішенню цих завданнь.
3. Треба знайти нові інтеграційни механизми с успільства, нову політику і ідеологію, які будуть оріентовані на самозабезпечення і самозанятость рядових громодян,їх солідарність за спільне майбутне. Цей шлях - розвиток громадянськой іниціативи та громодянського суспільства з його інституціями.
ЛІТЕРАТУРА:
Соціологія. Посібник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. В.Г. Городяненка. – К., Академія 2005. – С113-121,157-176.
Соціологія. Підручник / За ред.. Юрій М.Ф.,- 2007, К.:Кондор, -с.8-43
Бутейко. Д. Куди прямую Україна? –К : Юридична книга.-2001- 56с.
Головаха Е. «Общество двоечников» вытянуло на три с минусом: тенденции изменения массовых оценок жизненной ситуации в Украине // ж: Социология: теория, методы, маркетинг. – 2003. – №4. – С.188-190
Илюшина Э. Глобализация и постмодерное общество // Социология: теория, методы, маркетинг. – 2004. – №4. – С. 79-98.
Арсеенко А. Глобализация: социальные изменения и последствия в преддверии ХХІ века // Социология: теория, методы, маркетинг. – 1999. – №1. – С.42-58.
Забродский В.А. Структурно-функциональные модели общества.-Х.,1999-47с.
Здравомыслов А. Социальные конфликты. М.,1995
Данильян О.Г. Социальные противоречия: сущность, типология, формы проявления. – Х.: Основа 1998-143с.
Кастельс М. Информационное общество: тенденции перехода.М. 1990.
Паніна Н.В., Головаха Є.І.Тенденції розвитку українського суспільства (1994-1998). К., НАНУ, 1999-154с.
Павленко Ю.Підсумки цивілізаційного розвитку людства// Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2000,№ 4, с.13-31.
Сорокин П. Обзор циклических концепций социально-исторического процесса // Социсследования.1998,- №12
Тинберген Я. Пересмотр международного порядка М.1980
Тойнби А. Дж. Постижение истории. М.,1991.с.75-161
Тоффлер. Третья волна цивилизации.М.-2000.