Господарські формування оптового ринку.
Оптові організації
ОПТОВО-ПОСЕРЕДНИЦЬКІ ГОСПОДАРСЬКІ ФОРМУВАННЯ
Поряд з оптовими торговельними підприємствами активну участь у здійсненні операцій обміну товарів і послуг на оптовому ринку беруть різноманітні господарські формування. Певна частина з них діє на інституці-ональному ринку тривалий проміжок часу, інша частина - це нещодавно утворені господарські формування ринкового типу.
Раніше, в умовах директивно-планового господарського механізму, на гуртовому ринку функціонувала чисельна кількістьоптових організацій, основним завданням яких було формування і регулюваннявнутрішнього розподілу матеріальних благ, виготовлених в країні і практичне втілення державної монополії на ведення експорно-імпортних операцій.
Оптова організація - це сукупність структурно і функціонально взаємозв'язаних оптових підприємств із спорідненою товарною спеціалізацією або з відомчою постачальницько-збутовою орієнтацією.
Оптові організації радянського типу діяли на різних рівнях: союзному, республіканському і обласному. Вони набували різних організаційних форм: главків (головних управлінь) міністерств торгівлі, всесоюзних і республіканських об'єднань, посередторгів, оптово-роздрібних об'єднань і контор, торговельно-посередницьких контор. Усі ці оптові організації мали власну мережу гуртових баз і займалися оптовою реалізацією на території країни текстилю, одягу, взуття, господарських і культурно-побутових товарів, галантереї, ювелірних виробів, продукції виробничо-технічного призначення і будматеріалів, книг, ліків тощо. Тогочасні оптові організації обслуговували такі відомства і діяли в їх межах: державної торгівлі, споживчої кооперації, матеріально-технічного постачання, охорони здоров'я і інших.
Принципова зміна засад господарювання відкинула потребу в складній і багатоукладній структурі оптових організацій. На зміну оптовим організаціям із планово-регулюючими і розподільчими функціями прийшли господарські формування1 інституціонального ринку нового типу.
Законодавче закріплення рівності усіх форм власності та регулювання відносин власності диференціювало видову різноманітність суб'єктів оптового ринку. Захарактером перейняття права власності оптові господарські формування поділяються на такі види:
- оптові формування, що діють від власного імені і за власний кошт і повністю переймають права власності. Сюди відносятьсяоптові дилери і дистриб'ютори, які є повноцінними оптовими організаціями і носять ще назву«незалежних оптових торговців»;
- гуртові формування, що діють від власного імені, але за кошт клієнта. Діяльність за кошт клієнта дозволяє відносити ці господарські формування до суто посередницьких. Класичним прикладом такого оптового формування єброкерська чи маклерська контора;
- інституціональні формування, що діють від імені і за кошт клієнта- агенти, торговельні представники, консигнатори і комісіонери. Зазвичай посередники цього виду не об'єднуються в організацію, а діють як приватні підприємці.
Оптові дилери - це господарські формування (підприємці, підприємства, організації) оптового ринку, що набувають право власності на товар (вдаються до його купівлі, придбання товарного знаку або франши-зи) тільки одного товаровиробника або посередника (концерну, промислової групи) для подальшої реалізації цього товару у певному регіоні протягом визначеного проміжку часу. Як правило, оптовий дилер не може проводити оптові операції з іншими, аналогічними, а тим більше, конкуруючими товарами.
1 Поняття господарського формування включає в себе сукупність організаційно-правових форм суб'єктів оптового ринку усіх форм власності і приналежність їх різним організаційно-торговельним системам.
На відміну від дилера,оптовий дистриб'ютор одночасно встановлює і підтримує партнерські комерційні зв'язки з багатьма, в т. ч. і з конкуруючими товаровиробниками, орієнтуючись лише на власну спеціалізацію, фінансові ресурси і можливості збуту. Іншими словами, оптові дистриб'ютори - це фінансове стійкі гуртові організації і підприємства із значними обсягами оптового обороту.
Оптові посередники - це чисельна група господарських формувань гуртового ринку, що не переймають на себе права власності на товар, а натомість виконують одну або декілька послуг, пов'язаних із процесом гуртової реалізації.