Види суспільно-політичних організацій
ВИДИ РУХІВ
СТРУКТУРА ГРОМАДСЬКИХ ОБ’ЄДНАНЬ
Громадські організації– добровільні, побудовані на основі самоуправління і самодіяльності об’єднання громадян; відстоюють інтереси певних груп населення – соціальні, професійні, соціально-демографічні або об’єднані спільністю тих, чи інших цілей (профспілки, молодіжні організації, культурно-освітні та інші добровільні товариства (творчі союзи, фонди, асоціації). Вони, як правило, мають фіксоване членство, статути. |
Громадські органи– особливий вид громадських об’єднань, які створюються найчастіше при державних органах і виступають формою прояву громадської активності мас (Комітет захисту миру, Комітет ветеранів війни, Комітет солдатських матерів). Багато з них не мають фіксованого членства, статутних документів. |
Політичні рухи –являють собою активну діяльність політичних сил, спрямовану на зміну існуючих владно-державних структур суспільства або відносин між державами в системі світового співтовариства. |
Суспільні рухи –об’єднання різних соціальних сил для реалізації поставлених цілей. Це – антивоєнні, молодіжні, жіночі, громадських ініціатив, альтернативні. |
Політичні рухи – різноманітні форми громадянської активності, спрямованої на досягнення певних суспільно-значимих цілей, через тиск на владні структури та мобілізацію масової підтримки на користь вироблених у рамках руху програм.
Політичні | Соціальні | “Нові соціальні рухи” |
- Народний рух України; - Антифашистські; - Проти расової та національної дискримінації; - На захист прав і свобод людини. | - проти безробіття; - за підвищення життєвого рівня; - за належну охорону здоров’я; - за безкоштовну освіту | - антивоєнний; - екологічний; - неофеміністичний |
Типологія суспільно-політичних рухів за Е.Гідденсом:
1) трансформаційні (спрямовані на радикальні зміни у суспільстві);
2) реформаційні (пов’язані із певними перетвореннями лише деяких аспектів життєдіяльності суспільства);
3) рухи порятунку (виступають за звільнення людей);
4) альтернативні (спрямовані на досягнення часткових індивідуальних цілей)
Стадії руху (за польським соціологом Є.Вятром):
- створення передумов руху (спонтанними діями знизу або організаційними заходами згори);
- стадія висловлення прагнень (опублікування чи виголошення заяв, програм);
- стадія агітації;
- стадія розвиненої політичної діяльності;
- стадія згасання політичного руху, коли мета руху досягнута, або коли вона виявилася нездійсненною.
Організації | Добровільні товариства | Творчі спілки |
§ профспілкові; § інвалідів; § ветеранів; § жіночі; § дитячі; § наукові | § культурно-просвітницькі; § фізкультурно-спортивні; § фонди; § асоціації | § письменників; § композиторів; § театральні |