І СТАНОВЛЕННЯ СУЧАСНОЇ ПОЛІТОЛОГІЇ

ІСТОРІЯ СВІТОВОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ

Энтин Л.М. Разделение властей. Опыт современных государств.-М., 1995.

Халипов В.Ф. Введение в науку о власти.-М., 1996.

Халипов В.Ф. Власть: основы кратологии.-М., 1996.

Фетисов А.С. Политическая власть: проблемы легитимности //Социально-политический журнал.-1995.-№ 3.

Тофлер О. Проблемы власти на пороге ХХІ века //Свободная мысль.-1992.-№ 2.

Рябов С. Політика як соціальне явище //Політологічні читання.-1994.-№ 2.

Рудич Ф. Чи багато влади потрібно владі ? //Віче.-1994.-№ 4.

Рікер П. Навколо політики.-К., 1995.

Рассел Б. Власть: новый социальный анализ.-К., 1996.

Пригожин А.И. Что есть политика ? (Политологические тезисы) //Общественные науки и современность.-1996.-№ 5.

Потічний П.Й. Що таке політика ? //Сучасність.-1993.-№ 8.

Пойченко А.М. Політика: теорія і технологія діяльності.-К., 1994.

Панарин А.С. Философия политики.-М., 1994.

Михальченко М.І., Банг Х.Х. Взаємодія політики і економіки в умовах прискореної трансформації суспільств як предмет соціально-філософського дослідження.-К., 1999.

Лузан А.О. Політика і суспільство //Політологічні читання.-1993.-№ 1.

Лафонтен О. Общество будущего. Политика реформ в изменившемся мире.-М., 1990.

Круглов С.М. Політика і влада // Трибуна.-1993.-№ 4.

20. Рябов С.Г. Державна влада: проблеми авторитету і легітимності.-К., 1996.

1. Політична думка Стародавнього світу.

2. Політичні вчення середньовіччя.

3. Політичні погляди мислителів XVII-XIX ст.

4. Політична думка ХХ ст.

Зародження політичної думки пов’язується з тим ступенем суспільного розвитку, коли виникає приватна власність на засоби виробництва, відбувається соціальне розшарування суспільства, утворюється державність. Пояснення причин появи держави (у тому числі й на замовлення її керівників), майнового розшарування було і залишається одним із головних завдань мислителів, значна кількість яких не тільки намагалася дати пояснення вище названим проблемам, а й прагнула створити свою модель ідеальної держави майбутнього.

Перші більш менш чітко виражені ідеї про різні форми організованого державного існування і розвитку суспільства з’явилися у країнах Стародавнього Сходу ще в ІІ тисячолітті до н.е. Політичні ідеї і погляди у стародавніх китайців, індусів, вавилонян, персів, євреїв спочатку мали релігійно-міфологічний характер. У ХІ-VІІІ ст.. до н.е. простежується тенденція переходу від релігійно-міфологічних уявлень про державу і право до раціонального їх сприйняття. Цей перехід виявився у вченнях Конфуція і Мо Цзи у Китаї, Будди – в Індії, Заратустри – в Персії, проповідях єврейських пророків.

Особливості політичних течій Стародавнього Сходу:

- політична думка не виділилась в самостійну галузь знання, відображалась в міфологічній формі;

- обгрунтуваня божественного походження влади; визнання божественного втручання в управління державою і визначення людської долі;

- проголошували верховенство етичних принципів над політичними;

- ототожнення державної влади із владою царя або імператора;

- торкалися питань управління, а не структури і функцій політичних інститутів.